| №
| Тема уроку
| Дата проведення
| Примітка
|
| План
| Факт
|
|
| Тема 1. (3 години)ВСТУП. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА КОМУНІКАЦІЯ
|
|
|
|
|
| Поняття комунікації. Міжкультурна комунікація. Модель комунікації. Комунікабельність як риса характеру людини. Комунікативні помилки. Поняття міжкультурної комунікації. Універсальне в комунікації. Символи в міжмовній комунікації. Культура спілкування. Культура мовлення.
|
|
|
|
|
| Літературний процес першої половини ХХ століття
(загальний огляд) Розвиток української літератури на новому історичному етапі (1900–1930 рр.). Успадкування й розвиток традицій літератури попередніх епох. Різноманітність літературних течій та угруповань у двадцятих роках. Співіснування різних напрямків, течій, стилів (реалізм, неоромантизм, символізм, футуризм, експресіонізм, конструктивізм тощо), боротьба між ними. Особливості літературного процесу 1940–
1950 рр. Поєднання у фронтових поезіях традицій реалізму, ораторського заклику й філософського
роздуму, епічної розповіді та високої емоційності,
публіцистичності й ліризму. Слабкі сторони літератури того часу (декларативність, ілюстративність,деяка помпезність тощо). ТЛ (теорія літератури). Модернізм. Реалізм. Література як вид мистецтва.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки. Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення.. Визначення пізнавальної цінності прочитаного. Робота з текстом. Володимир Винниченко. «Момент». Оцінка використаних автором мовних засобів, аналіз структури тексту. Читання - це Створення власних думок за допомогою думок інших людей. (М. Рубакін)
|
|
|
|
|
| Тема 2 (8 годин) ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ,
ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ
|
|
|
|
|
| Словосполучення і речення. Стилістичні особливості простих і складних речень. Словосполучення і речення як одиниці синтаксису. Синтаксичні зв’язки в словосполученнях і реченнях. Особливості вживання простих і складних речень. Синтаксичні синоніми та синтаксичні норми.
|
|
|
|
|
| Поезія. Володимир Сосюра. «Як я люблю тебе, мій
краю вугляний», «Коли потяг у даль загуркоче…»,
«Так ніхто не кохав…»Огляд життя і творчості поета-лірика. Вплив символістичних та імпресіоністичних тенденцій. Образ рідного краю у творах В. Сосюри. Образ ліричного героя. Заглибленість в особисті переживання. Одухотворене сприйняття природи, уміння
відчути найпотаємніші порухи людської душі. Тема величі та ніжності юнацьких почуттів у поезіях. ТЛ (теорія літератури). Поняття про ліричного героя. Рідний край – наш спільний дім.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Особливості вживання в
мовленні та інтонування різних видів простих речень. Стилістичні особливості односкладних і двоскладних,
повних і неповних, ускладнених і неускладнених
речень. Інтонування різних видів простих речень.Робота з текстом. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Арфами, арфами…», «О панно Інно».
Логічний наголос і порядок слів як засіб підвищення
точності та виразності мовлення. Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей як засіб
увиразнення мовлення. Інверсія в художньому творі. Возвеличення найкращих людських почуттів.
Основні пунктограми в простому реченні. Уживання тире між підметом і присудком, у неповному реченні. Виділення на письмі однорідних і відокремлених
членів речення, вставних конструкцій.
|
|
|
|
|
| Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях. Максим
Рильський та неокласики. Життєвий і творчий шлях Павла Тичини (оглядово). Звернення до «вічних» тем, культура віршування, потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму,
імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Збірка «Сонячні
кларнети». Майстерність відтворення настроїв людини
через образи природи. Імпресіоністичні тенденції в збірці. Інтимна лірика П. Тичини. Глибина, щирість,
чистота почуттів закоханості, вірності, сердечності, світлої радості. Життєвий і творчий шлях Максима Рильського (оглядово). М. Рильський та неокласики(М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Ю. Клен). Їхнє творче кредо. Орієнтація на традиції. Структура, особливості поетичного стилю. Поезії «Молюсь і вірю», «Солодкий світ!», «Яблука доспіли…». ТЛ (теорія літератури).
Вітаїстичність. Експресіонізм. Кларнетизм. Сонет.
Філософія вітаїзму.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Особливості вживання в
мовленні та інтонування різних видів складних
речень. Стилістичні особливості складносурядних
речень. Стилістичні особливості складнопідрядних
речень. Стилістичні особливості безсполучникових
складних речень. Роль інтонації в мовленні. Типові
помилки в побудові складних речень. Робота з текстом.
М. Рильський «Молюсь і вірю», «Яблука доспіли…»,
«Шопен». Уживання в поетичних творах складних речень. Інтонування різних видів складних речень у текстах. Возвеличення краси й гармонійності світу.
|
|
|
|
|
| Основні пунктограми в складному реченні. Пунктуаційний аналіз. Розділові знаки між частинами
складного речення. Особливості пунктуаційного
аналізу речення. Проза. Жанрово-стильове розмаїття. Степан Васильченко. «Талант». Нові теми, проблеми. Зв’язок із поезією. Різножанровість літературних течій та угруповань. Огляд життя і творчості. Повість «Талант». Зображення життя сільської інтелігенції. Трагічна доля талановитих людей з народу. Проблематика повісті. Образи. Своєрідність стилю і творчого методу письменника. ТЛ (теорія літератури). Поглиблення поняття про повість. Соціально-побутова повість. Соціальний конфлікт між талановитими людьми з народу та експлуататорами
|
|
|
|
|
| Контрольна робота. Переказ.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Пунктограми в реченні з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування. Поетична пунктуація, її походження та художні функції. Пряма мова. Розрізнення прямої мови й непрямої мови. Перетворення прямої мови на непряму (й навпаки). Спільне й відмінне між прямою мовою й цитатою. Особливості побудови діалогу. Поетична пунктуація. Робота з текстом. Степан Васильченко. «Талант». Микола Хвильовий (М. Фітільов). «Я (Романтика)». Пряма мова, діалоги в художніх творах. Використання цитування як виражального засобу усного та писемного мовлення.
Культура мовлення.
|
|
|
|
|
| Тема3 (8 годин)ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ
ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ
|
|
|
|
|
| Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Текст і його ознаки. Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.
|
|
|
|
|
| Юрій Яновський. «Вершники». Життєвий і творчий
шлях Ю. Яновського. Багатство змісту, досконалість
художньої форми, жанрова своєрідність твору
«Вершники». Поєднання в ньому реалізму та
романтизму. Роман у новелах, де стверджується
неоромантична стилістика. Автор у творі. Роль роману в
розвитку літератури. Композиція роману «Вершники».
Новела «Дитинство». Новела «Шаланда в морі». Інші –
оглядово. ТЛ (теорія літератури). Роман у новелах,
художній час і простір, умовність зображення.
Родина й рід. Духовні цінності.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Зміст і будова тексту. Складне
синтаксичне ціле. ССЦ як складова частина тексту.
«Відоме» й «нове» у реченнях висловлювання.
Співвіднесеність ССЦ і абзаців. Робота з текстом.
Юрій Яновський. «Вершники» (новели за вибором
учителя). Зміст і будова новелістичного роману. ССЦ
|
|
|
|
|
| Контрольна робота. Тестові завдання.
|
|
|
|
|
| Твір на морально-етичну тему. Поняття «мораль»
та «етика». Морально-етичні проблеми. Пам’ятка
«Як підготуватися до написання твору на морально-етичну тему». Мораль та етика.
|
|
|
|
|
| Остап Вишня (Павло Губенко). «Моя автобіографія»,
«Мисливські усмішки». Огляд життя і творчості
письменника. Могутній і рідкісний талант гумориста. Велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті
роки. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який
гумор як риси індивідуального почерку Остапа
Вишні. «Моя автобіографія» Гумористична розповідь
письменника про свій життєвий шлях. «Мисливські
усмішки». Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження. «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки». ТЛ (теорія літератури). Відображення
дійсності засобами комічного. Усмішка. Екологія Землі і
наше майбутнє.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Мовно-стилістичні засоби комічного. Мовне вираження сміхової культури у
творчості Остапа Вишні. Словесні засоби творення гумору (комічний контраст, конотативні власні назви, комічні метафори, порівняння, словесні евфемізми, комічне спотворення звукового комплексу слова, невідповідність граматичної форми слова, застарілі слова, комічні неологізми, слова професійної лексики, діалектні слова тощо). Робота з текстом. Остап Вишня. Гуморески (за вибором учителя). Простота, образність, яскравий комічний колорит, експресивність та емоційність. Пісенні мотиви, фразеологізми, афоризми, приказки, прислів’я і каламбури тощо). Сміх – дієвий метод виховання.
|
|
|
|
|
| Види і типи текстів. Класифікація текстів за сферою
використання, метою, структурними особливостями.
Види текстів у діловому мовленні, тексти різних
стилів, типів і жанрів мовлення.
|
|
|
|
|
| Тема4 (9годин) ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО МОВЛЕННЯ
|
|
|
|
|
| Риторика як наука й мистецтво. Розділи риторики.
Історія риторики (оглядово). Предмет і завдання
риторики. Розділи риторики. Загальна характеристика
розділів риторики. Етапи ораторської діяльності. Мистецтво ораторської діяльності.
|
|
|
|
|
| Драматургія. Розвиток театру. Іван Кочерга.
«Свіччине весілля». Розвиток драматургії (1920–
1930 рр.). «Березіль» Леся Курбаса. П’єси В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, І. Кочерги, Я. Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії. Іван Кочерга «Свіччине весілля». Розповідь про письменника. Драматургічна майстерність автора у створенні характерів. Сценічне втілення. ТЛ (теорія літератури). Драматична поема. Театр – вища інстанція для вирішення життєвих питань.(О. Герцен).
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Виступ публіцистичного характеру Виступ. Особливості публіцистичного
стилю. Секрети успішного публічного виступу.
Визначення мети,вибір теми. План виступу публіцистичного характеру. Структурування виступу. Робота з текстом. Біографії Івана Кочерги, Миколи
Куліша. Творча діяльність Леся Курбаса. Іван Кочерга. «Свіччине весілля». Підготовка усного виступу
публіцистичного характеру за темами, що стосуються
драматургії 20-30-х років ХХ століття.
|
|
|
|
|
| Риторичні вимоги до мовця. Імідж оратора. Поняття «імідж оратора». Риторичні вимоги до мовця. Вигляд оратора. Вихід до слухачів. Погляд. Усмішка – квіт людського обличчя. Жестикуляція й міміка. Промовисті жести. Голос. Місце промови. Подолання «ораторського
страху». Спостереження за аудиторією. Культура мовлення. Мистецтво ораторської діяльності.
|
|
|
|
|
| Олександр Довженко. «Зачарована Десна».
Етапи життєвого й творчого шляху Олександра
Довженка. Вплив народної творчості, трудового оточення на розвиток таланту і формування світоглядних
переконань письменника. Поєднання у творах О. Довженка конкретності життєвої правди й романтизму,
реалістичних подробиць і узагальнено-символічних
образів, епічної розповіді та «вогняної патетики».
Режисерська майстерність О. Довженка. «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Джерела
становлення особистості письменника та його таланту. Життя села й селян. Поетичне відображення духовного багатства трудівників, їхнього морального здоров’я,
тверезості мислення, тонкого гумору, безмежної
терплячості. Образ оповідача. Реалізм побутових деталей. ТЛ (теорія літератури). Поняття про кінодраматургію. Синтетичні жанри: кіноповість,
кіноепопея, кінопоема. Філософське осмислення
краси людини і краси природи, всепроникаючий
ліризм.Метапредметні зв’язки Усний відгук про твір мистецтва (книжку, спектакль, кінофільм тощо). Поняття «відгук». Складники відгуку. Підготовка до складання відгуку. Жанрові особливості. Орієнтовний твір мистецтва. О. Довженко. «Зачарована Десна» (кіноповість; кінострічка). Іван Кочерга. «Свіччине весілля» (драматична поема; кінофільм; спектакль). Дозволяються інші твори мистецтва за вибором учнів/учителя. Складання відгуку про твір мистецтва.
|
|
|
|
|
| Контрольна робота. Письмовий твір.
|
|
|
|
|
| Культура ораторського мовлення. Основні ознаки мовної культури промовця. Правильність мовлення оратора. Точність і логічність мовлення. Багатство та різноманітність мовлення. Чистота мовлення. Доречність
мовлення. Виразність мовлення. Достатність і ясність мовлення. Культура мовлення.
|
|
|
|
|
| Андрій Малишко. «Оксана». «Лист до гречки». «Важкі вітри не випили роси…». Огляд життя і творчості поета. Перевага ліричного начала над епічним – характерна особливість його творчості. «Оксана» (збірка «Дружба»). Позначеність вірша юнацькою цнотливістю, чаром першого кохання і тихим смутком розлуки, тугою за дорогою людиною. Своєрідна лірична акварель, що відбиває «ранок» взаємин між чоловіком і жінкою. «Лист до гречки» (збірка «Листя на світанні»). Поетизація буденного, звичайного. Єдність поета й природи рідного краю. Спогади про страшні роки голоду та війни. Висловлення вдячності гречці та батьківській ниві за порятунок людей у важкій скруті. Римо-ритмічні
особливості поезії (білий вірш). «Важкі вітри не
випили роси…». (збірка «Що записано мною»). Пройняті глибоким почуттям пейзажі, епічна картина вечірнього
відпочинку натомлених людей. Піднесений і водночас елегійний настрій вірша. Пісенна творчість А. Малишка.
Багаторічна творча співдружність А. Малишка та
композитора П. Майбороди. ТЛ (теорія літератури).
Жанрові різновиди ліричної поезії. Білий вірш. Єдність поезії та праці, поета і народу.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Розгорнуте повідомлення в
науковому та публіцистичному стилях. Поняття «повідомлення». Особливості наукового та публіцистичного стилів мовлення. Підготовка до
складання повідомлення. Робота з текстом. Біографія
А. Малишка. Поезії (за вибором). Складання повідомлення (за творчістю А. Малишка).
|
|
|
|
|
| Тема5 (7 годин) ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ НАУКИ ПРО МОВУ.
|
|
|
|
|
| Фонетика. Орфоепія. Основні поняття фонетики. Класифікація звуків, їх вимова та позначення на письмі. Склад і наголос. Чергування звуків і спрощення груп приголосних. Літературний процес другої половини ХХ століття (загальний огляд) Поглиблення й урізноманітнення художнього відтворення світу, ускладнених відносин громадянина й суспільства, дослідження джерел і витоків формування особистості людини, розкриття соціального змісту загальнолюдських цінностей в літературі цього часу. Поезія і проза даного періоду. Розвиток драматургії. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна. ТЛ (теорія літератури). Роман у віршах. Вибір життєвого шляху.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Дотримання найважливіших
орфоепічних норм української літературної мови.
Читання вголос. Поглиблення знань про найважливіші
орфоепічні норми української літературної мови. Робота з текстом. В. Симоненко. «Я…». «Ти знаєш, що ти –людина». Ліна Костенко «Хай буде легко. Дотиком пера...». Д. Павличко. «Два кольори».М. Вінграновський. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…» Застосування теоретичних знань і практичних умінь під час читання вголос поетичних творів. Виразність читання. Особистість і суспільство.
|
|
|
|
|
| Орфографія. Лексикологія. Будова слова. Морфологія. Основні орфограми. Орфографія. Складні випадки вживання м’якого знака, апострофа. Написання слів іншомовного походження. Лексична система
української мови, основні лексичні поняття.
Фразеологія. Типи словників. Основні поняття морфології. Самостійні частини мови, їх специфічні ознаки, особливості відмінювання змінних частин
мови. Основні орфограми в коренях, суфіксах, закінченнях. Основні орфограми в частинах мови.
|
|
|
|
|
| Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». Огляд життя і творчості письменника. Колоритні образи людей скромних і тихих, з доброю душею і чутливим серцем.
«Три зозулі з поклоном» – новела про щиру й віддану любов, людську чесність і порядність. ТЛ (теорія
літератури). Поглиблення поняття про новелу. Краса людини праці.
|
|
|
|
|
| Контрольна робота. Диктант.
|
|
|
|
|
| Метапредметні зв’язки Переклад текстів. Поняття «переклад». Усний (послідовний, синхронний) і
письмовий переклад. Буквальний і адекватний переклад. Різновиди перекладу за змістом. Особливості перекладу текстів різних стилів, типів, жанрів. Типові помилки під
час перекладу. Робота з текстом. Олесь Гончар «Знаменосцы» (російською)/ «Прапороносці» (українською). Переклад уривків (за вибором учителя) з
російськомовного тексту українською мовою та навпаки.
Зіставлення власного перекладу з надрукованим.
Аналіз помилок.
|
|
|
|
|
| Письмовий переказ із творчим завданням. Написання
переказу із творчим завданням.
|
|
|
|
2017-11-01
916
