Лекція 7 Культуротворчі, соціально-економічні та геополітичні основи національного самовизначення української культури

Феодально-кріпосницька, антиукраїнська асиміляційна політика Російської і Австрійської імперій на українській етнічній території. Рух декабристів (південне товариство 1821 року П.І.Пестель, А.П.Юшневський, Н.М. Муравйов, М.П.Бестужев-Рюмін, С.І.Муравйов-Апостол) та Кирило-Мифодієвське братство (ідеї діячів Київського і Харківського університетів: Н.І.Костомарова, П.А.Куліш, А.Навроцкій, В.Белозерський, Н.І.Гулак та ін., щодо необхідності формування української державності).

Національно-визвольна тенденційність українського народу.

ХІХ століття – строката палітра культурних напрямів, форм і стилів.

Соціокультурна динаміка в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості.

Культурно-мистецьке наповнення європейського романтизму.

Основна література

1-22.

Додаткова література

16, 17, 18, 24, 63, 65,

Завдання на СРС: 77-86.

 

Тема 8. Динаміка розвитку української культури в першій половині - 80-х роках ХХ ст.

Лекція 8 Характеристика історико-культурного процесу в Україні першої половини ХХ ст.

Вплив історичних подій та соціальних трансформацій на динаміку розвитку української культури.

Проголошення Української Народної Республіки (1918 р.) як досвід формування незалежної національної держави.

Наукова та громадсько-політична діяльність М. Грушевського у контексті обґрунтування демократичних принципів української державності.

Основна література

1-22.

Додаткова література

32, 23, 27, 64, 70.

Завдання на СРС: 90-100.

 

Тема 9. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ -

Початку ХХІ ст.

Лекція 9 Зміна культурної парадигми в умовах формування незалежної української держави

Культурна самоідентичність України у контексті процесів глобалізації. Проблема національної ідентичності.

Вплив тенденцій європеїзації (вестернізації) на процеси розвитку сучасного вітчизняного культурно-ціннісного простору.

Постмодернізм як явище культури постіндустріального суспільства другої половини ХХ ст.

Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Поліжанровість українського мистецтва. Перформативність (ігрова специфіка) постмодерністської культури.

Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації.

Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.

Основна література

1-22.

Д одаткова література 70, 74.

Завдання на СРС: 101-107.

IV. 3. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Тема 1 Розвитокукраїнської культурологічної думки

1. Екзистенціально-антропологічні начала осягнення культури у “філософії серця” Г.Сковороди.

2. Національна концепція культурно-історичного розвитку (М.Костомаров, В.Бєлозерський, П.Куліш).

3. Тарас Шевченко – визначальна постать українського культуротворення.

4. Розвиток історико-культурологічного напряму (М.Драгоманов, В.Липинський, М.Грушевський, Д.Яворницький). Культурологічна палітра творчості І.Франка.

5. Концепції української культури вчених-емігрантів (І.Крип’якевича, І. Огієнка, Д.Антоновича).

6. Українська культура в рецепціях сучасних дослідників.

7. Проблема соціокультурної ідентичності в мультикультурному суспільстві.

8. Українська культура джерело генерування та вкорінення консолідуючої національної ідеї.

Основна література

4, 5, 6, 7, 10.

Д одаткова література

41, 48

 

 

Тема 2 Первісна культура - археологічні пам’ятки культурних шарів в українському просторі

1. Палеолітичні і мезолітичні форми соціальної організації. Палеолітичні пам’ятки на території сучасної України.

2. Кам’яна Могила – одне з найдавніших сакральних місць Європи.

3. Семантика первісного мистецтва як джерело інформації про світоглядні уявлення протоукраїнців.

4. Фігурні, знакові й орнаментальні (меандр та «ялинка») типи зображень і їх семантика.

5. Ранні форми релігії (тотемізм, фетишизм, магія, хтонічний демонізм, анімізм).

6. Ідея синкретичного (нерозчленованого) Всесвіту.

7. Протонеоліт України.

8. “Неолітична революція” як доба системної соціальної трансформації та формування аграрної цивілізації.

Основна література

1, 2, 3, 10,

Д одаткова література

44 -47, 59, 60

 

Тема 3 Цивілізаційний рух дохристиянських часів на теренах України

1.Трипільська цивілізація – «золотий вік» стародавньої культури на теренах України.

2. Організація поселень трипільців за законом світового ладу (колово-радіальний принцип забудови).

3. Міфологічно-кодова інформація трипільської кераміки.

4. Скіфи, їх культура та світогляд.

5. Греко-скіфська пектораль з кургану Товста Могила як космологічна модель світовпорядкування й семантичний еквівалент концепції Світового Дерева.

6. Слов’янська культурна доба (ранні слов’яни: епоха раннього залізного віку; формування українського етносу: роль солярійного культу, формування архетипів “сонця”, “дороги” тощо).

7. Пантеон слов’ян-язичників.

8. Космологічний зміст та символіка Збруцького ідола.

9. Ідейний пафос «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».

Основна література

1, 2, 3, 6-10

Д одаткова література

48-51,57, 59, 60.

 

Тема 4 Характерні ознаки та особливості феномену культури Київської Русі

1. Творче переосмислення візантійських традицій і канонів.

2. Особливості храмової архітектури на Русі. Символіка зовнішніх контурів та внутрішнього простору давньоруських храмів.

3. Філософія світла й кольору. Фрески та мозаїка.

4. Світська тематика в церковному мистецтві.

5. Виникнення писемності. Дві азбуки слов’янства: кирилиця і глаголиця.

6. Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій. Утвердження кириличної системи письма.

7. Особливості літературного процесу доби Київської Русі. Перекладна література. Оригінальна література. Житійна література. Літописи.

8. Усна народна творчість. Казки, легенди, героїчний епос (билини, перекази).

9. Музична культура. Героїчні пісні. Скомороство як феномен давньоруської культури. Народні танці. Обрядова народна пісенність.

Основна література

7, 9, 10, 10.

Д одаткова література

52, 54-56, 68, 71, 82

Тема 5 Козацьке бароко в культуротворчих процесах української ідентифікації

1.Українська інтелігенція як замовник і творець художніх цінностей.

Стиль бароко – самоствердження української національної самобутності в європейському культурному просторі: козацьке (старшинське) і мазепіанське (гетьманське) бароко.

3.Меценатська діяльність Івана Мазепи у сприянні розвитку барокової архітектури і мистецтва: будови у Києві (Братський і Миколаївський монастирі, Церква Всіх Святих над брамою Києво-Печерської Лаври); реставровані храми (Собор Святої Софії, Михайлівський Золотоверхий собор, Свято-Успенський собор і Троїцька церква над Святою брамою в Лаврі); будівництво церков у Переяславі, Чернігові, Глухові, Батурині, Межигір’ї, тощо.

4.Український бароковий церковний розпис та іконографія.

Оригінальність форм та сполучення барокових мотивів з народною рослинною орнаментикою. Українська національна архітектурна школа (С.Ковнір, Ф.Старченко. І.Григорович-Барський та ін).

6.Визначні архітектурні споруди: будинки, друкарня і головна церква Києво-Печерської Лаври (1722-1729), брама Заборовського, митрополичий дім тощо.

Доба пізнього бароко (рококо)в Україні. Архітектура Г.Шеделя, Б.Маретина, В. Растреллі.Дзвінниці Михайлівського монастиря, собору Св.Софії, Покровська церква на Подолі (1722), дзвінниця Києво-Печерської Лаври (1731-45) архітектора Г.Шеделя. Львівське рококоБ.Маретина періоду 1720-80 рр.: Домініканський костьол (1749-64), Собор св.Юра (1744-64) у Львові, ратуша в Бучачі (1730), головна церква в Почаєві (177-91). Андріївська церква (1747-53), Марийський палац (1752-55) за проектами В.Растреллі. Архітектурні памятки української культури XVIII ст. Києва, Чернігівщини, Слобожанщини, Придніпров'я.

Вплив освіченого абсолютизму на різні сфери культурного життя українського простору.

Творчість Григорія Сковороди – українського просвітителя, філософа. Ментальні засади ідей Сковороди, їх наукове і культуротворче значення.

Основна література

14, 15, 16, 22.

Д одаткова література

56, 58, 76, 79.

 

Тема 6 Соціокультурна динаміка ХІХ ст. в пошуку шляхів ствердження національної самосвідомості

1.Іван Котляревський – засновник класичної традиції в українській літературі.

2. Творчість та доля Тараса Шевчанка як інтегральний зміст самоусвідомлення національно самобутнього контексту і світової ролі українства у вимірах ХІХ століття. Світоглядне і культуротворче значення доробку Т.Г.Шевченка у генеруванні національної ідеї українського суспільства.

3. Діячі науки і мистецтва, їх персональний внесок у розвиток української культури: П.П.Чубинський, М.П.Драгоманов, Марко Вовчок, Л.Глібов, С.Руданський, Ф.Федькович, П.Мирний, І.Нечуй-Левицький. Кваліфікована культура як умова життєдіяльності нації.

4. Розвиток рідної мови – Х.Алчевська, Б.Грінченко, С.Васильченко. Г.Нарбут – створення української абетки.

5. Національна модель романтизму в українській культурі як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен. Культурно-мистецьке наповнення європейського романтизму.

6. Утвердження реалістичної художньої системи: українська традиція. Феномен творчості Миколи Гоголя як приклад містичного реалізму. Антропологічні наративи української культури в образах художнього світу Гоголя.

7. Імпресіонізм та символізм як інноваційні тенденції української культури ХІХ століття: символізм поетичної і драматичної творчості Лесі Українки, імпресіоністичне бачення світу М.Коцюбинського.

8. Б.Лепкий, П.Карманський, В.Пачовський – представники «Молодої України».

9. М.Лисенко – засновник класичної української музики. Ф.Холодний (Гриценко) – видатний кобзар долі українського народу. Вокальна природа і європейські рівень розвитку української музичної культури. Західноєвропейська стилістика міської культури «бідермайєр» і творчість композитора М.Вербицького. Видатні представники професійного музичного мистецтва України С.Леонтович, С.Людкевич та ін.

10. Мистецька діяльність мандрівних театральних труп М.Кропивницького, П.Саксаганського, І.Карпенко-Карого. Заснування стаціонарного українського театру М.Садовського. Видатні українські актори: В.Юрчак, А.Нижаківський, К.Ручак.

11.Творчість І.Я.Франка як особливий «косм життя людини». Історико-культурна роль соціально-психологічної драми «Украдене щастя». Мистецький і науковий внесок І.Франка у розвиток української культури. Всесвітньо-художнє, культуротворче значення доробку І.Франка.

12.Жіноча тема в українському образотворчому та театральному мистецтві: М.Синякова, Л.Левітон та М.Заньковецька.

13. Меценатська діяльність як ментальний вимір української моральної культури. Духовна і матеріальна підтримка меценатів освітніх та мистецьких процесів в українському культурному просторі. Роль М.А.Терещенка в заснуванні одного з фундаментальних технічних закладів України – Київського політехнічного інституту.

 

Основна література

14-16,20-22

Д одаткова література

17, 19, 22, 63,66, 81

 

Тема 7 Специфіка формування українського модернізму

1. Основні напрями модернізму в українській художній культурі першої половини ХХ ст.

2. Художні інновації українського футуризму: творчість М. Семенка, Д.Бурлюка, концепція кубофутуризму О. Богомазова, О. Екстер.

3. Вплив традицій національної народної творчості на художньо-естетичні особливості українського футуризму й кубізму, супрематизму К.Малевича, скульптурної творчості О. Архипенка.

4. Роль українського модернізму у розвитку світових тенденцій авангардного мистецтва.

5. Формування концептуальних засад “новітньої” національної художньої культури у творчої діяльності художників Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Кричевського,

6. Література В. Винниченка, М. Хвильового, М. Рильского.

7. Театральне мистецтво Л. Курбаса,

8. Музика М. Леонтовича, Л. Ревуцького.

Основна література

14-22

Д одаткова література

17, 19, 20, 24, 25, 66, 72.

 

Тема 8 Культуротворчі процеси в період існування радянської України

1.Реалізм як провідний художній метод, що пов’язує культурні традиції та ідеологічні інтенції українсько-радянської культури.

2.Національно-культурна специфіка українського реалістичного мистецтва.

3. Значення кіномистецтва О. Довженка, С. Параджанова у розвитку української культури.

4. Жінки в історії та мистецтві ХХ ст. – живопис Т.Яблонської, скульптура Г.Кальченко та ін.

5.Поетична творчість В. Стуса як репрезентація національної самосвідомості.

6. Розвиток української освіти і науки.

7. Наукові і науково-технічні досягнення українських вчених: наукова діяльність

В. Вернадського, Д. Чижевського, І. Сікорського, С. Корольова та ін.

Основна література

14-22,

Д одаткова література

17, 70.

 

Тема 9 Актуалізаціяісторії в сучасних формах української культури

1. Постмодерністські тенденції в українській художній культурі. Поліжанровість українського мистецтва.

2. Перформативність (ігрова специфіка) постмодерністської культури.

3. Сучасне українське мистецтво як форма соціальної комунікації.

4. Особливості впливу масової культури, її художньо-стереотипних форм на процеси ідентифікації сучасної людини.

5. Медіакультура як ознака становлення інформаційного суспільства.

6. Роль медісередовища, інформаційних технологій у формуванні картини світу особистості. Інтерактивна специфіка технологій мультимедіа.

7. Феномен віртуальної реальності та проблема адаптації до умов інформаційного суспільства.

8. Перспективи збереження і розвитку національної української культури у контексті інформаційного суспільства.

Основна література

1-22.

Д одаткова література

79, 74.