Розрахунки норм рекреаційного навантаження на природне середовище території

Під антропогенним навантаженням розуміється загальна природна відпірність природного середовища на деградацію внаслідок рекреаційного руху. Визначає її максимальна кількість осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не викликаючи девастації і деградації природного середовища.

Рекреаційне навантаження — агрегатний показник безпосереднього впливу рекреантів, їх транспортних засобів,

будівництва рекреаційних споруд на природні, ландшафтні комплекси. Розрізняють допустимі (оптимально та гранично допустимі) і деструкційні (критичні та катастрофічні) рекреаційні навантаження. При допустимих навантаженнях у природі зумовлюються зміни зворотного характеру, ландшафтні комплекси здатні до самовідновлення, але при цьому втрачаються деякі ландшафтні елементи і взаємозв’язки (в лісових ЛК, наприклад – зрідження пологу дерево стану і підросту, збіднення видового складу травостою). При критичних і катастрофічних рекреаційних навантаженнях відбуваються незворотні зміни інваріанту (від лат. invarians – незмінний) ЛК, корінна ломка ландшафтної просторово-часової структури.

 

Розробка заходів з раціонального використання рекреаційних ресурсів та охорони рекреаційних територій

Ступінь задоволення рекреаційних потреб залежить від якості оточуючого середовища в тому чи іншому регіоні.

Основні екологічні цілі рекреаційного природокористування включають:

- попередження деградації природних рекреаційних комплексів та їх компонентів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної;

- збереження нормального функціонування екосистем рекреаційного комплексу. Підтримання нормального гідрологічного режиму, оптимальної лісистості, сприятливого існування курортних, заповідних територій із зонами господарського освоєння та регуляція антропогенних навантажень можуть гарантувати нормальне відновлення природних ресурсів рекреації;

- збереження максимальної різноманітності екосистем. Це одна з важливих умов стійкості біотопів в межах природних рекреаційних комплексів.

 

Висновки

Висвітлюються основні результати даної роботи та висновки щодо рекреаційної діяльності на території, що досліджувалася у даній курсовій роботі.

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується згідно вимог, що вказані в СТП 02070855-03-99

Графічна частина курсової роботи “Карта (Схема) фактичного матеріалу” викреслюється чорною тушшю на листі формату А1 згідно загальних умов до складання та оформлення еколого-геологічної графіки. Забарвлення виконуються кольоровими олівцями чи фарбами.

Вся інформація на листі ватману повинна бути заключна в подвійну (зовнішню – потовщену та внутрішню) рамку.

 

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Поточний та підсумковий контроль виконання курсової роботи проводиться за модульно-рейтинговою системою, що наведена у таблиці 6.1:

Таблиця 6.1 - Поточний та підсумковий контроль

Завдання	Максимальна оцінка у балах
Складання технічного завдання, розробка структури курсової роботи, її змісту, підбір літератури. Підготовка і креслення графічної частини роботи
Написання текстової частини курсової роботи
Оформлення курсової роботи
Захист курсової роботи
Всього

Оцінка проводиться за рейтинговою системою, згідно з “Положенням про систему поточного і підсумкового контролю оцінювання знань та визначення рейтингу студентів”, затвердженим ректором університету 31.08.1994 р.

Студент повинен набрати не менше 60% максимально можливих балів. Підсумкова оцінка згідно набраних балів:

відмінно - 90-100 балів;

добре – 75-89 балів;

задовільно – 60-74 бали;

не задовільно – менше 60 балів.