Структура і зміст курсової роботи

 

Структура курсової роботи складається з наступних елементів: титул; зміст; вступ; основна частина; практична частина; висновки; список використаних джерел; додатки.

Зразок оформлення титульної сторінки наведено у Додатку А.

Робота повинна складатися зі вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел, можливого додатку (таблиць, схем, діаграм, зразків нормативних документів, тощо). Робота повинна бути доповнена таблицями, діаграмами, графіками, відповідними порівняннями автора тощо.

У вступі (до 2-3 сторінок) розглядається актуальність вибраної теми, її наукове значення, визначається предмет дослідження, коло питань, що будуть аналізуватися в основній частині роботи, визначається мета і конкретні завдання, методологічна основа дослідження, практичне значення досліджуваної теми, зв’язок з іншими проблемами економічної теорії та практики, ступінь її наукової розробки, визначаються дискусійні аспекти теми, статистична та фактологічна база дослідження, конкретизуються методи і способи вирішення поставлених завдань.

Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якої наукової роботи. Вона полягає в обґрунтуванні новизни і позитивного ефекту, який може бути досягнутий в наслідок вирішення поставленого завдання, тому вступ повинен починатися з обґрунтування актуальності обраної теми.

Мета дослідження – це запланований кінцевий результат, якого прагне дослідник у процесі виконання наукової роботи.

Завдання – це встановлення або з’ясування невідомої раніше певної закономірності, що поширюється на дані процеси та явища. Вони визначають спрямованість і хід дослідження, структуру роботи, оскільки кожному із завдань може відповідати певна змістова частина – розділ або параграф. Завдання дослідження формулюється у вигляді п’яти, шести речень, що починаються із слів: вивчити..., описати..., встановити..., виявити...тощо.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на певний момент перебуває в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника. Тобто це матеріал, який безпосередньо аналізують, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого робляться відповідні висновки. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Предмет дослідження – це той бік властивості чи відношення об’єкта, що досліджується з певною метою і дістає наукове пояснення. Тобто предмет – це явище, обране для вивчення, яке зумовлює проблемну ситуацію.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

У вступі також слід вказати, які методи дослідження сприяли кращому опрацюванню матеріалу та написанню роботи.

Методи дослідження – це основні шляхи, прийоми розв’язання проблеми, спосіб досягнення поставленої мети, розв’язання конкретного завдання. Методи бувають: загальні (філософські), загальнонаукові ( загальні для всіх наук – аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, спостереження), часткові ( для певного циклу наук, або галузі знань), конкретно наукові ( для певної конкретної науки), спеціальні ( специфічні для однієї якоїсь науки або її розділу, частини тощо).

Джерельна база дослідження – це наукова та періодична література, статистичні джерела, на підставі яких написано роботу.

В кінці вступу бажано вказати практичне значення роботи – тобто визначається можливість використати здобуті результати у практичній діяльності.

Основна частина – це найбільша за обсягом частина курсової роботи, яка відображає вміння студента самостійно описувати, аналізувати та систематизувати теоретичний і практичний матеріал, зіставляти та узагальнювати різні досліджувані явища.

В основній частині роботи (до 30 сторінок), яка, звичайно, складається з трьох розділів, що в свою чергу можуть поділятися на відповідні підрозділи (параграфи), досліджується суть і форми прояву економічних процесів, у повній мірі розкривається тема роботи. Назви розділів і параграфів основної частини повинні відповідати темі роботи і повністю її розкривати. В основній частині роботи студент повинен викласти основні теоретичні положення роботи, доповнити їх сучасним конкретним матеріалом, розглянути певні точки зору стосовно вибраної проблеми, обґрунтувати власні погляди, відповісти на питання, поставлені у вступі, досягти мети дослідження, окреслити його географічні, хронологічні та інші рамки.

У першому розділі основної частини необхідно з’ясувати суть явищ і процесів, навести їх класифікацію і різні трактування у науковій літературі з позицій різних авторів, визначити форми прояву цих явищ і процесів та узагальнити їх у таблиці. Наприклад, перший розділ курсової роботи може мати наступні назви: «Теоретико-методологічні основи дослідження…», «Теоретичні аспекти дослідження…», «Концептуальні аспекти …», «Сутність і структура …» тощо.

Розкриваючи зміст даного розділу, слід дотримуватись наступного порядку:

1. Дати визначення економічної категорії, що досліджується.

2. Зробити короткий історичний екскурс і проаналізувати еволюцію наукових поглядів з точки зору провідних економічних шкіл і течій щодо даної економічної категорії.

3. Навести сучасні трактування досліджуваної категорії у вітчизняній науковій літературі.

4. Проаналізувати нормативну базу України, що стосується даного питання.

5. Скласти класифікацію даної економічної категорії.

6. Вказати на роль, функції і місце даної економічної категорії в економічній системі суспільства.

7. Зробити короткий висновок, який би резюмував все перелічене вище.

Висновки пишуться з червоного рядка і можуть починатися з таких слів: «Виходячи із викладеного, можна зробити висновок про те, що …», «Таким чином, можна зробити висновок про те, що …».

У другому розділі основної частини необхідно конкретизувати проблему, пов’язати із статистичним і цифровим матеріалом, провести їх аналіз. Значення статистичного матеріалу полягає в тому, що за його допомогою можна повніше розкрити суть і динаміку тих чи інших економічних процесів і явищ, де це можливо, якщо ними вміло користуватися. Цифровий матеріал вимагає відповідної обробки.

Другий розділ курсової роботи може мати, наприклад, наступні назви: «Аналіз…», «Дослідження…», «Роль і місце…» тощо.

Розкриваючи зміст цього розділу слід дотримуватись наступного порядку:

1. Проаналізувати стан проблеми в світовій практиці, використовуючи відповідний статистичний матеріал.

2. Охарактеризувати стан проблеми в економіці України.

3. Зробити короткий висновок, який би резюмував все перелічене вище.

При написанні курсової роботи студент повинен виявити глибокі теоретичні знання досліджуваної проблеми, а також показати вміння їх практичного застосування, зокрема

- аналіз фактичного та аналітичного матеріалів з даної проблеми;

- формулювання висновків щодо функціонування суб’єктів за даних умов;

- підбір прикладів, які ілюструють конкретні ситуації теми.

Практична частина. Для виконання практичної частини курсової роботи застосовуються методи макроекономічного та мікроекономічного аналізу. Варіанти завдання практичної частини наведено у розділі 3 даної методичної розробки. Виконання практичної частини дозволяє поглибити комплексні знання курсу та оволодіти навиками прийняття оптимальних рішень у конкретних ситуаціях.

Практична частина курсової роботи повинна мати не менше ніж 6 сторінок, але і не більше 10 сторінок курсової роботи, де роз’яснюються всі застосовувані методи аналізу, розшифровуються формули та наводиться їх економічний сенс.

У висновках курсової роботи (до 2-3 сторінок) необхідно зробити певні узагальнення у вигляді коротких тез, викласти практичні рекомендації та пропозиції, до яких дійшов автор при дослідженні вибраної теми. Висновки не повинні містити нового матеріалу, який не був викладений в основній частині.

У кінці роботи додається список використаних джерел, складений в алфавітному порядку та згідно з правилами бібліографічного оформлення наукових робіт, призначених для публікацій.

У кінці курсової роботи студент ставить свій підпис і дату.

Виконання курсової роботи доцільно поділити на такі етапи:

– вибір теми;

– підбір і вивчення літератури;

– збір і обробка фактологічного і статистичного матеріалів;

– підготовка робочого плану курсової роботи;

– написання курсової роботи;

– рецензування курсової роботи;

– захист і оцінка курсової роботи.

Тема курсової роботи вибирається студентом самостійно із запропонованої кафедрою тематики.

Наступний крок – це підбір літератури. Необхідну для виконання курсової роботи літературу, студент повинен підібрати самостійно. Для загального, початкового ознайомлення із темою корисно використовувати енциклопедичну літературу, довідники, алфавітні та предметні покажчики, відповідні каталоги у бібліотеках. Для написання курсової роботи потрібні не тільки наукові літературні джерела, але і статистичні, і фактологічні матеріали, на основі яких можна зробити науково обґрунтовані висновки про процеси і явища, що відбуваються в економічному житті суспільства. До збору і класифікації статистичних і фактологічних матеріалів слід підходити ретельно. Брати до увагу слід тільки ті статистичні і фактологічні дані, які мають безпосереднє відношення до вибраної теми курсової роботи, причому найважливіші з них, типові й об’єктивні. У список використаної літератури, доданий до курсової роботи, необхідно включити всю літературу, на яку є посилання і виноски по тексту, а також ті важливі джерела, які були вивчені при написанні курсової роботи і знайшли відображення у формулюванні вузлових питань теми, хоча вони і не наведені у посиланнях на сторінках роботи.

Після вивчення відповідної літератури студент складає робочий план курсової роботи, який в обов’язковому порядку повинний бути погоджений з науковим керівником. План – це логічна основа курсової роботи, від нього залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин. План є важливим показником того, наскільки глибоко студент вивчив необхідну літературу. План повинен включати: вступ, основну частину та висновки.

Метою складання робочого плану є виклад передбачуваного підходу до розкриття теми курсової роботи. При складанні робочого плану слід дотримуватися того, щоб в ньому оптимально поєднувався виклад як теоретичних питань (основні принципи і закономірності економічної проблеми), так і прикладних (дослідження конкретних ситуацій – стосовно окремої країни, етапу розвитку економіки, конкретного ринку, підприємства).

Робочий план може бути двох видів: простий і складний, що мають вигляд:

 

Простий план:   Вступ Розділ 1. (повне найменування розділу). Розділ 2. (повне найменування розділу). Розділ 3. (повне найменування розділу). Розділ 4. Розрахункова частина Висновки Список літератури

Складний план:   Вступ Розділ 1. (повне найменування розділу). 1.1. 1.2. 1.3. Розділ 2. (повне найменування розділу). 2.1. 2.2. 2.3. Розділ 3. (повне найменування розділу). 3.1. 3.2. 3.3. Розділ 4. Розрахункова частина Висновки Список використаних джерел

 

Робочий план складається студентами самостійно. Вони самі вирішують: скільки пунктів буде входитиме до складу плану, визначають їх послідовність і назву. Обов’язковою умовою є те, що основна частина роботи повинна включати не менше трьох розділів.

Виконану роботу студент здає на кафедру для рецензування. Рецензія – це форма контролю й оцінки викладачем проведеної студентом роботи. У рецензії студент отримує відповідь на питання, як глибоко він вивчив відповідну тему, яка форма і зміст роботи, її теоретичний рівень. На основі рецензії студент робить аналіз своєї роботи: що вдалося, які зроблені помилки, які побажання рецензента з покращання подання теми, за допомогою якої літератури можна доопрацювати тему. Студент доопрацьовує роботу і знову її здає на кафедру. Якщо зауваження рецензента враховані, робота допускається до захисту. Робота не допускається до захисту, якщо вона виконана не самостійно, основні питання не розкриті, а викладені схематично, в тексті є помилкові положення, науковий апарат оформлений неправильно, відсутні статистичні дані, приклади та їх аналіз, текст оформлено без дотримання вимог. Студенту необхідно виправити усі вказані помилки.

При написанні курсової роботи неминучі труднощі й помилки, які студент долає за допомогою керівника курсової роботи. Однак є ряд типових недоліків, яких можна уникнути.

Недоліки курсових робіт, що найбільш розповсюджені:

- відсутність обґрунтування цілей і завдань курсової роботи;

- використання застарілих джерел і неактуальної інформації;

- незбалансований план;

- відсутність висновків до розділів;

- відсутність зв’язку між змістом роботи та загальними висновками;

- публіцистичний стиль викладання матеріалу;

- відсутність алгебраїчної та геометричної інтерпретації;

- відсутність графічних ілюстрацій;

- відсутність зв’язку між змістом роботи й матеріалами, розміщеними в додатках;

- відсутність зв’язку між змістом роботи та бібліографічним списком;

- неправильне оформлення списку літератури.

Заключним етапом є захист курсової роботи. Він проходить відкрито перед спеціальною комісією, призначенню кафедрою, у складі 2-3 викладачів кафедри за участю наукового керівника курсової роботи, в присутності всіх студентів групи, у строки, визначені кафедрою. Під час захисту студент повинен розкрити в усній доповіді основний зміст розглянутих положень, обґрунтувати свою точку зору з викладених питань, звернути увагу на зазначені в рецензії зауваження, відповісти на поставлені членами комісії та іншими присутніми запитання. Виступ студента повинен бути коротким і змістовним. У залежності від результатів захисту, попередня оцінка може змінюватися або підтверджуватися. Результати захисту курсової роботи оцінюється за діючою шкалою оцінювання знань студента.

Студентам, які не захистили курсову роботу, призначається повторний захист у відповідно вказаний термін. Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані для участі у конкурсах (олімпіадах) студентських наукових робіт, для участі в наукових студентських конференціях.