2018-01-21
299
Факультет соціології і права
Кафедра філософії
“Затверджую”
Декан ФСП
_______________ Б.В. Новіков
(підпис)
“29” червня 2011 р.
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
“Історія української культури”
(назва дисципліни)
для напрямів підготовки (спеціальностей):
“для студентів всіх спеціальностей ”
(шифри та назви напрямів, спеціальностей)
денна, заочна
(форма навчання)
|
|
(назва кафедри)
Протокол_№9 від 30.06.2011
Київ – 2011
І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Курс “Історія української культури” є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки й вивчається протягом одного семестру третього курсу; 2 кредити/72 год. – за переліком дисциплін програми підготовки.
II. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
| Се ме стр | Всього (кред./ год.) | Розподіл за видами занять (всього год./год. у тижні) | СРС | Модульні контроль- ні роботи (кільк.) | Індиві- дуальні завд. (вид) | Семест- рова атестац. | ||
| Лекції | Практичні/ семінарські | Лабораторні/комп’ют. Практикум | ||||||
| 5, або 6 | 2/72 | – | - | реферат | Диф. залік |
|
|
|
III. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
Основною метою курсу є розкриття специфіки української культури через логіку її історичного становлення та в контексті європейського та світового культурного простору. Дисципліна «Історія української культури» репрезентує вітчизняну культуру як інтегруючу систему національних цінностей і знань про досвід існування людини в суспільстві. Мета досягається через вивчення основних теоретичних проблем, формування концептуальних засад щодо розуміння витоків і цивілізаційних віх української культури; а також завдяки ідентифікації національно самобутнього та загальноєвропейського векторів становлення вітчизняної традиції і сучасного змісту української культури.
Завдання навчальної дисципліни полягають у наступному:
· ознайомити студентів із логікою культурно-історичного процесу з метою формування в них розуміння генезису, закономірностей розвитку історії та культури людства й прогнозування можливих шляхів цього розвитку в майбутньому;
· сформувати усвідомлення того, що наука, техніка, технології, мистецтво, релігія, тощо є органічними й суттєвими складовими культури, і тому знання специфіки їх культурного функціонування постають необхідною умовою отримання якісної професійно-технічної освіти;
|
|
|
· надати інформацію про основні стадії світогляду людства, сформовані на різних етапах його історії, збагатити уявлення про особливості протікання культурогенезу як етногенезу та набуття національного змісту «культурної картини світу» на території України;
· зробити смисловий акцент на вивченні періодів розквіту української культури, – з огляду на те, що саме на цих етапах закладаються світоглядні характеристики ментальності, які у подальших періодах розвитку культури знаходять відображення в формуванні цілісної системи: екосфери і аксіосфери культурного буття. Набуті знання нададуть можливість аргументовано й з високою мірою вірогідності діагностувати загальний стан сучасного українського суспільства, визначити головні його проблеми й пріоритетні потреби;
· показати, що історія української культури, зокрема її культурологічне осмислення, є науковою рефлексією уявлень про сутність культури й соціально-культурні процеси, звернена до світоглядних потреб сучасної людини, оскільки вивчає форми адаптації до оточуючого світу із збереженням особливості людського існування – самореалізації особистості;
· сприяти усвідомленню того, що історія своєї - української культури допомагає формуванню власної життєвої позиції і надає можливість стратегічного осмислення професійного становлення.
Вивчення курсу історії української культури передбачає формування у студентів здатностей та умінь:
1. здатності сприйняти життєво-необхідне, аксіологічне значення національної ідеї, зокрема в сучасний умовах глобалізації світу та процесу євроінтеграції;
2. здатності на основі отриманих знань реалізуватися в соціальній, професійній, особистісній сферах, як патріотично-сформована інтелектуально-зріла особистість;
3. здатності за певними методиками екстраполювати зовнішні соціокультурні явища на знаковий рівень інформаційної фіксації;
· уміння,з урахуванням визначеного місця окремих соціокультурних елементів у культурному контексті, інтегрувати власну діяльність у культурне середовище;
· уміння при здійсненні виробничої або соціальної діяльності мислити творчо, відчувати відповідальність за наслідки своєї діяльності та знайти гідне місце у колективі – бути водночас толерантним та цілеспрямованим.
IV. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
IV.1 РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ
| Найменування розділів, тем | Розподіл за семестрами та видами занять | ||||||
| Всього | Лекц. | Практ. | Семін. | Лабор. | Індив. | СРС | |
| Семестр 5.6 | |||||||
| Тема 1. Історія української культури як навчальна дисципліна | - | - | - | ||||
| Тема 2. Генеза української культури – процес етногенезу на теренах України | - | - | - | ||||
| Тема 3. Становлення архетипів української свідомості | - | - | - | - | |||
| Тема 4. Міфологічний світ слов’ян-язичників | - | - | - | ||||
| Тема 5. Київська Русь: християнський вимір української культури; феномен двовір΄я | - | - | - | ||||
| Тема 6.Барокова картина світу в українській культурі ХVІ –ХVІІІ століть | - | - | - | ||||
| Тема 7.Національне самовизначення як тенденція української культури ХІХ століття | - | - | - | ||||
| Тема 8. Динаміка розвитку української культури в першій половині - 80-х роках ХХ ст. | - | - | - | ||||
| Тема 9. Специфіка трансформацій української культури кінця ХХ - початку ХХ ст. | - | - | - | ||||
| Диф. залік | |||||||
| Всього: | - | - | - |
IV.2. ЛЕКЦІЇ
Тема 1. Історія української культури як навчальна дисципліна
Лекція 1. Предмет і завдання курсу “Історія української культури”
Абрис української культури у культуротворчому процесі європейської цивілізації. Феномен української ментальності: світоглядні універсалії української нації.
|
|
|
Культура як світ етнонаціонального буття. Полісемантична природа поняття «культура». Багатоаспектність спроб визначення культури.
Культура та природа: екосфера самозбереження нації. Культура та історія: аксіосфера української духовності. Функції культури. Культурологія як наука про культуру.
Українська культурологічна думка як розвиток європейської духовно-теоретичної традиції.
Основна література
1-22.
Додаткова література
8, 31. 36, 38, 53, 69, 79, 80.
Завдання на СРС: 1-15.
Тема 2. Генеза української культури – процес етногенезу на теренах України
Лекція 2. Концепції походження української культури
Проблема історичної періодизації – основні етапи розвитку української культури. Загальна схема етногенезу українців. Місце України в етногенетичних дослідженнях.
Теорії культурно-історичного процесу.
Лінійні, циклічні та циклічно-лінійні концепції культурогенезу.
Приналежність України до гіпотетичного культурно-історичного центру Землі (циркумпонтійської зони).
Основна література
1-22.
Додаткова література
5, 6, 15, 14, 40-52.
Завдання на СРС: 16-23.
Тема 3-4. Становлення архетипів української свідомості. Міфологічний світ слов’ян-язичників
Лекція 3. Міф як обряд і ритуал відтворення буття і самосвідомості прадавнього суспільства
Антропологізм, фантазування, традиціоналізм – основні ознаки міфологічного світогляду.
Структура і функції міфу, уявлення про сакральність простору і часу. Логіка міфологічного мислення: принцип антропоморфізму та закон «містичної співпричетності» (Леві-Брюль). Архетипи міфологічної свідомості. Розвиток уявлень про первісний хаос та про світове яйце як символ порядку, світоустрою.
Початкова символіка чисел. Концепція Світового Дерева як універсальної моделі організованого Всесвіту. Вертикальна (триярусна) та горизонтальна площини Світового Дерева.
Поняття «мікрокосму» та «макрокосму», їх поєднання в моделі Світового Дерева. Образ Світового Дерева в народній творчості. Трійця та Світове Дерево: семантичні паралелі.
|
|
|
