double arrow

РАСПИСАНИЕ ЗАНЯТИЙ НА ДЕКАБРЬ 2013 ГОДА


Місто Боспор у І ст. н.е. перебувало під римським володінням, що забезпечувало йому захист і спокійне життя. Боспор 700 років існував як великий торговий центр. Будучи своєрідною факторією грецького м. Мілета, Боспор активно сприймав здобутки високої культури тогочасної античної Греції, її економіки, торгівлі, мистецтва. У місті побудовано численні визначні будівлі, храми, навіть акрополь. Ймовірно, Боспор об'єднував високопрофесійних майстрів із найрізноманітніших ділянок образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Тут створювалися шедеври золотарства для скіфської і сарматської знаті, сюди приїжджали відомі майстри скульптури із материкової Греції, процвітало малярство. Безумовно, численні майстри еллінізму в мистецтві могли створити в своєму середовищі творчі угруповання, які прагнули художньо втілити образи нового вчення — християнства. Люди, котрі звикли до фігуративних зображень античності, не могли уявити собі нової релігії без образотворчого втілення її основних божеств. Християнська іконоґрафія формувалася на периферіях Римської імперії. Розвивалась іконографія в Александрії, Єгипті тощо. На той час міста Північного Причорномор'я, зокрема Боспор і Херсонес, мали активні торговельні контакти із Сирією й іншими містами римських периферій. Поліетнічний Таврійський півострів був особливо сприятливим тереном для поширення християнських ідей.

Серед археологічних знахідок на терені Боспору вирізняється бронзовий перстень, виявлений у похованні III ст. Овальна декоративна його вставка містить зображення хреста овальної форми із перехрестям на кінцях, по обидва боки якого зображено дві рибини — символ раннього християнства. (Знак риби в ранньохристиянських захороненнях).

Боспор можна назвати найдавнішим християнським містом в Україні. Перші, хоч і скромні археологічні знахідки, що стосуються християнства, походять вже із III ст. н. е. У Боспорі археологи знайшли ранньохристиянський склеп того часу, де зображено судно зі щоглою (что касается корабля — это раннехристианский символ, который означал церковь и спасение в церкви), а над ними — символ хреста, утворений із двох перехрещених ліній. У Боспорі 1989 р. виявлено надмогильну плиту, на якій вирізьблено хрест із розширеними кінцями. Над хрестом прочитується напис: "Тут спочиває Євт-ропій. 512 р." (за боспорським літочисленням — 304 р. після Різдва Христового). Це унікальна, найдавніше датована пам'ятка християнства в Україні та, ймовірно, й у всьому світі.

Ранньохристиянська скульптура. Ідеопластика слов'ян. Християнство поступово проникало і розвивалося на землях України впродовж усього І тис. н. є. Як і скрізь, воно на початку було носієм своєї ранньої символічної емблематики, сформованої на теренах Александрії, Антіохії, Ефесу, римських катакомбних сакральних споруд, а пізніше і катакомбної іконографії. Активно раннє християнство розвивалось на Таврійському півострові та у Приазов'ї, мабуть, завдяки тісним торговельним контактам із Сирією, зокрема на теренах Боспорського царства у його столичному Боспорі (колишньому Пантікапею), місті, різноманітному за етнічним складом, де у відсотковому співвідношенні більшість становили праслов'яни, предки пізніших антів, а потім українців.

У музеї м. Анапи зберігається надгробок із хрестом (виявлений у цьому регіоні 1971 p.). Це виготовлена із черепашника стела розміром 103x64x14 см у вигляді фасаду будинку, на фронтоні якого зображено хрест. Внизу між опорами фронтона, що утворюють на стелі раму, вирізьблено дві фігури: чоловіка, вдягнутого в гіматій, і юнака в хітоні. Рельєф виконано в традиціях пізньосарматського Боспора. Датування рельефа (IV ст. н.е.) уточнює хрест — знак, який відтоді зображується в християнській символіці. За описом дослідників, три верхні кінці хреста мають приблизно рівну довжину, а нижній кінець — майже вдвічі довший. Усі кінці закінчуються трикутним розширенням в обидві сторони. Така форма хреста простежується на багатьох пам'ятниках V-VI ст. у всьому християнському світі. (Кришка ранньохристиянського саркофагу)

При розкопках башти в археологічному шарі перших століть нашої ери виявлено вапняковий рельєф у вигляді хреста із людською фігурою, розіп'ятою на ньому. Фігура одягнута в довгий одяг, що нагадує туніку. Автор (напевно, аматор) не зумів впоратися до кінця із завданням -роботи не закінчив. Таке зображення розп'ятого, одягнутого у довгий одяг Христа, відоме як антіохійський тип зображення Спасителя. В цей ранній період Христа намагалися зображати у розп'яттях одягнутим і не акцентувати моменту прибиття до хреста, а також широкого розведення рук.
Пам'ятка, відкрита відносно недавно, опублікована 1981 р. і вимагає додаткових спеціальних досліджень, хоча належить до найдавніших спроб зображення Розп'яття у мистецтві, тобто є найдавнішим зразком фігуративної християнської іконографії на українських землях. Скульптура частково збереглася завдяки матеріальній витривалості.
Якщо згадане Розп'яття із Камишової бухти виконане правдоподібно, ще в період підпільного побутування християнства у Херсонесі, то група скульптурних пам'яток на християнську тематику припадає вже на IV ст., тобто період проголошення християнства офіційною релігією Римської імперії. Це виявилось водночас у мистецтві, поховальних обрядах, громадському житті міста.

У 70-х роках IV ст. на Боспорське царство напали гуни, внаслідок чого воно перестало існувати. Християнські традиції на Таврійському півострові перейняв Корсунь (античний Херсонес). Хоч сама столиця Боспору залишилась, дощенту були знищені античні міста Танаїс при гирлі Дону, Мірмікій, Тірітака та Фанагорія над Понтом Евксінським (Чорним морем).

Незважаючи на те, що античні релігійні традиції трималися міцно, існують дані, що наприкінці І ст. сюди було заслано і потім страчено Римського Папу Климента і що в Херсонесі близько 324 р. був свій єпископ. У цей період тут розпочалося будівництво християнських храмів, вшановувалися могили мучеників тощо. Безумовно, доцільно простежити процес християнізації цього міста, але, на жаль, жодного культового християнського пам'ятника не лише IV, а й усього V ст. (за винятком базиліки, побудову якої відносять зазвичай до кінця V ст.) не виявлено.

Велич оздоблення сакральних споруд Херсонеса засвідчують високохудожні капітелі гігантських колон херсонеських базилік (Портик базиліки в Херсонесі; Капітель колони Херсонеської базиліки), хоча тут була поширена і фігуративна пластика. До цієї групи можна віднести два варіанти фігури «Добрий пастир», «Чудовисько, що пожирає рибу».

«Добрий пастир» — мотив, характерний для мистецтва раннього християнства в усьому світі та Україні. Він простежується в інтер'єрах базилік (Добрий пастир, 4 ст.); існували й об'ємні мармурові статуї (Статуя Доброго Пастиря. Рим), навіть по декілька варіантів у одному храмі. Статуя зображала Ісуса Христа-Еммануїла (тобто у молодому віці). Прикраси у вигляді повнооб'ємних статуй поширені в інтер'єрах храмів раннього християнства. Мотив Доброго пастиря відрізняє рельєфну пластику і в катакомбний період, коли він слугував своєрідним розкриттям образу Ісуса Христа, і пізніше — при державному утвердженні нової релігії у Візантії. (Добрий Пастир. Катакомби св. Каліста.)

В музеї Херсонеса зберігаються фрагменти двох статуй Доброго пастиря. Перший — це верхня частина повнофігурної композиції, тобто голова юнака, і частина тулуба вівці, яку він тримає на плечах. Збережені овал обличчя, зачіска, шия засвідчують високий рівень елліністичної скульптурної пластики, досконале художнє опрацювання великих пластичних форм, утвердження високих критеріїв античної краси. Другий фрагмент — рештки високохудожньої античної статуї (голова юнака і частина тулуба вівці). Поверхня каменю остаточно обкатана, внаслідок чого рельєф фігури зовсім згладжений. Збереглися лише добре модельована шия і частина одягу фігури. Обидва фрагменти статуй ранні за періодом виконання, датуються IV-V ст. і знайдені на руїнах християнських храмів Херсонеса.

(Граффіті базиліки. Херсонес)

Ми можемо дуже приблизно уявити за римськими аналогами, як вписувалися ці твори в контекст архітектурних ранньохристиянських базилік і хрещатих храмів Херсонеса та інших античних міст Причорномор'я. Ці збережені рештки архітектури — яскравий приклад високої християнської культури, яка була на рівні тодішніх християнських центрів у світі.

Ранньохристиянська мармурова чи виконана з інших каменів пластика — носій, на перший погляд, усіх прикмет, характерних для пізньоелліністичної пластики. Однак при уважнішому ознайомленні не побачимо низки пластичних ознак, властивих пізньому еллінізму. Тут відсутні посилена настроєва аффектація, динаміка жестів, певна театралізація постатей та їх дій. Навпаки, у круглих статуях і рельєфах панує спокій і задумливість. Юний Христос-Еммануїл одягнутий на зразок античних філософів, сповнених мудрості, доброти. Винятково витончено передане внутрішнє благородство; образи випромінюють якесь внутрішнє світло, що простежується у творах іконопису княжої доби.

Це стосується і статуй або рельєфів Доброго пастиря. Вони передають настрій глибокої християнської божественності, християнського спіритуалізму, — рис, яких не знала елліністична античність. Такі статуї відомі на вівтарях у храмах Боспору, Херсонеса, Фанагорії, перед ними молилися ранні християни, сповнені глибокої віри та духовності. Автори статуй молодого Христа-Еммануїла, безумовно, — глибоко віруючі християни. Їхнім творам властиві християнське благородство і моральна чистота, які простежуються вже у ранньохристиянському мистецтві.

Ранньохристиянські храми Херсонеса вміщували й скульптурні сюжетні композиції. В Херсонеському музеї непогано збереглась невелика композиція, яка за сюжетом не є безпосередньо християнською, але віддзеркалює настрої християн катакомбного періоду, тобто періоду римських переслідувань. Скульптура з Херсонеського музею — "Чудовисько, що пожирає рибу" — передусім своєрідна пропагандово-антиримська композиція: риба — символічне втілення християнства, чудовисько, яке її пожирає — Рим. Композиція компактна і гостра за образністю виразу, теж знайшла, можливо, певне місце у катакомбних храмах.

Окремий різновид ранньохристиянського мистецтва становить портрет. Так сталося, що всі твори портретного жанру із музейних колекцій, які збереглись, виконано у техніці металопластики. Вони возвеличують одну особу — візантійського імператора Констанція II і походять із кінця IV ст. Ймовірно, найбагатша із них — карбована у сріблі чаша із зображенням тріумфу імператора Констанція II. Тут всю площину кругової композиції займає кінна постать імператора у повному військовому обладунку, зі списом у руці. На оточеній німбом голові тріумфатора — діадема. Із боків центральну постать фланкують крилата фігурка Ніки з пальмовою галузкою та переможним вінком у руках і фігура охоронця, що несе великий круглий щит із хризмою. Під ногами коня — щит, який, очевидно, зображає переможеного ворога. Карбування збагачує золочення і чернь. Відчувається рання стадія відходу від античності, певне нехтування рисунком, що засвідчує формування нових засад візантійського мистецтва. Цей твір знайдено у Пантікапею, де також виявлено дві срібні карбовані золочені чаші з профільними зображеннями Констанція II, возвеличувальними написами, орнаментикою тощо.

Ймовірно, впродовж І тис. подібних Херсонесу осередків християнізації українських земель було декілька. У містах Боспорського царства християнство стало офіційною релігією після Медіалянського едикту 313 р. Тут з'явилися перші християнські дієцезії (общини) — Боспорська і Готська. Існують відомості Прокопія Кесарійського про поширення християнства серед антів, дані про хрещення Кия у Константинополі при імператорі Маврикію (582-602). Не маючи змоги утриматися серед слов'янського населення на Дунаї та заснувати нову столицю — Києвець, він прибув тоді на Середнє Подніпров'я і заклав Київ.

Безумовно, перші християнські храми тих невеликих осередків нової віри були дерев'яними і не збереглись, як і тогочасні ікони, без чого не можемо уявити християнських громад. Не збереглась і дерев'яна різьба, кругла чи плоска, яка напевно там була. Однак пам'ятки кам'яної пластики і ювелірного мистецтва все-таки дають підстави стверджувати про існування в добу Київської давньої культури періоду І тис. — ранньохристиянської пластики.

Християнство X—XIII ст. намагалось знищити слов'янські кам'яні та дерев'яні «ідоли» як чужу духовність.

На теренах поселення племен Черняхівської культури знайдено цікавий скульптурний культовий пам'ятник, так званий Бушанський рельєф. Рельєф відкрив 1883 р. біля с.Буша на Подністров'ї (Ямпільський район Вінницької обл.) професор Київського університету В.Антонович. Він також здійснив опис цієї пам'ятки. Рельєф зображує людину (ймовірно, жінку) в молитовній позі навколішки перед деревом; на дереві сидить півень, за спиною людини на пагорбі стоїть олень.
Існують різні версії приналежності зображеного на рельєфі ритуалу до певного культу та світогляду. Думки вчених розходяться між трьома варіантами: язичництвом, християнством і можливістю започаткування пам'ятки в часи язичництва і використання її аж до пізнього Середньовіччя. Розбіжності в інтерпретації змісту випливають з того, що символічні образи: півень, олень, дерево, а також характер сюжету не суперечать як язичницькому, так і християнському світогляду. З погляду художньої традиції, властивої Бушанському рельєфу, вчені зазначають її місцеві (слов'янські) особливості), називаючи разом з місцевими компоненти інших культур: пізньоантичної, зокрема боспорської, візантійської і західноєвропейської, сарматської.

Семантику Бушанського рельєфу науковці простежують згідно з давніми язичницькими уявленнями. Відтак, дерево на рельєфі — передусім дерево життя; ромб з гілкою у верхній частині дерева — «ромб з гачками» (пророслий ромб) — давній землеробський символ родючої Землі та її Богині. Східнослов'янські вишивки демонструють усталене розміщення зображень: птахів — на гілках дерева або на піднятих руках Богині, біля неї чи біля дерева — тварини, в тому числі олені, а також люди-адоранти, чоловіки-вершники або жінки.

На відомих антських фібулах VII ст. зображено голови птахів і копитних тварин, які ніби виростають із рук Богині. Цікаво, що голови людей, тварин, птахів обернені до Богині або стовбура дерева. Велика Богиня (Лада, Мокош, Мати Сира Земля) постає як володарка життя в усіх його виявах і водночас — це універсальне й плодоносне дерево.
Для Бушанського рельєфу характерна також виразна солярна семантика, оскільки в слов'янській міфології півень і олень — солярні образи. Проте деякі уявлення, відображені на рельєфі, простежуються не лише у слов'ян. Наприклад, у сарматській діадемі з Новочеркаського скарбу оленів зображено перед священним деревом, а під корінням дерева — жінку.

Аналізуючи семантику Бушанського рельєфу, дослідники вважають за можливе тлумачити зображення як слов'янську язичницьку Велику Богиню життя, плодючості, сонця

Існують спроби по-новому реконструювати напис на рельєфі, розміщеного в рамці. На думку дослідників, напис було зроблено латинським письмом польською мовою і може означати таке: «В містечку Антополі 1524 року 3 червня зосталась єдна Бася». Тобто йдеться про трагічні події, пов'язані з нападом татар на це містечко, коли врятувалася єдина жінка на ім'я Бася (Буша). Сухе дерево і півень тут трактовано язичницькими символами смерті, а жінка, котра молиться за трагічно загиблих земляків, і олень — символами життя та сонця.

Пр-т Калинина, 17, оф. 311 Арт-студия «Мастерская Идей» 8-930-158-57-47             1 декабря ВОСКРЕСЕНЬЕ
            12.00
            Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб.
2 декабря ПОНЕДЕЛЬНИК 3 декабря ВТОРНИК 4 декабря СРЕДА 5 декабря ЧЕТВЕРГ 6 декабря ПЯТНИЦА 7 декабря СУББОТА 8 декабря ВОСКРЕСЕНЬЕ
          13.00 12.00
          МК по росписи керамический игрушки «Распиши игрушку сам!» 350 руб. Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб.
          15.00 15.00
          МК Ваниной Екатерины. «Блокнот с нуля.» 350 руб. МК Натальи Дудинской «Креатив через творчество» 900 руб.
18.30 18.30 18.30 18.30 18.00 17.30  
Фотокружок для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 400 руб.(дети)/500 руб.(взрослые) Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб. Уроки рисования для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 300 руб. МК Натальи Щелиной «Декорирование бутылок» 350 руб. МК Миланы Гиренко «Бутылка с шампанским. Новогодний декор.» 800 руб. Серия занятий с Маликом Баталовым «Нарисуй свою мечту» (4 занятия), 450 руб. (1800 руб. за 4 занятия)  
9 декабря ПОНЕДЕЛЬНИК 10 декабря ВТОРНИК 11 декабря СРЕДА 12 декабря ЧЕТВЕРГ 13 декабря ПЯТНИЦА 14 декабря СУББОТА 15 декабря ВОСКРЕСЕНЬЕ
            10.30
            МК Натальи Дудинской для детей «Новогодние снежинки» 100 руб.
          13.00 12.00
          МК по росписи керамический игрушки «Распиши игрушку сам!» 350 руб. Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб.
  15.00 15.00 15.00 15.00 15.00 15.00
  МК Натальи Щелиной «Дерево счастья» 550 руб. МК Юлии Оривенко «Цветок из бисера» 600 руб. МК Миланы Гиренко «Обратный декупаж. Новогодняя тарелка. « 800 руб. МК Натальи Щелиной «Картина из пшена» 500 руб. МК «Текстильная кукла» от Кукольника Зайцева 500 руб. МК Владимира Стымковского Батик. Панно. 600 руб.
18.30 18.30 18.30 18.30 18.00 17.30  
Фотокружок для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 400 руб.(дети)/500 руб.(взрослые) Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб. Уроки рисования для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 300 руб. МК Ваниной Екатерины. «Блокнот с нуля.» 350 руб. МК Натальи Дудинской «Роспись по стеклу. Тарелка». 700 руб. Серия занятий с Маликом Баталовым «Нарисуй свою мечту» (4 занятия), 450 руб. (1800 руб. за 4 занятия)  
16 декабря ПОНЕДЕЛЬНИК 17 декабря ВТОРНИК 18 декабря СРЕДА 19 декабря ЧЕТВЕРГ 20 декабря ПЯТНИЦА 21 декабря СУББОТА 22 декабря ВОСКРЕСЕНЬЕ
            10.30
            МК Натальи Дудинской для детей «Новогодние фонарики» 150 руб.
          13.00 12.00
          МК по росписи керамический игрушки «Распиши игрушку сам!» 350 руб. Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб.
  15.00 15.00   15.00 15.00 15.00
  МК Натальи Щелиной «Цветочное панно. Декор для кухни» 450 руб. МК «Текстильная кукла» от Кукольника Зайцева 500 руб.   МК Ваниной Екатерины. «Блокнот с нуля.» 350 руб. МК Юлии Оривенко «Новогодняя елочка из бисера» 600 руб. МК Владимира Стымковского Батик. Узелковая техника. Палантин 200х80. 700 руб.
18.30 18.30 18.30 18.30 18.00 17.30  
Фотокружок для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 400 руб.(дети)/500 руб.(взрослые) Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб. Уроки рисования для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 300 руб. КЛУБ МК Миланы Гиренко Декорируем новогодние свечи. Два способа. 650 руб. Серия занятий с Маликом Баталовым «Нарисуй свою мечту» (4 занятия), 450 руб. (1800 руб. за 4 занятия)  
23 декабря ПОНЕДЕЛЬНИК 24 декабря ВТОРНИК 25 декабря СРЕДА 26 декабря ЧЕТВЕРГ 27 декабря ПЯТНИЦА 28 декабря СУББОТА 29 декабря ВОСКРЕСЕНЬЕ
  15.00 15.00   12.00 13.00  
  МК Натальи Дудинской «Креатив через творчество» 900 руб. МК Анастасии Абрамовой «Скрапбукинг. Новогодняя открытка» 350 руб.   МК Анастасии Абрамовой «Мокрое валяние. Тапочки» 1700 руб. МК по росписи керамический игрушки «Распиши игрушку сам!» 350 руб.  
18.30 18.30 18.30 18.30   15.00  
МК Анастасии Абрамовой «Мокрое валяние. Брошь» 650 руб. Занятия по рисунку и живописи с Маликом Баталовым. 300 руб. Уроки рисования для детей и взрослых с Ангелиной Смирновой 300 руб. МК Анастасии Абрамовой «Сухое валяние. Снеговик» 600 руб.   Серия занятий с Маликом Баталовым «Нарисуй свою мечту» (4 занятия), 450 руб. (1800 руб. за 4 занятия)  

Сейчас читают про: