Лекція 4. Культурна картина світу в історії етносів на теренах України

Особливості соціокультурного процесу в ранньому залізному віці. «Осьовий час» та «осьові культури» (К.Ясперс).

Ранні слов’яни: епоха раннього залізного віку; формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів “сонця”, “дороги” тощо.

Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світовпорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева.

Культурогенез слов’ян-язичників. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола. Ідейний пафос «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».

 

Основна література

1-22.

Додаткова література

50-62.

Завдання на СРС: 24-51.

 

Тема 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір΄я

Лекція 5. Своєрідність світоглядної парадигми доби Київської Русі: протиборство й конгруентність світоглядних засад язичництва та християнства

Всесвітньо історичне значення Київської Русі як зв’язуючої ланки між західноєвропейським (романо-германським) та східним, зокрема арабським, світом і Візантією.

Запровадждення християнства Володимиром Святославовичем (988 р.).Значення цієї події для еволюції культури.

Найвищий злет культури Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

Специфіка засвоєння візантійської спадщини – творення нового образу християнської культури на слов'янському грунті. Київської Русі як культури, що виникла на грунті народної культури східних слов’ян, але разом із тим була культурою нової формації – середньовічного феодального суспільства, яка формувалась відповідно до політичних, релігійних, художніх і правових поглядів і потреб соціальної верхівки.

 

Основна література

1-22.

Додаткова література

1, 2, 3, 7,13,77, 57, 55, 61.

Завдання на СРС: 52-70.

 

Тема 6. Барокова картина світу в українській культурі ХVІ –ХVІІІ століть

 

Лекція 6. Формування національної самосвідомості в контексті ренесансних та реформаційних процесів загальноєвропейського змісту

Ідентифікація української культури в умовах новоєвропейської ментальності.

Ренесансно-гуманістичний світогляд в Україні: розвиток мови, поширення книгодрукування, набуття мистецьких та наукових зв’язків з повідними діячами європейських культур, виникнення культурно-освітніх центрів, закладання традиції меценецтва в українській культурі.

Трансцендентно-містична світоглядна парадигма бароко. Бароко як загальноєвропейська культурна доба, стиль та напрям мистецтва й основа формування новоєвропейської ментальності.

Статус України як східноєвропейського центру барокової культури.

Національна самобутність культурної картини світу доби бароко.

Братський рух кінця ХVІ - початку ХVІІ століть та його релігійна і національно-політична роль в історії української культури. Києво-Могилянська колегія і її роль в українській гуманітарній думці. Реформаторська діяльність київського митрополита Петра Могили. Видатні діячі української культури Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель, Стефан Яворський. Формування та розвиток національно-самобутніх типів архітектурної забудови і жанрів мистецтва: кам’яниця; ансамблева та оборонна архітектура; релігійна та шкільна драма, партесний спів і народні ікони.

Основна література

1-22.

Додаткова література

2; 3; 4; 11,44.

Завдання на СРС: 71-76.

 

Тема 7. Національне самовизначення як тенденція української культури ХІХ століття