Психологічно – педагогічний аналіз уроку

Хід уроку	Аналіз уроку
І. Оголошення теми, мети і завдань уроку.	1. Вчитель використовує такі прийоми - підготовки до сприйняття навчального матеріалу: - постановка мети (зв'язок з майбутніми завданнями); - формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями); - побутова мотивація (де в житті застосовуються дані знання).
ІІ. Актуалізація опорних знань.	1.Здійснюється розвиток словесно логічної, наочно-образної пам'яті учнів
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Слово вчителя     2. Бесіда.   3. Переказ тексту.     4. Слово вчителя.     5. Бесіда.   6. Порівняльна характеристика героїв   7. Бесіда     8. Коментар вчителя	1. Здійснювалась робота щодо формування ак­тивності, самостійності й творчості; 2. Учитель використовував засоби для постій­ного переходу від навчання до самонавчання.   1. Спрямування установки на сприймання, за­пам'ятовування і роздуми (що сприйняти, що завчи­ти, що обговорити); 2. Учитель домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усвідомленість в одне русло, застосував цілісний підхід тощо)   1. Швидке і вірне висловлюваннядумки учнями; 2. Правильні розумові дії; 3. Використання учнями засобів розумової діяльності: аналізу. синтезу, узагальнення.   1. Організація індивідуальної і диференційної роботи.   1. Вчителем ставляться питання, що вимагають простого відтворення знань 2. Вчитель виправляє помилки у мовленні при викладанні навчального матеріалу, стежить за повними відповідями учнів, заохочує виразність мовлення 3. Учні оперують конкретним змістом, чітко висловлюють свою думку   1. Учні використовують такі засоби розумової діяльності як порівняння і узагальнення 2. Вчитель використовує такі шляхи формування понять: - від конкретних операцій до загального - порівняння вивчених та нових явищ 1. Вчитель використовує наступні прийоми активації мислення учнів - проблемні ситуації - обговорення, дискусія   1. Дяючи коментарі, вчитель висловлюється точно, логічно, підводить учнів до правильних висновків, враховуючи їх попередній досвід. 2.Мова вчителя доступна, виразна, емоційна.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу	1. Вчитель контролює засвоєння учнями інформації. 2. Учні виділяють головне в вивченому матеріалі, встановлюють причинно-наслідкові зв'язки
V. Домашнє завдання	1. Вчитель використовує диференційний підхід

Аналіз діяльності школярів

1) Спрямованість пізнавальної діяльності: учні були не дуже уважні на початку уроку, але швидко зосередились на роботі.

2) Співвідношення внутрішнього і зовнішнього в діяльності учнів: учні намагалися швидко і правильно висловлювати свої думки, відповіді здебільшого були вірні.

3) Співвідношення самостійності та наслідування в діяльності учнів: учні намагалися відповідати самі, більшість дітей висловлювали свої думки досить чітко, ясно та без підказок. Лише у двох учнів були певні проблеми з висловлюванням думок, їм було потрібно набагато більше часу для цього.

4) Співвідношення конкретного та узагальненого в розумовій діяльності учнів: під час обговорення питань учні використовували раніше засвоєний матеріал, оперували реальними фактами.

5) Ставлення учнів до даного предмету: учні уважно слухали пояснення вчителя, запитували незрозуміле, активно брали участь в обговоренні.

6) Стійкість і динамічність відносин: на початку учні не були зосереджені, але невдовзі почали активно працювати – вчитель зосередив їх увагу, налаштував на плідну роботу.

7. Співвідношення інтелектуального та емоційного в учбовій діяльності: емоційний стан активно проявлявся під час роботи, учні активно висловлювали свої думки.

Більшість учнів активно відповідали на поставлені вчителем запитання, охоче переказували текст твору, виконували творчі завдання.

Чоча, деякі учні очікували на підказку вчителя чи своїх „колег”. Відношення до роботи в учнів різне. Одразу видно пасивних учнів, які не прочитали текст твору.

Аналіз діяльності вчителя

Світлана Анатоліївна гарно подає інформацію – точно, логічно, доступно, виділяє головне, враховує попередній досвід учнів. Манера поведінки виважена, стримана, тактовна. Вміє підтримувати дисципліну і порядок а уроці, тому їй рідко доводилось робити зауваження. В учителя переважає демократичний стиль спілкування. Опитує кожного учня, оцінки ставить об’єктивно, обгрунтовує їх, наголошує на помилках учня, так само як і на позитивних сторонах його відповіді. Говорить, над чим учневі слід ще попрацювати. Акщо бачить, що учневі важко відповідати, допомагає йому, але не перебиває, наштовхує на правильну відповідь.

Під час уроку помітно було, що учні поважають та слухають вчителя. Вчитель у свою чергу дає можливість кожному учню висловити свою думку.

Загалом урок – високоефективний, старанно підготовлений і продуманий учителем. Чітко витримана структура уроку. Естетично оформлено клас.

Подача інформації супроводжувалася логічністю і послідовністю, від простішого до складнішого. Мова чітка, зрозуміла, супроводжувалася жестами. Кожен раз Світлана Анатоліївна запитувала, чи всім все зрозуміло, коли хтось задавав запитання, одразу відповідала.

Організаторська функція. Чергові знають, що до уроку потрібно підготувати клас, дошку, на цьому уроці треба подавати список відсутніх, і без нагадуванння вчителя виконують свій обов’язок. До роботи на уроці залучаться абсолютно усі учні.

Функція контролю. Кона правильна відповідь супроводжується похвалою або подякою. Вчитель ставить об’єктині оцінки абсолютно всім, хто відповідав, оцінки коментуються.

Під час уроку в класі панувала тепла, привітна атмосфера. Очевидно, що учні зрозуміли новий матеріал. Прослідковувався значний пізнавальний і виховний процес. Пізнавальний відповідно до розуміння і вміння використовувати новий матеріал. Виховний – вчитель стимулював працю похвалою, виховуав відповідальність за обов’язки (чергові відповідальні за підготовку класу до уроку, в їх обов’язки також входить подання списку відсутніх).

Рекомендації для вчителя:

- Більше працювати з неактивними, мовчазними учнями, тим самим „розворушувати” їхнє мислення;

- Давати учням перевіряти роботи один одного, тим самим розвиваючи увагу та відповідальність;

- Для роз’яснення матеріалу учням, які не розуміють використовувати допомогу учнів, які його розуміють.

- Продовжувати вдосоналення діалогу з учнями, підтримувати дисципліну і надалі.

 

 

Висновки

Для того, щоб дослідити учня не достатньо провести спостереження за його діяльністю, проглянути його роботи та оцінки. Це також є допомогою при дослідженні особистості, але все-таки важливо провести методики. Вони допомагають чітко визначити розвиток тих чи інших психічних функцій. Щоб покращити психічні функції школяра потрібна комплексна взаємодія учня, вчителів, батьків.

Дуже важливо вміти аналізувати урок. Аналіз сприяє покращенню викладання в цілому, має велике значення для самопізнання, саморозвитку вчителя тому, як дає можливість вчителю подивитися зі сторони, переоцінити урок та в подальшому відбирати доцільні способи та прийоми роботи та взаємодії з класом. Він стимулює вчителя до розвитку своїх аналітичних та проективних вмінь, психологічної спостережливості, загалом спонукає до вдосконалення професійно-педагогічної майстарності.

 

 

Тема. Романтика подорожей і пригод у романі Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів».

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст роману; розвивати навички усного малювання, переказу, виразного читання, аналізу тексту, уміння відокремлювати найголовніші моменти, робити порівняльний аналіз тексту; формувати зацікавленість до літе­ратури.

Обладнання: текст роману Р. Стівенсона «Острів скарбів»; ілюстрації до твору.

 

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Презентація малюнків за сюжетом роману Р. Стівенсона, їх оцінювання.

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя. Роман «Острів скарбів», простий і легкий на перший погляд, виявляється досить багатоплановим. Твір має традиційні аван­тюрні елементи: розповідь про піратів, пригоди на морі, загуб­лений серед морських просторів острів. Та разом із тим роман досить оригінальний. Він побудований за принципом захопливої хлоп'ячої гри, що надихається енергійною мрією та вимагає від юного героя великих затрат сил та енергії.

 

2. Бесіда.

1) Коли виникла ідея подорожі? (Тоді, як до сквайра Трелоні та лікаря Лайврі потрапили папери старого пірата з картою, що містила дивні позначки. Вони вирішили вирушити у пла­вання.)

2) Як називалося судно? («Іспаньйола».)

3) Хто дізнався про те, що команда складається з піратів? (Джим Хокінс.)

4) Як це сталося? (Хлопчик сидів у діжці з-під яблук і почув розмову Сільвера з молодим матросом.)

3. Переказ тексту.

1) Розкажіть, як матроси «Іспаньйоли» висадилися на довгоочі­кувану землю.

2) Розкажіть, які пригоди сталися з Джимом на суші і на морі.

4. Слово вчителя. Один із розділів роману називається «Островітянин». Розповідається у ньому про Бена Гана, ще одного Робінзона.

5. Бесіда (продовження).

1) Хто вперше зустрівся з Беном Ганом? (Джим Хокінс.)

2) Скільки років Бен прожив на острові? (Три.)

3) Як герой там опинився? (Його висадили на острів пірати.)

4) Розкажіть історію життя Бена Гана.

5) Як він допоміг Джиму? (Дав йому човен.)

6) Яка подальша доля героя? (Його забрали на «Іспаньйолу». Бен Ган покаявся перед капітаном у тому, що допоміг Сільверові втекти, оскільки думав, що пірат загрожує ко­манді.)

6. Порівняльна характеристика героїв.

Порівняйте долі Робінзона Крузо і Бена Гана. (Герої мають багато спільного: обох батьки застерігали від спокус, обоє не послухали цих порад (Бен Ган пиячив і грав в орлянку); обоє жили на безлюдному острові; збудували човни; перебуваючи на самоті, проаналізували свої вчинки, покаялися. Та є і від­мінності: Робінзон потрапив на острів у результаті корабельної аварії, Бена Гана висадили пірати, покаравши за те, що не знайшли захованих там скарбів. Робінзон навчився готувати, сіяти, робив посуд, Бен — голодував. Робінзон вів календар, Бен — ні. Робінзон читав Біблію, Бен просто молився. Робінзон слідкував за своїм зовнішнім виглядом, Бен за три роки став подібним до чудовиська.)

 

7. Бесіда.

1) Як письменникові вдається тримати читача у постійній на­прузі?

2) Які художні прийоми використовує автор?

8. Коментар учителя.

Автор використовує діалог, який значно пожвавлює сюжет,

насичує дію. Він «змушує» героїв «вживатися» у вигадані ним самим обставини. Роман побудований за принципом гри, тому він захоплює читача. Насиченість несподіванками інтригує, сти­мулює увагу читача, будить фантазію.

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання для контролю.

1) Визначте тему, ідею роману.

(Тема — розповідь про подорож команди «Іспаньйоли» за скарбами пірата Флінта. Ідея — зображення сили людини, яка виявляється у життєвих випробуваннях, уславлення інтелекту, фізичних, духовних сил особистості, що є необхідною умовою перемоги.)

2) У чому, на вашу думку, полягає романтика подорожей у при­годницькому романі?

3)Назвіть головні ознаки пригодницького роману і віднайдіть їх в «Острові скарбів».

4) Як ви вважаєте, чому пригодницькі романи цікаві й нині?

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Дібрати цитати до характеристики образу Джима Хокінса.

2) Підготувати переказ епізоду (на вибір учителя); розповідати про пригоду, що найбільше запам'яталася; створити ілюстрації до твору (за бажанням).