Начитка нового матеріалу (пари 15-16)

С. 316-324 підручника О.Д. Бойка. І сторія України Навчальний посібник, 2005. Київ: “Академвидав”

С. 40-67 підручника Ф.Г. Турченка Новітня історія України. Частина перша. 1914-1939. 10кл, 2002. Київ: “Генеза”

С. 3-36 підручника Ф.Г. Турченка Новітня історія України. Частина перша. 1917-1945. 10кл, 1998. Київ: “Генеза”

Початок Української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради. Початок українізації армії. Український національний Конгрес. І і II Універсали Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.

Українська революція 1917-1921 рр. розпочалася з російської лютневої революції в Петрограді, коли жіноча демонстрація до міжнародного жіночого дня 23 лютого (8 березня) переросла в загальний політичний страйк і збройне повстання. Ще до того, як імператор Микола ІІ зрікся престолу, у Петрограді була створена Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів, яка сподівалася отримати владу в країні. Однак у день зречення імператора від престолу тимчасовий комітет Державної Думи Росії створив перехідний Тимчасовий уряд, після чого в столиці імперії, що валилася, фактично виникло двовладдя.

Реакцією на боротьбу за владу в Петрограді було утворення в Україні 4 (17) березня 1917 р. Української Центральної Ради із центром у Києві. Очолив УЦР по поверненню із заслання відомий український історик Михайло Грушевський. Він ініціював скликання всеукраїнського національного конгресу з метою переобрання УЦР, аби її члени представляли не тільки київські громадські, культурні та економічні організації, а і з різних куточків Наддніпрянської України (конгрес відбувся 6-8 квітня за ст. стилем і підтвердив повноваження УЦР і Грушевського).

УЦР в Україні теж існувала альтернатива політичної влади – ради робітничих і солдатських депутатів. Ці ради контролювалися більшовиками з Петроградської ради й особливо вони були притаманні русифікованим теренам України (наприклад, з 252 рад, які виникли в Україні за півроку, 180 походило з Донбасу). Петроградська влада, – біла чи червона, – не бажала втрачати ресурси України і в будь-який спосіб намагалася зшити Російську імперію на нових засадах. Більшовики, зокрема, з метою упокорення незгодних почали створювати в Україні Червону гвардію.

Як реакція на це, УЦР почала українізацію окремих військових частин колишньої Російської імперії. 5 (18) травня 1917 р. у Києві відкрився І Всеукраїнський військовий з’їзд, на якому було ухвалено звернення до Тимчасового уряду з вимогою проголосити національно-територіальну автономію України. Роботу з українізації армії очолив Симон Петлюра. ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд (5 (18) червня) виголосив ще більшу державотворчу підтримку УЦР.

28 травня (за ст.ст.) 1917 р. у Києві відбувся І Всеукраїнський селянський з’їзд, який обрав Раду селянських депутатів України, котра у повному складі увійшла до УЦР, чим значно підвищила авторитет цього органу в переважно аграрній країні. А вже 10 (23) червня УЦР ухвалила свій І Універсал, згідно з яким УЦР оголошувала себе органом, уповноваженим увалювати документи конституційного значення від імені українського народу. Було оголошено підготовку до Всеукраїнських установчих зборів, для обрання депутатів від України. 15 червня було створено Генеральний секретаріат (уряд) у складі 8 секретарств (внутрішніх справ, фінансів, міжнаціональних справ, військових, земельних, судових, продовольчих, народної освіти). Володимир Винниченко очолив водночас уряд і посаду генсекретаря внутрішніх справ. Генеральним писарем став Павло Христюк.

Після небажання ТУ визнавати УЦР 3(16) липня було проголошено ІІ Універсал. УЦР було проголошено крайовим органом влади в Україні, але не була визначена територія, на яку розповсюджувалася її влада (вже невдовзі ТУ спробує обмежити Україну лише 5 з 9 губерній – Київською, Волинською, Подільською, Полтавською, частиною Чернігівської, без Харківської, Катеринославської, Таврійської і Херсонської).

Весь липень Тимчасовий уряд лихоманила політична криза, спричинена небажанням виходити з Першої світової війни. Тим часом УЦР розбудовувала державні органи, дотримуючись інструкцій ТУ. Так, до Малої ради, окрім 40 українських представників увійшло 18 представників національних меншин. Серпневий з’їзд РСДРП у Петрограді, в якому домінували більшовики, оголосив курс на підготовку збройного повстання і ліквідації влади Тимчасового уряду. Спроба генерала Корнилова запровадити в країні військову диктатуру була блокована більшовиками, після чого їхній вплив на маси почав стрімко зростати. Так, в Україні вони вже мали можливість спертися на 15 тис. штиків червоногвардійців. Більшовики йшли до людей із простими гаслами: “Вся влада – радам!”, “Негайне припинення війни!”, “Землю – селянам!”, “Фабрики і заводи – робітникам!”. Маніпулюючи політичною свідомістю людей, більшовики планували захопити владу і встановити від імені пролетаріату диктатуру лише своєї організації.

У той час, як більшовики намагалися стягнути уламки імперії із центральним керівництвом у Петрограді, національні окраїни обрали зворотній за спрямуванням процес. На з’їзді народів Росії, який відбувся 8-15 (21-28) вересня 1917 р. у Києві, українці, білоруси, литовці, естонці, грузини, євреї, донські козаки та інші народності виступили за федералізацію Росії і скликання Установчих зборів у кожному автономного краї, а лише після цього – Всеросійських установчих зборів.

 

Д/з №3

1) Скласти таблицю “Основні положення І та ІІ Універсалу Української Центральної Ради”.

2) Підготуватися до контрольної роботи за темою “Україна в Першій світовій війні і на початку Української революції (березень 1917 – квітень 1918)”.

 

Інд. завдання: 1) Реферування документального фільму “Українська революція. 1-а серія”. (Документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Всеволода Петріва. Дія фільму розгортається у 1917-1921 роках). 2) Реферування документального фільму “Українська революція. Втрачена держава”.

 

 

Опитування.

Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917-1921 РОКАХ.