Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду П. Скоропадського

Внутрішня політика:

-формування Ради Міністрів;

- відновлення права приватної власності, в тому числі й на землю;

- повернення націоналізованих підприємств, землі й майна попе­реднім власникам;

- обмеження свобод для робітників: скасування 8-годинного робо­чого дня, заборона страйків;

- удосконалення грошової системи (запровадження гривні; від­криття українських банків);

- розвиток зовнішнього ринку за рахунок збуту товарів до Німеч­чини та Австро-Угорщини

- визнання української мови державною;

- українізація освіти: відкрито український університет у Кам'янці-Подільському, засновано українські кафедри в університетах Харкова, Києва, Одеси, відкрито понад 150 гімназій та велику мережу шкіл;

- створення Української Академії наук на чолі з В. Вернадським (27 листопада 1918р.);

- заснування національного архіву, державної бібліотеки, україн­ського історичного музею, національної галереї мистецтв, україн­ського театру драми та опери, державної капели та симфонічного оркестру;

- утворення української автокефальної церкви на чолі з митропо­литом В. Липківським.– початок створення регулярної української армії (організовано кілька дивізій загальною кількістю 65 тис. вояків);

- спроба відновлення українського козацтва. Зовнішні відносини:

- установлення дипломатичних відносин із 12-ма країнами;

- підписання перемир'я з Радянською Росією (12 червня 1918 р.);

- дипломатична боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами України;

- грамота П. Скоропадського, яка проголошувала відмову від са­мостійної Української держави; курс на утворення Всеросійської федерації народів, «кінцевою метою якої буде відновлення Великої Росії» (14 листопада 1918 р.).

Причини падіння гетьманату П. Скоропадського

- Поразка Німеччини в Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності.

- Залежність української держави від австро-німецьких збройних формувань.

- Відсутність дієздатної регулярної української армії,

— Відновлення старих порядків, що призвело до наростання со­ціальної напруги.

— Вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни).

— Виникнення опозиції гетьманській владі.

— Спроба знайти опору серед білогвардійців (грамота Л. Скоропад­ського про відмову від української державності та вступ до все­російської федерації народів від 14 листопада 1918 р.).