2017-11-01
584
Система контролю якості продукції — це сукупність методів і засобів контролю та регулювання компонентів зовнішнього середовища, які визначають рівень якості продукції на стадіях маркетингу, НДДКР та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.
Мета контролю якості полягає у своєчасному запобіганні можливому порушенню вимог до якості та забезпеченні заданого рівня якості продукції за мінімальних витрат на її виробництво.
Завданнями контролю якості є: встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної продукції на можливо ранніх етапах; запобігання випуску недоброякісної продукції.
Показники якості продукту формуються в нормативах на стадії маркетингу, уточнюються в конструкторській документації на стадії НДДКР, матеріалізуються на стадії виробництва, використовуються на стадії експлуатації.
Матеріалізація показників якості фіксується технічним контролем, який є елементом системи управління якістю на підприємстві.
36. Особливості формування складського й тарного господарств. Технічні параметри складів та засобів ватажно-розвантажувальних робіт. Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.
До основних завдань складського господарства належать: 1) організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами; 2) забезпечення їх кількісної та якісної схоронності; 3) максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій; 4) комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.
Склади оснащуються різними стелажами й уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, робоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для виміру довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями та ін.).
37. Сучасні системи управління запасами. Система управління запасами — сукупність правил і показни-ків, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для по-повнення запасів.
У логістиці застосовуються такі основні системи управління за-пасами:
1. Система управління запасами з фіксованим розміром замов-лення - у даній системі розмір замовлення на поповнення запасу є по-стійною величиною. Чергове замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають «точкою замовлення».;
2. Система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення - цю систему в літературі називають ще як систему «періодичного поповнення». Замовлення здійснюються в чітко визначений час, між якими утворюються рівні інтервали, наприклад, 1 раз у місяць, 1 раз у тиждень, 1 раз у 14 днів і т. ін.
3. Система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня - У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона зорієнтована на роботу за умови значних коливань споживання.
4. Система «мінімум - максимум» - Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується стадий інтервал часу між замовленнями.
