Зовнішньополітична діяльність незалежної України

Після референдуму 1 грудня 1991р. розпочався процес міжнародного визнання нової держави. 2 грудня 1991р. незалежність України визнала Польща і вирішила встановити з нею дипломатичні відносини. Того ж дня прем’єр-міністр Канади Браян Малруні заявив, що Канада визнає Україну як незалежну державу і розпочинає переговори про встановлення дипломатичних відносин. Наступного дня незалежність України визнала Угорська Республіка і розпочала роботу перше в Україні посольство. Загалом протягом першого місяця після референдуму Україну визнало 57 держав світу, а на початку березня 1992р.- 104. 26 лютого 1992р. Україна зробила важливий крок у напрямі інтеграції в Європу, коли в столиці Фінляндії президент Л. Кравчук підписав Гельсінський заключний акт. Одним з найважливіших принципів цього документу є положення про відсутність територіальних претензій один до одного та про непорушність кордонів. Серед перших зовнішньополітичних заяв незалежна Україна проголосила відмову від війни, як засобу розв’язання міждержавних спорів. Домінантними для України залишалися відносини з Росією. І найбільшим каменем потикання в цих відносинах став чорноморський флот, на який претендували обидві держави. Після кількох місяців суперечок сторони досягли компромісу. У Дагомисі (26 червня 1992р.) і в Ялті (3 серпня 1992р.) президенти Росії та України підписали угоди, згідно з якими до 1995р. чорноморський флот мав бути розділений порівно між двома країнами, а до того часу використовуватися ним спільно. Формально флот підпорядковувався обом президентам, але фактично його офіцери виконували накази тільки російського міністра оборони. Ніяких кроків до реального розподілу флоту не робилося. іншою проблемою, яка зачіпала інтереси нетільки України та Росії, а й усього світу, було питання про ядерну зброю, розміщену на території України. Ішлося про 15% ядерного потенціалу колишнього СРСР. Україна ще в Декларації про суверенітет (1990р.) проголосила свій намір стати без’ядерною державою. Це було підтверджено і після проголошення незалежності. Але виявилося, що роззброєння потребує величезних коштів. 14 січня 1994р. в Москві президенти США, Росії та України підписали тристоронню заяву, згідно з якою Україна повинна одержати компенсацію за вартість високозбагаченого урану, що міститься в ядерних боєзарядах, розміщених на її території. Мабуть, найбільшими на прикінці 90-х років можна вважати досягнення України в галузі зовнішньополітичної діяльності. На початку ХХІ ст.. Україна була визнана більшістю країн світу, мала торгівельні відносини з 176 державами. Нормалізувалися відносини з сусідніми країнами, 31 травня 1997р. підписано договір про дружбу, співробітництво й партнерство між Росією та Україною. Українська влада підтримувала курс на зближення з НАТО та ЄС. В Мадриді 9 липня 1997р. було підписано Хартію про особливі відносини між Україною і НАТО.