Навчальна діяльність – провідний вид діяльності молодшого школяра

Молодший шкільний вік. Навчальна діяльність – провідний вид діяльності у школярів цього віку. Навчання має виражену інтелектуальну спрямованість на пошук нового у предметах, явищах, подіях.

У зв’язку із засвоєнням ролі учня можуть виникати труднощі, які пов’язані з режимом дня, переживаннями, джерелом яких є взаємини з учителем, ровесниками та батьками, а також першими невдачами у навчанні.

Організовуючи навчання молодших школярів, учитель повинен враховувати загальні закономірності засвоєння дитиною як навчального матеріалу, так і самої навчальної діяльності (вчитель повинен не тільки вчити дітей основ наук, але й вчити їх учитися).

Особливості навчально діяльності підлітків.

Особливості навчання підлітків пов’язані з характерними проявами їхнього пізнавального розвитку (осмисленість сприймання, абстрактно-логічне мислення, довільність уваги, що визначається інтересом підлітка або його потребами тощо) та особистісних змін. Зокрема підліток готовий до майже усіх видів навчання, коли відчуває себе дорослим, його цікавлять групові та самостійні форми роботи, де можна спілкуватися з однолітками (провідний вид діяльності – особистісне спілкування з ровесниками).

Підвищення ефективності навчання підлітків полягає у цілеспрямованому формуванні мотивів учіння через задоволення домінуючих потреб віку (йдеться про організацію пізнавальної дослідницької діяльності, використання знань поза школою), розуміння значущості знань (для підлітка не характерне усвідомлене ставлення до знань, їхнього життєвого значення).

Враховуючи особливості віку та його перехідність, складність, можна констатувати появу ”відходу від школи”. Його причини криються у не сформованості підлітка як суб’єкта учіння, відсутності пізнавального інтересу. У зв’язку з цим варто відзначити, що негативне ставлення до навчання у підлітковому віці пов’язується з внутрішніми (дезадаптація, переживання невдач у навчанні, труднощі самоствердження у навчанні, внутрішньоособистісні конфлікти) та зовнішніми (низький рівень педагогічної майстерності тощо) чинниками.

Зміни у навчальній діяльності старшокласників.

Соціальна позиція юнака змінює його ставлення до навчання, зміст та цілі навчальної діяльності.

Навчально-професійна діяльність стає провідною в цей віковий період. Підвищується інтерес до навчання, пізнавальні і соціальні мотиви поєднуються та утворюють своєрідний комплекс, що є основою усвідомлення свого ставлення до навчання.

Старшокласників більше цікавить хід аналізу завдань та способи доведення, вони виявляють активність у пошуку альтернативних шляхів розв’язку. Особливий інтерес викликають дискусії. Шлях експериментування, формулювання гіпотез – важливий напрям їхньої пізнавальної активності.

Навчання старшокласників є продуктивним, якщо готує їх до самоосвіти, створює умови для самоствердження, самовираження своєї особистості у навчанні.

Найсприятливіші форми навчання: дискусії, лабораторно-практичні завдання, вивчення першоджерел, тобто усі ті прийоми та види діяльності, які спонукають до мисленнєвої активності.