double arrow

Тема 6. Організація та технологія біржової торгівлі

Організація біржових торгів та їх ефективність залежить від спеціалізації біржі, особливостей біржового товару, механізму ведення торгів, технології торгів і т.д. Головним документом, що регламентує організацію біржової торгівлі є Правила біржової торгівлі, що розробляються і затверджуються кожною біржею самостійно, але з врахуванням діючого чинного законодавства, що регулює біржову діяльність в країні.

Біржовий процес поєднує цілий ряд взаємопов’язаних операцій, що виконуються в певній послідовності. В залежності від технології проведення біржових торгів побудована організація торгів на біржі. Проте для всіх технологій є характерними наступні операції:

– вивчення попиту і пропозиції на товар;

– вихід брокера на біржу;

– узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем;

– укладання біржової угоди в процесі біржового торгу;

– оформлення та реєстрація біржової угоди;

– розрахунок з біржею;

– розрахунок клієнта з брокером;

– поставка та одержання товару та розрахунок на нього між клієнтами брокерів.

Біржові торги на сучасних товарних біржах проводять за такими формами:

– голосові торги (торги «з голосу»);

– електронні торги.

При цьому використовують певні методи ведення торгів:

– безперервного подвійного аукціону (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів);

– одностороннього аукціону з проведенням торгів за формою «з голосу»;




– фіксингу з проведенням торгів за формою «з голосу»;

– у режимі «обговорення умов» угоди (за цією технологією укладають угоди в біржевій електронній системі торгів у разі проведення електронних торгів);

– «за домовленістю» (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів під час проведення голосових торгів).

Система електронних торгів (СЕЛТ) є біржовою торговою системою, що надає можливість її учасникам подавати заявки та укладати угоди щодо цінних паперів без затримань в часі в межах торгового дня з віддалених робочих місць.

Організація торгівлі цінними паперами в СЕЛТ здійснюється з використанням двох технологій:

1. Безперервний подвійний аукціон – технологія укладання угод в СЕЛТ, яка передбачає безперервне співставлення зустрічних заявок учасників СЕЛТ по мірі їх надходження у відповідності з встановленою черговістю виконання заявок.



2. Односторонній аукціон (аукціон) – технологія укладання угод в СЕЛТ, яка передбачає надання учасниками аукціону конкурентних пропозицій на купівлю на замовлення ініціатора аукціону в порядку, який визначається Порядком проведення аукціону в СЕЛТ фондової біржі.

Учасники біржових торгів отримують доступ до СЕЛТ фондової біржі шляхом отримання статусу учасника СЕЛТ та підключення до системи в торговому режимі відповідно до Порядку одержання доступу до системи електронних торгів, який затверджується Біржовою радою.

Біржова торгівля, як і будь-який процес характеризується цілим рядом показників, до яких відносять наступні:

– глибина ринку – розмір партії товару, що пропонується;

– ширина ринку – кількістю продавців та покупців на ринку;

– опірність (опір ринку) – діапазоном цін, у якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди;

– спред– розрив між мінімальною ціною продавця та максимальною ціною покупця. Виділяють спред позитивний та негативний.

Торги на біржах проходять за допомогою аукціону. Розрізняють такі форми біржового аукціону:

– простий аукціон (англійський, голландський);

– заочний аукціон або натемну;

– подвійний аукціон (безперервний, або «вигуків» чи «натовпу»).

Процес біржової торгівлі почав зароджуватись із простого аукціону за типоманглійського. Його сутність полягає у тому, що ціна послідовно зростає крок за кроком, поки не залишитися один покупець, і товар продається за найвищою ціною пропозиції.

Голландський аукціонпочаткова ціна продавця є максимальною. Маклер, що веде торги, послідовно пропонує меншу. Товар продається першому покупцеві, котрого влаштовує запропонований курс ціни.

Аукціон заочний (або «натемну») – усі покупці пропонують свої ставки одночасно. Товар придбає той, хто зробив найвищу пропозицію.

Подвійний аукціон. Це наявність конкуренції між продавцями та покупцями одночасно. Подвійний аукціон – це збільшення пропозиції покупців, що зустрічається з пропозицією продавців, що знижується. Коли пропозиції цін покупця та продавця збігаються. укладається угода.

Безперервний аукціон як різновидність форми подвійного (типу «натовп» або «вигуків»), коли брокери збираються біля маклера, який веде торги і лише оголошує товар, а потім проводять самостійно торг: вигукують ціни (котирування) і відшукують контрагента. Один покупець може укласти з різними продавцями угоди за різними цінами.

В світовій практиці біржової торгівлі використовуються всі типи аукціонів. Технологія біржової торгівлі в Україні побудована за типом англійського аукціону, в той час, як більшість американських і європейських бірж віддають перевагу подвійним та безперервним аукціонам.

На великих біржах в операційному залі торгівля ведеться в строго фіксований період, який має назву біржової сесії.

Згідно з українським аграрним законодавством, торгова (біржова) сесія період часу, який починається від моменту від­криття біржових торгів та завершується моментом їх закриття.

Самі торги на біржах проводять звичайно два рази в день. Торгова, або біржова сесія буває тому ранковою та вечірньою.

Товари, виставлені на торги і включені в інформаційний лист, послідовно (наприклад, по три позиції) висвічуються на табло. По кожній позиції повідомляється її номер, номер брокера-продавця, найменування товару, ціна пропозиції, умови розраху­нків. Товари, не включені в інформаційний лист, але прийняті до показу на цьому торгу, оголошуються (зачитуються вголос) бір­жовим брокером через певні проміжки часу, а також дублюються на табло. Торг іде лотами. Лот біржового активу установлена біржею кількість біржового активу, яка може міститись у заявці.

Основними параметрами торговельної сесії є:

– мінімально припустима кількість та вартість цінних паперів в одній заявці (розмір лота);

– крок зміни ціни;

– ліміт максимальної зміни ціни;

– ціна відкриття;

– курсова ціна;

– ціна закриття.

Перші три параметри встановлюються Котирувальною комісією фондової біржі. В свою чергу, ціною відкриття торговельної сесії для кожного цінного паперу вважається ціна закриття попередньої торговельної сесії, окрім першої торговельної сесії коли така ціна встановлюється Котирувальною комісією.

Поточна курсова ціна розраховується відносно кожного цінного паперу як середньозважена ціна усіх укладених угод щодо цього цінного паперу протягом торговельної сесії. При розрахунку котирувальна ціна округляється до значення, що кратне кроку зміни ціни.

Ціною закриття для кожного цінного паперу є його поточна курсова ціна на кінець торговельної сесії, якщо інше не визначено Регламентом торгів.

Якщо в ході торговельної сесії за цінним папером не було укладено жодної угоди, курсова ціна цього цінного паперу не розраховується. Ціною закриття торговельної сесії за цим цінним папером вважається ціна відкриття торговельної сесії.

Особливі вимоги пред’являються до біржового операційного залу, в якому проводяться біржові торги. Найбільш важливими можна вважати наступні:

1. Біржовий зал повинен бути достатньо місткий. На зарубіжних біржах операційний зал розрахований на 2–3 тис. людина, причому кожному учаснику біржового торгу створюються всі необхідні умови для здійснення купівлі-продажу.

2. На більшості бірж миру торгівля ведеться відразу декількома видами товарів. Для укладення оборудок по кожному з них відводиться окремий зал або ділянка у великому залі, підлога якого нижче, ніж підлога залу. Тому місце, де полягають операції, називається біржовою ямою, підлогою або біржовим кільцем. Біржове кільце повинно бути влаштовано так, щоб створити рівні можливості для всіх учасників торгу. От чому на зарубіжних біржах воно є не повністю замкнутою круговою ареною з декількома рядами, що підносяться, – амфітеатром (наприклад, як зал, для глядачів, в цирку). Такий принцип побудови біржового кільця дає можливість добре бачити учасників торгу ведучому, своєчасно уловлювати їх реакцію при оголошенні товару, що виставляється для продажу, і його ціни. В даний час українські біржі поки не мають спеціально побудованих приміщень для проведення біржових торгів. Часто для цього використовувалися достатньо місткі конференц-зали.

3. У центрі або у краю кільця або ями є піднесення, на якому знаходяться біржі, що служать, ведуть біржовий торг і реєструючи операції і ціни.

4. В залі повинні бути спеціально обладнані місця для тих, хто отримав право торгувати на біржі. Вони, як правило, називаються місцями або кабінами брокерів і розташовуються по периметру залу. Таких кабін може налічуватися до 400–500.

5. Для доведення необхідної інформації до брокерів в операційному залі обладнано спеціальне інформаційне табло На зарубіжних біржах на такому табло дається інформація не тільки про операції і ціни, зареєстровані в даному кільці (ямі), але і аналогічна інформація по решті товарів цієї біржі і по інших товарних, фондових і валютних біржах, а також відомості, які можуть вплинути на рух цін (про погоду, страйки, відвантаження товару, політичні події і т.д.).

6. Біржовий зал і кожне біржове місце обладнані технічними засобами (телефонної, телефаксної зв’язками), а також комп’ютером з висновком на електронне табло біржі для оперативного зв’язку брокерів з клієнтами і персоналом біржі.

7. Поряд з біржовим залом розміщуються відділи працівників стаціонарного апарату біржі і сховища інформації про торги.

8. У біржовому залі передбачаються робочі місця для представників інформаційних агентств, передавальних оперативні біржові новини.

Згідно з «Правилами біржової торгівлі на Українській універсальній біржі» поведінка членів Біржі, її працівників та учасників торгів повинна відповідати нормам гідності та ділової етики, які необхідні для ефективного проведення торгів та підтримання доброї репутації Біржі.

Заявки на продаж чи купівлю реального товару подаються членами Біржі або брокерами на Біржу. Форму заявки, спосіб подачі та, при необхідності, перелік необхідних документів визначає Біржа у відповідності до чинного законодавства. Біржа та член Біржі або брокер мають право вимагати від покупця та продавця документи, що гарантують своєчасність виконання угоди та відповідність її законодавству України.

У заявці обов’язково вказується строк її або дата зняття заявки.

При неповному поданні інформації заявка не приймається, про що повідомляється члену Біржі або брокеру.

На основі заявок формується біржовий бюлетень на даний біржовий день. Бюлетень формується за групами товарів та найменуваннями. У разі відхилення змісту бюлетеня від змісту заявки, член Біржі або брокер повинен негайно сповістити про це Біржу.

Член Біржі або брокер може зняти заявку на продаж або купівлю, а також змінити вказану в заявці інформацію не пізніше, як за одну добу до початку торгів.

Предметом біржової угоди є біржовий товар, що допускається до обігу на Біржі, реалізація якого через Біржу не заборонена чинним законодавством України.

Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній Біржі;

б) якщо її учасниками є члени Біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на Біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на Біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на Біржі. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам Біржі або брокерам

Розірвання біржових контрактів не допускається, крім випадків, що передбачені чинним законодавством України. Угода, що зареєстрована на Біржі, визнається розірваною в таких випадках:

– за рішенням Біржового арбітражу;

– за рішенням судових органів;

– за угодою сторін.

У випадку розірвання біржового контракту, сторони зобов'язані сповістити про це Біржу не пізніше 3 днів з дня розірвання біржового контракту. Розірвання біржового контракту не звільняє сторін від сплати біржового збору Біржі.

Механізм біржової ф’ючерсної торгівлі складається з таких елементів:

– організація біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами;

– порядок розрахунків і порядок ліквідації ф’ючерсних контрактів;

– організація виконання ф’ючерсних контрактів.

Торгівля ф’ючерсним контрактом починається з подачі клієнтом заявки представнику брокерської фірми, яка торгує на біржі. Заявка включає дані про товар, терміни постачання, кількість контрактів і ціну. Щодо ціни, то клієнт обумовлює або її граничні значення, або дає наказ продати (купити) контракти за поточною біржовою ціною.

Представник брокерської фірми передає заявку по телефону або безпосередньо в біржовий зал брокеру, який працює на дану фірму, чи у свій інформаційний центр, якщо час роботи біржі вже закінчився.

Існує два методи біржових торгів ф’ючерсними контрактами: публічна торгівля, при якій угоди укладаються викриком, що дублюється сигналами пальців рук. У країнах Південно-Східної Азії подекуди розповсюджена «торгівля пошепки».

Технологічно, процес купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів умовно можна розділити на ряд послідовних етапів.

Техніка укладання ф'ючерсних контрактів на біржі.

1. Рішення клієнта. Клієнт оцінює ліквідність ф’ючерсних контрактів, тобто їх вільну і швидку купівлю-продаж, визначає витрати, пов'язані зі здійсненням купівлі-продажу. Після цього клієнт приймає рішення про купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів, тобто про участь у ф’ючерсних торгах.
2. Висновок договору на брокерське обслуговування. Особисту участь у торгах можуть приймати посередницькі фірми і брокери. Клієнт встановлює договірні стосунки з фірмою, що є посередником на ф’ючерсному ринку. Між ними укладається договір на брокерське обслуговування. За даним договором клієнт доручає посередницькій фірмі:

– відкрити для клієнта в Розрахунковій палаті (РП) особовий рахунок;

– укладати угоди на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів від імені і за рахунок клієнта;

– надавати клієнту інформаційні і консультаційні послуги, пов’язані з торгівлею ф'ючерсними контрактами;

– оформляти від імені клієнта всі необхідні документи на ф’ючерсному ринку;

– стежити за станом особистого рахунка.

Невід’ємною частиною договору на надання брокерських послуг є угода прорахунок. Усі розрахунки з особовими рахунками клієнта Розрахункова палата здійснює на підставі угоди про рахунок, у якому міститься інформація про юридичну адресу, банківські реквізити клієнта, розміри його річного доходу і ризик-капіталу.

3. Укладання договору на обслуговування з членом РП. Посередницька фірма встановлює договірні стосунки з членом РП шляхом укладання відповідного договору. Звичайно посередницька фірма має договір із членом РП і не переукладає його для кожного нового клієнта.

4. Замовлення клієнта. Щоб біржовий посередник виконав завдання клієнта, останній повинен надати йому заявку на виконання визначених операцій у процесі біржових торгів. У практиці біржової торгівлі такі заявки називаються торговими дорученнями.

5. Виконання замовлення. Замовлення виконується в процесі торгів на біржі. Угоди з ф'ючерсними контрактами відбуваються в одній чи декількох секціях біржового залу чи в окремому приміщенні. Операційний зал біржі може поділятися на «піти» і «ринги». На великих біржах торговий піт звичайно розташовується трьома чи чотирма ярусами. Ринг – більш дрібна площадка. звичайно призначена для торгів більш «легким активом».
Організація торгів на різних біржах може в деяких деталях розрізнятися, однак основні правила повинні відповідати світовим стандартам.
6. Інформація про минулі торги. Біржа передає інформацію про укладені ф’ючерсні угоди у відповідні інформаційні системи, що поширюють котирування цін по всьому світу.

7. Розрахунки по угодах. Здійснюючи угоду, обидві сторони вносять, на біржу заставу. Дана сума називається гарантійною маржою, а рахунок, на який вона вноситься – маржовий рахунок. Звичайно її розмір коливається в межах від 5 до 15% від поточної вартості угоди. Гарантійна маржа може бути внесена як українськими гривнями, так і векселями чи іншими ліквідними цінними паперами, а також іноземною валютою. За результатами торгів РП здійснює щоденний розрахунок прибутків і збитків (кліринг). Основою для щоденних розрахунків прибутків і збитків є котирувальна ціна торгової сесії. Способи встановлення котирувальної ціни по кожному виду контракту визначені його умовами. Звичайно вона являє собою середнє значення ф’ючерсних цін, по яких ф'ючерсні контракти продавалися наприкінці торгового дня.

 

 






Сейчас читают про: