Тема 2. Філософсько-психологічні підходи до вивчення міжособистісного спілкування

Інструктивно-методичні матеріали

До навчальної дисципліни

 

 

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

 

Галузь знань: 05 Соціальні і політичні науки

Спеціальність: 053 Психологія

Курс( и ) навчання: І-й. Семестр( и ): 1-й

Форма навчання: стаціонарна

 

Укладач — доктор психологічних наук, доцент,

доцент кафедри психології Коваленко Олена Григорівна

 

 

Полтава – 2017-2018 н.р.

 

РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАМИ ТА ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ

	Тема	лк.	сем.	практ.	самост.
	Міжособистісне спілкування як предмет психологічного пізнання
	Філософсько-психологічні підходи до вивчення міжособистісного спілкування
	Структурно-функціональний аналіз міжособистісного спілкування
	Комунікація у структурі міжособистісного спілкування	0,5
	Інтеракція у структурі міжособистісного спілкування	0,5
	Сприйняття і розуміння у структурі міжособистісного спілкування
	Міжособистісні взаємини
	Міжособистісна атракція
	Труднощі та бар’єри в міжособистісному спілкуванні
	Ефективне міжособистісне спілкування
	Міжособистісне спілкування в різних умовах і сферах життя
	Індивідуальне завдання
	Підготовка до екзамену

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Тема 1. Міжособистісне спілкування як предмет психологічного пізнання

Міжособистісне спілкування як процес формування міжособистісних стосунків. Міжособистісна стосунки в структурі соціальних: їхні форми, ознаки. Види міжособистісних стосунків. Прихильність. Значення спілкування (у т.ч. міжособистісного) у розвитку людини. Міжособистісне спілкування як засіб соціалізації особистості. Наукові підходи до визначення сутності міжособистісного спілкування. Ознаки (критерії) міжособистісного спілкування. Міжособистісне і ділове (функціонально-рольове) спілкування. Міжособистісне спілкування та діяльність. Міжособистісне спілкування та комунікація, взаємодія. Діалогічність такого спілкування. Взаємозв’язок міжособистісного спілкування з іншими видами спілкування особистості. Інтелектуальна сфера особистості та міжособистісне спілкування.

 

Тема 2. Філософсько-психологічні підходи до вивчення міжособистісного спілкування

Погляди філософів античного часу на феномен міжособистісного спілкування (Конфуція, Сократа, Платона, Арістотеля, М. Т. Цирерона та інших). Трактування міжособистісного спілкування філософами Середньовіччя та Нового часу (М. Монтень, Т. Гоббс, Б. Спіноза, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, П. А. Т. Гольбах, І. Кант, Г. В. Ф. Гегель, Е. Дюркгейм, Л. А. фон Фейєрбах, Ф. В. Ніцше та інші). Філософсько-психологічна погляди на феномен міжособистісного спілкування в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття (Г. Зіммель, Г. Лебон, Г. Тард, У. Мак-Дугалл, Т. Рібо, Д. Юм, А. Сміт, Г. Спенсер, Ч. Х. Кулі, Дж. Е. Мейо, С. Л. Франкл та інші). Проблеми міжособистісного спілкування у філософських, соціологічних та психологічних теоріях ХХ століття: біхевіоризму (Дж. Хоманс, Дж. Тібо, Г. Келлі, А. Бандура, В. Мак-Гвайр та інші), психоаналізу (З. Фрейд, Е. З. Фромм, У. К. Шутц, М. Клайн, Г. С. Салліван, Е. Еріксон та інші), когнітивної психології (Ф. Хайдер, Т. Ньюком, Е. Уолстер, З. Рубін, (Дж. Келлі, С. Дак, Дж.С. Брунер та інші), символічного інтеракціонізму (Дж. Г. Мід, Г. Блюмер, Т. Шибутані, А. Сміт, Д. Мак-Колл, І. Гоффман та інші), гуманістичної психології (К. Р. Роджерс, А. Г. Маслоу та інші), екзистенціалізму (К. Т. Ясперс, М. Бубер, М. О. Бердяєв, Р. Мей, М. М. Бахтін та інші),соціального конструкціонізму та конструктивізму (П. Бергер, Т. Лукман, К. Дж. Герген, Г. Р. Харре, С. Московічі та інші), структурного функціоналізму (Т. Парсонс) та інших. Міжособистісне спілкування у роботах вітчизняних, радянських психологів другої половини ХХ століття (О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, А. В. Петровський, К. О. Абульханова-Славська та інші).

Тема 3. С труктурно-функціональний аналіз міжособистісного спілкування

Підходи до розуміння структури міжособистісного спілкування. Міжособистісне спілкування як комунікація, інтеракція, соціальна перцепція. Пізнавальні, емоційні та поведінкові компоненти в міжособистісному спілкуванні. Міжособистісний контакт як найвищий рівень міжособистісного спілкування. Механізми міжособистісного спілкування в контексті поглядів різних науковців: зараження, навіювання, переконування, наслідування, ідентифікація, емпатія, рефлексія, взаєморозуміння, координація, погодження та інші. Наукові підходи у трактуванні функцій міжособистісного спілкування. Інформаційно-комунікативна, регулятивно-комунікативна, афективно-комунікативна функції міжособистісного спілкування. Види і форми міжособистісного спілкування. Чинники міжособистісного спілкування: зовнішнє середовище, біологічне, соціальні, психологічні властивості людини. Потреби та мотиви людини в безпосередньому спілкуванні.

 

Тема 4. Комунікація у структурі міжособистісного спілкування

Міжособистісна комунікація як процес опрацювання та передачі інформації. Підходи до її вивчення. Специфіка міжособистісної комунікації, її структура та форми. Моделі комунікації: односторонні і двосторонні. Низхідна і висхідна комунікація. Проблема зворотного зв’язку у міжособистісній комунікації. Характеристика інформації, яка надсилається комунікатором. Семантично значуща інформація. Спонукальна і констатуюча інформація. Аксіальна і ретиальна комунікація. Значення як властивість знаку у процесі комунікації. Тезаурус як єдина система значень. Проблема смислу слова у конкретній ситуації спілкування. Специфіка вербальної комунікації, її структура. Усна і письмова мова у процесі комунікації. Денотація і конотація, полісемія і синонімія у взаєморозумінні під час комунікації. Мовлення людини як показник її соціального статусу. Повсякденна розмовна мова. Невербальна комунікація, її взаємозв’язок з вербальною. Функції невербальних повідомлень. Канали (структура) невербальної комунікації. Комунікативна компетентність особистості.