2017-11-01
549
Фізіологічну основу сприймання становлять нервові зв'язки, які утворюються в корі головного мозку при дії на органи чуття предметів як комплексних подразників. Ці зв'язки утворюються в межах одного аналізатора (якщо подразник має одну характеристику) або можуть бути між аналізаторними, коли подразник є комплексним (має багато характеристик).
При обстеженні певного об'єкта (яблуко) на мозок людини діє велика кількість подразників (колір, форма, величина, вага тощо). Виникають відповідні відчуття, т.б. у цей час в корі півкуль головного мозку збуджуються різноманітні центри (зоровий, слуховий, смаковий); між центрами утворюються тимчасові нервові зв'язки. Внаслідок чого виникає цілісний образ сприйнятого об'єкту.
Таким чином фізіологічною основою сприймання є виникнення у корі півкуль головного мозку тимчасових нервових зв'язків на комплекс подразників.
Друга сигнальна система (знакова система мови) сприяє усвідомленню відображу вальних предметів і регулює процес формування образів.
|
|
|
2.
Види сприймань
1. В залежності від ведучої ролі аналізатори виділяють:
– зорові;
– нюхові;
– слухові;
– шкірні;
– смакові.
2. Залежно від форми існування суб’єкта:
– С. простору (величини, форми, об'ємності і віддаленості предметів);
– С. часу (це відображення довго тривалості й послідовності явищ і подій. Сприймання послідовності, наприклад, минулого);
– С. руху (відображення напрямку і швидкості просторового існування предметів. Допомагають людини орієнтуватись в оточуючому середовищі).
3. Залежно від змісту сприйнятого об'єкту:
– С. людини людиною (сприймання дій, рухів, вчинків, діяльності людини. Пізнання інтересів, почуттів, звичок, переконань, характеру, здібностей особистості);
– С. живопису;
– С. картин природи;
– С. суспільних явищ.
4. Залежно від мети і вольових зусиль:
– Довільне С.– свідомо сприймається і регулюється особистістю.
– Мимовільне С. складається в ході взаємовідношень людини з середовищем незалежно від її свідомого наміру.
3.
