double arrow

Профільне навчання в умовах реформування шкільної географічної освіти. Проблеми організації профільного навчання географії.


Організація профільного навчання географії в старшій школі. Професійне самовиховання та самовдосконалення учителя географії.

Зміст

1. Профільне навчання в умовах реформування шкільної географічної освіти. Проблеми організації профільного навчання географії.

2. Особливості вивчення географії на різних рівнях

3. Теоретична і методична самопідготовка учителя географії.

Література:

1. Даринський А.В., Луканенкова В.К. Самообразование учителя географии: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1983. – 159 с.

2. Павлютенков Є. М., Крижко В.В. Організація методичної роботи. – Х.: Вид. група „Основа”, 2005. – 80 с.

3. Методична робота в школі / Упоряд. М. Голубенко. _ К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

4. Лернер П. Проблеми становлення профільного навчання // Завуч, 2005, № 2 С. 7-12.

5. Покиданов Г. Деякі міркування щодо профільного навчання // Завуч, 2005, № 4, С. 12-14.

6. Мещерякова Х. Організація допрофільного і профільного навчання в школі // Завуч, 2005, № 4, С. 14-15.

Профільне навчання в умовах реформування шкільної географічної освіти. Проблеми організації профільного навчання географії.

Перехід на дванадцятирічне навчання в загальноосвітній школі поставив на порядок денний цілий ряд питань, одним з яких є організація профільного навчання в школі.

Навчальний процес має виконувати щонайменше дві функції: функцію підготовки учня до самостійного оволодіння знаннями (навчитись вчитись) і функцію вміння трансформувати набуті знання у важливу життєву компетентність.

Навчання має базуватися на основі природних здібностей кожної людини. У ЗОШ, спираючись на природні здібності дитини, необхідно швидше спеціалізувати школу з урахуванням цих здібностей. Сутність освіти полягає в тому, щоб допомогти розбудити в людині те, що в ній уже закладено, а не навчити її того, що придумано кимось раніше.

Профільне навчання — вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання — забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основними завданнями профільного навчання є:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

 

Профіль навчання — це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.
Профільне навчання у 10–12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.
Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі .
Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Профільні загальноосвітні предмети — це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.
Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).
2. Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).
Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).
Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів — «Природознавство».
Курси за вибором — це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.
Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.
Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.
За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.
У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.
Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х — 5-ти курсів за вибором.
Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.
Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
- профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- класи з поглибленим вивченням предметів;
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
- динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).
Зовнішньошкільні:
- міжшкільні профільні групи;
- профільна школа інтернатного типу;
- освітній округ;
- навчально-виховний комплекс (НВК);
- міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
- загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів.
Допрофільна підготовка здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації до профільної підготовки: поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; введення курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота тощо
Для географічних курсів у старшій школі пріоритетними є такі завдання:

1. Підготовка учнів до продовження освіти в середніх та вищих навчальних закладах, а також в довузівській професійній підготовці.

2. Орієнтація на реалізацію компетентісного підходу до змісту освіти, на формування готовності школярів використовувати географічні знання, вміння в реальному житті для розв’язання практичних завдань та проблем.

 


Сейчас читают про: