Властивості сприймань

1) Предметність – це здатність сприймати предмети у цілісній сукупності властивих предмету ознак.

Предметність – різні за якостями відчуття, одержувані від предмета, поєднуються і відносяться до цього предмета як до окремої речі, що має певне призначення. (Роб Гонсалес)

Найбільш яскраво дана властивість виявляється в феномені виділення фігури і тіла. При цьому вся дійсність, що спостерігається людиною, поділяється на дві нерівні за значущістю частини: одна - предмет - сприймається як конкретне, чітко окреслене, розташоване на передньому плані замкнуте ціле, а друга - тіло - як більш аморфне, невизначене, розташоване позаду предмету і необмежене поле. Досить ефективно цю особливість сприймання використав в своїх роботах митець С. Далі, створюючи картини з подвійним зображенням, коли чергування сприймання фігури і тіла призводить до кардинальних змін змісту картини.

Предметність пов'язана не тільки з виділенням предмету з тла як таким, але і з функціональною специфікою сприйнятого, адже кожний предмет має не тільки певні обриси форми, але й специфічне призначення у світі людини.

2) Цілісність – (цілісність образу) це узагальнення знань про окремі властивості і якості предмета, внаслідок обстежуваних рухів людини.

Значення структури цілого для сприймання складових його частин проявляється дуже яскраво і наочно в деяких оптико-геометричних ілюзіях.

3) Контрастність – це сприймання оточуючих предметів, які ми відносимо до постійних по формі, кольору, величині не зважаючи від зміни умов. Т.б. в образі сприймання предмети і явища відбиваються такими, якими вони є, незважаючи на зміну умов їх спостереження. (Н., подвійні зображення: обличчя-ваза; теща чи дружина).

Контрастною залишається сприйнята форма знайомого предмета. Н., круглими сприймаються тарілки на столі, хоча кут зору, під яким ми на них дивимося, а отже, форма зображення на сітківці, можуть дуже суттєво змінюватися.

4) Осмисленість – полягає у розумінні сутності сприйнятого об'єкта, найменуванні його і віднесенні до певної категорії.

5) Активність – виявляється у багатстві перцептивних дій при сприйманні об'єкту.

6) Вибірковість (дія установки) – це здатність сприймання від поставленої перед людиною мети і мотивів діяльності.

Установка передбачає так чи інакше сприймати певне явище ще до зустрічі з ним. Так, якщо людині показувати кілька разів два кола, з яких ліве більше за праве, а потім два кола однакового діаметра, то вона теж сприйме їх як кола різної величини. Установка складається в процесі попередньої діяльності особистості. Виникнувши, вона далі підсвідомо впливає на пізнавальні процеси, зокрема на сприймання.

Установки можуть діяти як упередженість, забобони, приховуючи від людини реальні факти. Н, учителі досить часто сприймають дитину тільки крізь призму її навчальної успішності, не помічаючи позитивних рис у поведінці та особистості слабких учнів і перебільшуючи розвиток цих якостей у відмінників.

4.