2017-11-01
771
108. Типові порушення діяльності ендокринних залоз, їх причини та механізми розвитку. Порушення прямих та зворотних регуляторних зв’язків в патогенезі дисрегуляторних ендокринопатій.
109. Залозисті ендокринопатії. Причини та механізми порушень біосинтезу, депонування та секреції гормонів.
110. Периферичні розлади ендокринної функції. Розлади транспорту та інактивації гормонів. Порушення рецепції гормонів. Механізми гормональної резистентності.
111. Патологія нейроендокринної системи. Причини виникнення та механізми розвитку синдромів надлишку та нестачі гіпофізарних гормонів, їх загальна характеристика.
112. Недостатність кори наднирників, гостра і хронічна: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів.
113. Гіперфункція кори наднирників. Синдром Іценка-Кушинга. Первинний та вторинний гіперальдостеронізм. Синдром вродженої гіперплазії надниркових залоз (адреногенітальний синдром). Причини, механізми, клінічні прояви.
114. Гіпотиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів.
115. Гіпертиреоз: причини і механізми розвитку, патогенез основних клінічних проявів.
116. Зоб: види, етіологія, патогенез; порушення функціонального стану щитоподібної залози.
117. Гіпо- та гіперфункція паращитоподібних залоз: етіологія, патогенез, типові порушення в організмі.
118. Етіологія цукрового діабету 1-го типу (значення спадкових факторів та факторів середовища в розвитку абсолютної інсулінової недостатності). Патогенез цукрового діабету 1 типу: порушення білкового, вуглеводного, жирового, водно-електролітного обмінів і кислотно-основного стану. Клінічні прояви.
119. Етіологія, патогенез цукрового діабету 2-го типу. Роль спадкових факторів. Причини відносної інсулінової недостатності. Порушення обміну речовин і фізіологічних функцій. Клінічні прояви.
120. Ускладнення цукрового діабету. Причини та механізми різних видів ком при цукровому діабеті. Віддалені ускладнення діабету.
121. Порушення функції статевих залоз: первинні та вторинні стани гіпер- і гіпогонадизму. Етіологія, патогенез, типові клінічні прояви.
122. Стрес. Визначення поняття, причини та механізми розвитку, стадії. Поняття про “хвороби адаптації".
123. Загальна характеристика патології нервової системи, принципи класифікації порушень її діяльності. Особливості розвитку типових патологічних процесів у нервовій системі. Роль змін гематоенцефалічного бар’єру в патогенезі порушень діяльності ЦНС.
124. Порушення сенсорної функції нервової системи. Розлади механо-, термо-, пропріо- і ноцицепції. Порушення проведення сенсорної інформації. Прояви ушкодження таламічних центрів і сенсорних структур кори головного мозку.
125. Біль. Принципи класифікації. Соматичний біль. Сучасні уявлення про причини і механізми розвитку болю: теорія розподілу імпульсів, теорія специфічності. Патологічний біль. Реакції організму на біль. Природні антиноцицептивні механізми.
126. Порушення рухової функції нервової системи. Експериментальне моделювання рухових розладів. Периферичні та центральні паралічі та парези: причини, механізми, прояви. Спінальний шок. Рухові порушення підкіркового походження. Порушення, пов’язані з ураженням мозочка. Судоми. Міастенія.
127. Порушення вегетативних функцій нервової системи, методи експериментального моделювання. Синдром вегетосудинної дистонії.
128. Порушення трофічної функції нервової системи. Нейрогенні дистрофії. Структурні, функціональні та біохімічні зміни в денервованих органах і тканинах.
129. Причини і механізми порушень електрофізіологічних процесів в нейронах. Порушення функції іонних каналів, порушення нейрохімічних процесів. Механізми патологічного збудження і патологічного гальмування нервових центрів.
130. Гострі і хронічні розлади мозкового кровообігу. Інсульт. Набряк і набухання головного мозку. Внутрішньочерепна гіпертензія.
Форми контролю
Поточний контроль
Поточний контроль здійснюється на практичних та семінарських заняттях відповідно конкретним цілям теми. Форми проведення поточного контролю включають контроль теоретичної та практичної підготовки.
1. Перевірка теоретичних знань:
· експрес-опитування з використанням інтерактивних технологій
· тестовий контроль (вхідного та вихідного рівня знань)
· індивідуальне опитування
· рішення типових ситуаційних задач.
2. Контроль за практичними діями та їх результатами.
Оцінювання успішності вивчення кожної теми дисципліни виконується за традиційною 4-х бальною шкалою.
На практичному занятті повинно бути опитано не менше 50 % студентів, а на семінарському – не менше 30 %. Наприкінці вивчення дисципліни кількість оцінок у студентів в групі в середньому повинна бути однаковою. Поточна успішність розраховується середній поточний бал, як середнє арифметичне всіх отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою, округлене до 2 (двох) знаків після коми.
ПідсумковИЙ КОНТРОЛЬ
Підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем з дисципліни в вигляді іспиту під час екзаменаційної сесії.
До підсумкової атестації допускаються лише ті студенти, які не мають академічної заборгованості та їх середній бал за поточну навчальну діяльність становить не менше 3,00.
