Оформлення курсової роботи

 

Курсова робота виконується у вигляді друкованого тексту з ілюстраціями та таблицями. Текст повинен бути написаний з одного боку окремих аркушів формату A4. Закреслення, скорочення (крім загальновживаних) і будь-які вставки та незрозумілі позначення не дозволяються. Обсяг роботи до 40 сторінок тексту (разом з розрахунковою, практичною частиною та списком літератури). Роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній сторінці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до 40 рядків на сторінці, 14 кегль. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Сторінки мають бути пронумеровані (першою вважається титульна сторінка).

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: з лівого боку – не менш за 20 мм, з правого – не менш за 10 мм, зверху – не менш за 20 мм, знизу – не менш за 20 мм. Шрифт Times New Roman. Шрифт друку повинен бути чітким. Компактність тексту роботи повинна бути однаковою.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Перенос слів заголовка не допускається. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати двом інтервалам.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Наступною за титульною є сторінка з планом курсової роботи, який відображає її структуру. Номер сторінки документа, проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. План є одночасно і змістом роботи. Кожна структурна частина роботи (план, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки) починається з нової сторінки. Необхідно витримати пропорції обсягу всіх частин курсової роботи. Зокрема, вступ і висновки разом не повинні перевищувати 5-6 сторінок. Бажано, щоб відносно рівномірним був розподіл матеріалу і за розділами. Структурні елементи «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список використаних джерел» не нумерують, їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (наприклад, рисунок 1.4 – тобто рисунок четвертий першого розділу).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці.

Формули нумерують в межах розділу. Номер формули складається з порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Текст роботи повинен бути чітким і грамотним, малюнки, таблиці та діаграми – мати номер та назву. Цитати необхідно брати в «лапки» та супроводжувати відповідними посиланнями (виносками) в квадратних дужках із зазначенням номера наукового джерела за списком використаних джерел та сторінки з якої взято цитату.

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукувати документи і перевірити достовірність відомостей при цитуванні документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

До оформлення науково-довідкового апарату висуваються такі вимоги:

– обов’язкові точні загальноприйняті посторінкові виноски при цитуванні і запозиченні теоретичних положень, використання фактичного матеріалу, результатів досліджень інших авторів, посилань на досвід;

– на відміну від посторінкових, виноски до таблиць, схем, діаграм, графіків розміщуються безпосередньо під ними, позначаються не цифрами, а «зірочками» (*);

– ініціали авторів розташовуються після їх прізвищ;

– назви книг, брошур, газет, журналів, статей у виносках наводяться без «лапок», причому, якщо вони згадуються у тексті, то у виносках їх вказувати не слід;

– посилання наводяться мовою оригіналу;

– посилання в тексті на джерела треба зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад, «...у роботах [1-5].»

– допускається наводити посилання у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Рекомендується при використовуванні літературних та інших джерел посилання в тексті курсової роботи поміщати в квадратних дужках, відзначаючи порядковим номером відповідно до списку використаної літератури. Наприклад, в тексті наводяться певні фактичні дані «... якщо в 1970 р. співвідношення доходів 20% найбагатших людей планети і 20% найбідніших не перевищувало 30 разів, то на кінець ХХ ст. цей показник досяг 70,4» [6, с. 23]. Відповідний опис в списку літератури:

 

6. Стиглиц Дж. Ю. Глобализация: тревожные тенденции /Дж. Ю. Стиглиц; пер. с англ. – М.: Мысль, 2003. – 286 с.

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка, пояснення до позначень і числових множників, якщо їх не було раніше в тексті, треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

 

Приклад:

Залежність споживання і заощадження визначається за формулою:

 

, (1.1)

 

де Cyv – гранична схильність до споживання;

Syv – гранична схильність до заощадження.

 

Пояснення кожного позначення, що міститься в формулі, треба подавати з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено в формулі. Номер формули (арабськими цифрами) складається з номера розподілу і порядкового номера формули у цьому розділі відокремлених крапкою (1.2; 2.1 тощо).

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними. Ілюстративні або табличні матеріали розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. (Додаток Г)

Цифровий матеріал, як правило, повинний оформлюватися у вигляді таблиць. Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності порівняння показників.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. В кінці назви крапка не ставиться.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті.

 

Таблиця (номер) – Назва таблиці

 

Заголовки граф	Підзаголовки граф

 

Таблиці треба нумерувати в межах розділу арабськими цифрами. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, відокремлених крапкою, назву таблиці пишуть з першої великої літери і розташовують над таблицею.

Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з написом «Продовження таблиці ______».

Наприклад:

Продовження таблиці ____

 

 

Матеріал, що доповнює або унаочнює текст документа, дозволено розміщувати в додатках. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Якщо додаток тільки один, він оформлюється на окремому аркуші і повинний мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток А.

Якщо в роботі кілька додатків, то на окремому аркуші посередині друкується великими буквами слово ДОДАТКИ. На наступних аркушах оформлюють відповідні додатки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово Додаток і велика літера, що позначає додаток. Кожний додаток може складатися з однієї або з кількох сторінок. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. В цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, Додаток А.2. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є, І, Ї, О,
Ч, Ь.

У кінці роботи наводиться список використаних джерел і літератури. Приклад оформлення використаних джерел у списку літератури представлено в Додатку В. Він складається у такій послідовності: спочатку в алфавітному порядку зазначаються державні та урядові документи, міждержавні угоди, інші офіційні матеріали, статистичні довідники, монографії, збірники, брошури, далі – статті з журналів та газет з дотриманням бібліографічних вимог. Перелік літературних джерел, що використовувалися при написанні курсової роботи і на які зроблено посилання, слід розміщувати у такій послідовності:

Конституція України;

закони України;

укази Президента, постанови уряду;

директивні матеріали міністерств;

монографії, брошури, підручники;

статті;

інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством, на базі якого виконується курсова робота, за алфавітом.

Робота підшивається в папку. Текст повинен бути старанно перевіреним автором після друку на наявність граматичних помилок та відповідність вимогам, щодо оформлення курсових робіт. У кінці роботи студент ставить свій підпис та дату її виконання.