2013-12-28
655
Редактор С. Фролъцова
Художник Б. Мокин
Художественный редактор В. Савченко
Технические редакторы В. Томская, Я. Александрова
Корректоры М. Кононова, Л. Ките
Лицензия на издательскую деятельность ЛР № 040020 от 6.07.91г.
Сдано в набор 21.04.94. Подписано в печать 23.09.94. Формат 84x108/32. Бумага типографская № 2. Печать высокая. Гарнитура "Тайме". Усл.-печ. л. 21,84. Тираж 100 000 экз. Зак. № 2369.
Издательство "Голос",
113184, Москва, ул. Пятницкая, д. 52, стр. 1.
Набор, изготовление оригинал-макета ТОО "Вязь",
105023, Москва, Медовый пер., 5.
Отпечатано в типографии на полиграфическом предприятии
"Современник". 445043, г. Тольятти, Южное шоссе, 30
Дата проведения: 5. 12. 2008 г. в 11 «а» классе средней школы № 23 г. Калуги.
Учитель: Чейкина.Т.А
Тема классного часа: «Права человека».
Цель классного часа: сформировать у учащихся представлений о содержании Декларации прав человека, проследить историю ее возникновения. Постараться ответить на вопрос: «Почему в наше время стала столь актуальной проблема соблюдения прав человека?». Постараться узнать личное отношение учащихся к данной проблеме.
Задачи классного часа:
1. Изучить историю разработки и принятия Декларации прав человека. Проанализировать, в какой обстановке проходил этот процесс, с какими трудностями сталкивались разработчики при работе над ней; осветить всю сложность, важность и актуальность проблемы соблюдения прав человека в мире в целом и в России в частности.
2. Продолжить формирование у учащихся умения и навыков работы с дополнительной литературой, самоорганизации исследовательской деятельности; развивать способность анализа, критического отношения к документам; развивать память и внимание учащихся;
3. Прививать культуру диспута. Способствовать формированию у учащихся высоких нравственных, гражданских, моральных начал, активной гражданской позиции, чувства ответственности и справедливости.
Подготовительный этап: учащиеся оповещаются о теме предстоящего классного часа, предлагается ознакомиться с дополнительной литературой по данной теме.
Методика проведения: рассказ учителя, эвристическая беседа, командная игра (в виде дискуссии).
Оборудование: доска, мел, текст Декларации прав человека.
Ход классного часа:
| Время | Основные действия учителя | Основные действия учащихся | Выводы |
| 12. 50 12. 51 12. 52 12. 55 13. 02 13. 15 13. 20 13. 27 13. 30 | Учитель вошел в класс Учитель быстро поздоровался и предложил всем сесть Учитель отметил отсутствующих Вводное слово учителя. Объявил тему классного часа и начал излагать материал По ходу изложения материала учитель предложил ответить на его вопросы Учитель разбил класс на две команды и дал каждой задание для обсуждения Учитель предложил закончить работу в группах и начать общее обсуждение заданий Учитель подводит итоги классного часа и благодарит учеников за работу Звонок. Учитель объявляет, что урок окончен и выходит из класса | Дружно встали Учащиеся сели, но не все акцентировали внимание на уроке Дежурный назвал фамилии отсутствующих, становится меньше шума Большинство учащихся внимательно слушают Учащиеся с интересом слушают, активно отвечают на вопросы Учащиеся рассаживаются по командам, начинают обсуждать задание Ученики начинают активно дискутировать, обсуждать задания, отвечать на вопросы В классе становится шумно | Учитель тактичен Речь учителя живая и яркая, но начало классного часа сумбурное Класс хорошо организован и дисциплинирован Учащиеся настраиваются на работу. Чувствуется интерес учащихся к теме Хороший темп работы. Учащиеся активно вовлекаются в учебный процесс Учителю удается поддерживать высокую активность, внимание и дисциплину в классе. Разнообразие заданий делает классный час интересным для учеников Командная игра делает классный час разнообразным, интересным для учеников и позволяет поддерживать высокую активность, внимание и дисциплину в классе Отмечается снижение активности и внимания к концу урока |
Результаты наблюдения: материал классного часа излагается преподавателем доступно, в логической последовательности. Рассказ учителя содержит помимо материалов учебников много дополнительного материала. В процессе рассказа учитель использовал текст Декларации прав человека, исторические документы, приводил выдержки и цитаты из дополнительной литературы. Разнообразие методических приемов сделало классный час интересным для учеников, позволило им быстро войти в работу.
В процессе классного часа наблюдался эмоционально-психологический контакт учителя с учащимися. Без применения дисциплинирующих воздействий учителю удавалось поддерживать на протяжении всего урока хорошую дисциплину, внимание и активность учащихся. Но к концу классного часа, за 5 – 10 минут до его окончания, наблюдается снижение активности учащихся, ослабление их внимания и ухудшение дисциплины.
В целом классный час был проведен на высоком методическом уровне.
АНТИКОМУНІЗМ - сукупність стратегічних доктрин, політичних та ідеологічних акцій, теоретичних концепцій і пропагандистських заходів, що використовуються протії ідеології, теорії та практики комунізму.
АНТИПОДИ — люди та соціальні групи супротивних поглядів, характерів, інтересів.
АНТИСЕМІТИЗМ - одна із форм національної та регіональної нетолерантності, що виявляється у ворожому ставленні до євреїв; у новітній час також ідеологія та політичний рух, спрямовані на боротьбу з єврейством.
АНТИЧНІСТЬ — греко-римський період стародавньої історії та культури.
АНШЛЮС — політика загарбання (напр., Австрії Німеччиною).
АПАРАТ АДМІНІСТРАТИВНИЙ - сукупність адміністративних органів держави і місцевого самоврядування, які готують і виконують політичні рішення.
АПАРТЕЇД — офіційна державна політика расової дискримінації щодо африканських народів в Південно-Африканській Республіці і Південній Родезії.
АПАТРИДИ — особи, які не мають громадянства й підданства жодної держави, проте мусять дотримуватися законів тієї країни, в якій перебувають. Як правило, А. позбавлені виборчих прав.
АПЕЛЯЦІЯ - 1) у праві - форма оскарження судових рішень і вироків до (апеляційного) суду. 2) Переносно — звернення за підтримкою, порадою (напр., апеляція до гроадської думки).
АПОЛІТИЧНІСТЬ - суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного чи індиферентного ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп та інших суб'єктів від політичного життя, а також самовідчуження від нього політизованого Індивіда.
АПОЛОГЕТИКА — упереджений, безумовний, тенденційний захист та виправдання якогось положення, ідеї, теорії, суспільного ладу або певного авторитету.
АРБІТР — особа, яку призначають відповідні органи або обирають самі сторони за взаємною згодою чи в передбаченому законом порядку для розв'язання спорів переважно господарського характеру.
АРБІТРАЖ — 1) засіб розв'язання споів, при якому сторони звертаються не до суду, а до окремих осіб — арбітрів (третейських суддів). 2) Спеціальний орган для розв'язання майнових і пов'язаних з ними немайнових спорів.
АРГУМЕНТ — підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь.
АРЕНА — 1) у Стародавньому Римі — посипаний піском овальний майданчик у центрі цирку або амфітеатру, на якому відбувалися бої гладіаторів, кінні змагання та інші видовища. 2) У сучасному цирку арена (або манеж) — місце виступів, ігровий майданчик, де виконуються циркові номери. 3) Переносно — поле діяльності, зокрема політичної.
АРИСТОКРАТІЯ - 1) форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості. 2) Знать, привілейована частина суспільної групи, яка має особливі права або привілеї.
АРМІЯ — 1) сукупність збройних сил держави. 2) Сухопутні війська (сухопутні сили) поряд з ВМФ. 3) Оперативне з'єднання, до складу якого входять з'єднання і частини різних родів військ, призначені для ведення операцій.
АРХЕТИП — первинний елемент колективного підсвідомого, який протягом тривалого історичного часу відображає образ минулого.
АРХІЯ — організоване і кероване полічною владою суспільство, утворює державу. Поняття А. протистоїть поняттю "анархія", що означає "безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя".
АСАМБЛЕЯ — 1) загальні збори членів певного державного або міжнародного закладу, колективу. 2) Керівний орган окремих міжнародних організацій (напр., Генеральна Асамблея ООН).
АСАМБЛЕЯ КОНСТИТУЦІЙНА - одна з можливих організаційних форм розробки і прийняття конституції тієї чи іншої держави. Діє як тимчасовий орган і утворюється шляхом обрання чи призначення її членів у спеціально встановленому порядку.
АСИМІЛЯЦІЯ — етнічний процес, під час якого окремі, переважно нечисленні народи внаслідок тривалого спілкування з іншим народом, серед якого вони живуть, засвоюють його культуру і мову та поступово зливаються з ним.
АСОЦІАЦІЯ — об'єднання, союз, угруповання для досягнення спільної мети.
АСПЕКТ — І) точка зору, з якої сприймається або оцінюється те чи інше явище, предмет, подія. 2) Перспектива, в якій виступає явище, сторона предмета, що його вивчає, певна наука (напр., політичний асект, екологічний аспект).
АТЕЇЗМ — система ідей, поглядів, переконань, що заперечують існування Бога, надприродного (істот, сил. властивостей) взагалі і відкидають будь-яку релігію.
БАГАТСТВО НАЦІОНАЛЬНЕ - сукупність матеріальних і культурних благ, створених І нагромаджених суспільством за всю його історію; один з найважливіших показників економічної могутності країни.
БАЛАНС — 1) рівновага, врівноважування. 2) Система взаємопов'язаних показників, що характеризують наявність та використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.
БАЛАНС СИЛ — зовнішньополітична концепція, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж всієї світової історії.
БАЛКАНІЗАЦІЯ — термін на означення багатостороннього конфлікту, найчастіше збройного, спричиненого розпадом багатонаціональних імперій, учасниками якого є метрополія та її колонії.
БАЛОТУВАННЯ — вид закритого голосування при обранні на посаду тієї чи іншої особи. Спочатку проводили опусканням до урни білих і чорних куль-балів (звідси і назва).
БАНК — особливий економічний інститут, що акумулює кошти і нагромадження, надає кредити, здійснює грошові розрахунки, емісію цінних паперів і операції з ними, випускає в обіг гроші тощо.
БАНКРУТСТВО - боргова неспроможність, припинення платежів за борговими зобов'язаннями окремими підприємцями або акціонерними товариствами через нестачу коштів.
БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ - нездійсненність, провал у діяльності правлячих кіл держави, політичних партій, окремих політичних діячів, їхня нездатність виконати обіцянки, які давалися виборцям, членам тих чи інших політичних організацій, громадянам держави.
БАР'ЄР ВИБОРЧИЙ - необхідна кількість голосів виборців, яка дає змогу партії отримати мандати в парламенті.
БАТЬКІВЩИНА - 1) країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами. 2) Місце народження кого-небудь. 3) Політичне, соціальне і культурне середовище, в якому живе і працює народ.
БЕЗВЛАДДЯ — кризовий стан суспільства або його окремої адміністративно-територіальної одиниці, що характеризується відсутністю впливу якоїсь політичної сили на політичні процеси в країні.
БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ВЛАДИ - 1) безпідставне повне або часткове ухиляння віл здійснення передбачених конституцією та іншими законами функцій влади, 2) Несвоєчасне, несумлінне, некваліфіковане чи по-іншому неналежне виконання своїх повноважень органами законодавчої, виконавчої або судової влади, органами місцевого й регіонального самоврядування.
БЕЗПЕКА ЄВРОПЕЙСЬКА - система ефективних заходів, спрямованих на гарантування колективної безпеки народів Європи на основі визнання територіальних і політичних реальностей, що склалися на континенті в результаті другої світової війни 1939-1945 рр,
БЕЗПЕКА НАЦІОНАЛЬНА - сукупність внутрішніх та зовнішніх умов, які забезпечують стабільний розвиток суспільства, захист державних і суспільних інтересів від внутрішніх та зовнішніх загроз, гарантії прав і свобод громадян.
БЕЗРОБІТТЯ — соціально-економічне становище, при якому значна частина трудівників не може знайти собі роботи, позбавлена засобів існування і стає відносно зайвим населенням, резервною армією праці.
БІБЛІЯ — священна книга християнства, що містить виклад положень і догм християнської та іудейської релігій. Складається з двох частин: Старого Заповіту (священного писання в іудейських і християнських релігіях) і Нового Заповіту, котрий визнається священним лише християнами.
БІЗНЕС — підприємницька діяльність, яка дає прибуток.
БІЖЕНЦІ — особи, котрі змушені залишити місце свого постійного проживання через соціальні обставини.
БІКАМЕРАЛІЗМ — двопалатний статус парламенту.
БІЛЛЬ - 1) у ХП-ХШ ст. в Англії - скарга до суду. 2) 3 початку XIV до кінця XVIII ст. — петиція, яку подавала якась особа на ім'я парламенту або одна з палат парламенту на ім'я короля. 3) 3 кінця XVIII ст. — законопроект, що виноситься урядом або членом парламенту.
БІЛЬШІСТЬ — кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Б. відносна (хоча б на один голос більше від суперника чи альтернативної пропозиції); Б. абсолютна (на користь якогось рішення віддають свої голоси 50 % голосуючих плюс ще хоча б один); Б. кваліфікована (конституційна, може дорівнювати двом третинам або навіть трьом четвертим усього складу тих, хто приймає рішення або здійснює обрання).
БІОПОЛІТИКА — теоретична концепція в зарубіжній політології, яка розглядає політичні та соціальні відносини і причини різноманітних конфліктів крізь призму біологічних факторів і вроджених психологічних якостей окремих людей, етнічних груп.
БІПАТРИДИ — особи, які за міжнародним правом мають статус громадянства в двох або навіть декількох державах.
БІПАРТИЗМ — партійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні політичні партії, котрі, перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі. Б. не виключає існування інших партій, проте справжнє суперництво за владу ведеться між двома основними партіями, а жодна з інших партій не бере реальної участі в управлінні державою.
БІХЕВІОРИЗМ - один із напрямків у соціології та політології, який передбачає вивчення поведінки суб'єктів суспільної діяльності, особливо акцентує на описі фактів, нехтуючи загальнотеоретичним та ідеологічним підходами до вивчення суспільної реальності.
БЛАНКІЗМ — течія в соціалістичному русі (головним чином у Франції в ХІХ-на початку XX ст.). Пов'язана з діяльністю Л.О.Бланкі.
БЛОК ВИБОРЧИЙ - угода двох або декількох партій про спільне висунення кандидата або списку кандидатів на виборах до парламенту, президента.
БЛОК ВІЙСЬКОВИЙ - військово-політичний союз або угода держав, метою яких є спільні дії для розв'язання спільних політичних, економічних і військових завдань.
БЛОК ПОЛІТИЧНИЙ - угода, союз між державами, партіями чи окремими угрупованнями для досягнення спільної політичної мети.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОЛІТИЧНА - різновид соціальної відповідальності, що означає морально-психологічну настанову суб'єктів політики, засновану па глибокому розумінні сенсу Й наслідків політичної діяльності.
ВІДРОДЖЕННЯ - процес відновлення різних сфер (економічної, національної, духовної, культурної, мовної, релігійної та ін.) буття певного народу після їх занепаду. Передбачає наявність відповідних об'єктивних та суб'єктивних передумов. Пов'язане зі значним зростанням уваги до проблем і процесів, які свідомо чи несвідомо гальмувалися або замовчувалися у минулому, з активізацією діяльності національно свідомих суспільних сил (політичних партій, рухів, громадських організацій, лідерів).
ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНЕ - процес розкриття та реалізації свого часу затриманих чи нездійснених через ті чи інші причини можливостей нації (народу) до розвитку, більш широкого, ніж у минулому задоволення потреб та запитів людей, які належать до певного національного колективу. В.Н. означає не повернення народів до колишніх стадій їхньої соціально-культурної еволюції, а розвиток національних культур відповідно до вимог сучасної епохи.
ВІДЧУЖЕННЯ ПОЛІТИЧНЕ - ситуація, в якій людина сприймає політику, державу, владу як сторонні, чужі сили, які панують над нею, пригнічують ЇЇ. В.П. — одна з форм соціального відчуження, що фіксує наявність розриву між суспільством (об'єкт) та людиною (суб'єкт) і, як наслідок, спотворення характеру взаємин між ними, їх дегуманізація.
ВІЗА — 1) Напис на документі, що надає йому юридичної сили, засвідчує його автентичність. 2) У міжнародному праві — відмітка в закордонному паспорті чи документі, що його замінює, про дозвіл особі, якій він належить, в'їздити на територію певної держави, перебувати на ній або проїздити через неї, а також виїздити за її межі.
ВІЙНА — спосіб розв'язання суперечностей між суспільними станами, державами й націями засобами організованої збройної боротьби за досягнення певної політичної мети.
ВІТЧИЗНА - 1) рідний край. 2) Історично належна певному народові територія. Зміст цього поняття майже збігається з поняттям "батьківщина", однак має більш узагальнений, абстрагований характер.
ВЛАДА — здатність, право й можливість розпоряджатися ким-небудь або чим-небудь, а також чинити вирішальний вплив на долю, поведінку та діяльність людей з допомогою різноманітних засобів (права, авторитету, волі, примусу та ін.). 2) Політичне панування над людьми. 3) Система державних органів. 4) Особи, органи, наділені владодержавними та адміністративними повноваженнями.
ВЛАДА ВИКОНАВЧА - самостійний вид влади, який здійснює політичне та адміністративне управління.
ВЛАДА ЗАКОНОДАВЧА - представницькі політичні органи влади, до компетенції яких віднесене законодавство.
ВЛАДА СУДОВА - одна з трьох гілок державної влади; необхідна умова реалізації принципу поділу влади, покликана запобігати можливості змови чи протистояння інших гілок влади (законодавчої та виконавчої), створювати перепони виникненню диктатури.
ВОЖДИЗМ — тіш владних відносин, заснований на особистій відданості особі, що має верховну владу. Поширений в Ідеологізованих, жорстко централізованих суспільствах як ієрархія владних установ корпоративного характеру. Характерна риса В. — ірраціональні моменти сприйняття політичних відносин носіями буденної свідомості, поширення етнокультурних стереотипів — харизматизація та атрибуція вождя.
ВОЛОНТЕРСТВО - у міжнародному праві участь добровольців — іноземних громадян у воєнних діях на боці жертви агресії або народу, що веде збройну боротьбу за свою свободу і незалежність.
ВОЛЮНТАРИЗМ - позиція суб'єкта політики, згідно з якою головним чинником досягнення поставленої мети є воля, особисті устремління й політичні наміри.
ВОЛЮНТАРИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ - позиція суб'єкта політики, згідно з якою основним фактором досягнення головної мети є воля, особисті прагнення та політичні наміри.
ВОЛЯ ПОЛІТИЧНА - прагнення і здатність політичних сил твердо домагатися реалізації поставленої мети.
ВОТУМ — рішення, прийняте голосуванням. У парламентській практиці часто виражає довіру чи недовіру урядові.
ВПЛИВ ПОЛІТИЧНИЙ - здатність того чи іншого суб'єкта політики впливати на інші суб'єкти чи суспільство в цілому.
ГАЗАВАТ — у мусульманській релігії священна війна проти "невірних", тобто тих, хто не сповідує іслам.
ГЕГЕМОНІЗМ — політика, заснована на прагненні панувати над Іншими народами і країнами світу.
ГЕНЕЗИС — походження, виникнення; зародження і процес поступового розвитку.
ГЕНЕРАЦІЯ ПОЛІТИЧНА - політична спільність людей приблизно однієї вікової категорії, які мають спільний соціальний досвід, здобутий у період їх соціалізації.
ГЕНОЦИД — цілеспрямовані дії, що мають на меті знищити будь-яку етнічну, расову або релігійну групу населення. Г. є найтяжчим злочином перед людством.
ГЕОПОЛІТИКА - наука і політика у сфері вивчення та розв'язання державою територіальних проблем поширення її впливів в національному, регіональному та глобальному масштабах.
ГЕРОНТОКРАТІЯ - 1) рання (гадана) форма суспільного устрою, в якому влада належала старійшинам. 2) Навність у владних структурах великої кількості людей похилого віку та їхня участь в управлінні державою або правління політичних лідерів, які тривалий час перебувають при владі.
ГЛАСНІСТЬ — вироблене вітчизняною політичною думкою специфічне поняття, що виникло на основі досвіду "гласності судоведення" як демократичного принципу, що передбачав відкритість розгляду всіх справ у суді (за винятком випадків, визначених законом). Поняття Г. близьке до поняття "свобода слова", але не адекватне йому, хоча й використовується для його заміни.
ГОЛОСУВАННЯ - безпосередній акт волевиявлення громадян під час виборів. Процедура Г. складається з таких елементів: ідентифікація виборця, отримання бюлетеня і власне голосування.
ГОНКА ОЗБРОЄНЬ - прискорене нагромадження запасів зброї, військової техніки, якісне удосконалення їх на основі мілітаризації економіки.
ГОРДІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА - соціально-психологічна категорія, яка виражає патріотичне почуття відданості, любові, і поваги до власної країни та народу на основі врахування їхнього реального внеску в світову культуру та цивілізацію. Це поняття не тотожне поняттю "патріотизм", а входить до нього як складова частина.
ГОСПОДАРСТВО ТОВАРНЕ - господарство, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринку і обмінюються за допомогою грошей.
ГРАМОТА ВІРЧА — документ, який посвідчує призначення дипломатичного представника в певну державу.
ГРА ПОЛІТИЧНА - особливий вид політичної дії, головна мета якої — імітація діяльності.
ГРОМАДЯНИН — особа, яка має права й обов'язки, визначені конституцією і законами, і бере участь у формуванні органів політичної влади.
ГРОМАДЯНСТВО - правова належність особи до певної держави.
ГРУПА ТИСКУ - сукупність індивідів, які під виглядом загального інтересу висувають власні вимоги, висловлюють претензії, що стосуються різних сфер суспільного життя, вимагають від законодавчого органу або політичної партії їх здійснення, Г.Т. входить до складу кон'юнктурних, латентних політичних сил.
ДЕКЛАРАЦІЯ — 1) заява одного чи декількох урядів, політичних партій, міжнародних або громадських організацій, що доводить до загального відома програмний акт, важливу міжнародну подію, закон тощо. 2) Урочисте проголошення загальнополітичних принципів. 3) Заява платника податку про характер і розмір доходів. 4) Документ, що додається до грошових і цінних паперів, які надсилаються поштою за межі країни. 5) Заява до МИТНИЦІ ВІД особи, яка проїздить через кордон, про наявність і кількість у неї речей, цінностей тощо.
ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ - ліквідація колоніального панування метрополії, відновлення суверенності народів колоніальних та залежних країн як господарів власної долі та утвердження ролі цих країн як самостійних і повноправних суб'єктів міжнародного права та міжнародних відносин.
ДЕКРЕТ - 1) у Стародавньому Римі акт сенату, консула, імператора. 2) У деяких державах — урядовий акт, що часто замінює закон і має силу закону.
ДЕКРЕТУВАТИ — узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету.
ДЕЛЕГАТ — обраний або призначений представник, уповноважений держави, організації, установи, колективу, що представляє їхні інтереси па з'їздах, нарадах, конгресах тощо.
ДЕЛІМІТАЦІЯ — детальне узгодження лінії державного кордону, що підписується сторонами цього процесу і затверджується парламентами.
ДЕМАГОГІЯ — обман народу брехливими обіцянками, гаслами, навмисним перекручуванням фактів задля досягнення політичної чи корисливої мети.
ДЕМАРКАЦІЯ КОРДОНІВ - у міжнародному праві визначення лінії державного кордону на місцевості шляхом встановлення прикордонних знаків (стовпів, пірамід тощо).
ДЕМАРШ — дипломатичний акт уряду, відомства закордонних справ або дипломатичного представника однієї держави перед урядом Іншої держави. Містить прохання, протест, вимогу, застереження чи погрозу.
ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ - 1) роззброєння. 2) У міжнародному праві ліквідація, відповідно до міжнародних договорів, військових споруд та укріплень на певній території, а також заборона мати на ній військову промисловість, утримувати збройні сили, здійснювати військові маневри тощо.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ - 1) переведення збройних сил та економіки країни з воєнного стану на мирний. 2) Скорочення після війни збройних сил до штатів мирного часу шляхом розформування особового складу військових частин, з'єднань та установ. 3) Звільнення із збройних сил військовослужбовців після закінчення строку військової служби.
ДЕМОГРАФІЯ — сукупність знань про відтворення народонаселення.
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ - утвердження принципів демократії, встановлення демократичного ладу, здійснення демократичних заходів.
ДЕМОКРАТІЯ - форма політичного режиму та суспільного ладу, які побудовані на визнанні народу джерелом влади і передбачають виборний принцип формування органів політичної влади. Д. буває: партисипаторною (передбачає участь народу у прийнятті політичних рішень), плебісцитарною (обрання народом політичних лідерів), ліберальною (створення умов розвитку вільного ринку та гарантій прав і свобод громадян), соціальною (забезпечення певних соціальних гарантій).
ДЕМОКРАТІЯ БЕЗПОСЕРЕДНЯ - форма прямого народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо, без створення постійних органів або інших інститутів, у формах, передбачених конституцією і законами.
ДЕМОНСТРАЦІЯ — процесія, мітинг чи інша форма масового вираження суспільних настроїв.
ДЕНАЦИФІКАЦІЯ - система заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків панування нацизму в політичному, економічному й громадському житті німецького народу після розгрому гітлерівської Німеччині! з метою проведення демократичних змін у країні.
ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ - повернення державою націоналізованих підприємств і майна у приватну власність.
ДЕНОМІНАЦІЯ — зміна національної вартості грошових знаків для спрощення і полегшення платіжного обороту, обліку і розрахунків.
ДОГОВІР ПОЛІТИЧНИЙ - добровільна угода між двома або декількома суверенними державами або організаціями, а також народами, націями, соціальними або політичними угрупованнями щодо встановлення, зміни або припинення їхніх взаємних зобов'язань і прав у галузі політичного співробітництва.
ДОГОВІР У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ - угода двох або декількох сторін про встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
ДОКТРИНА — провідний теоретичний або політичний принцип.
ДОКТРИНА ВІЙСЬКОВА - головний документ певних суспільних сил та спеціально створених ними інститутів влади, в якому викладені основні принципи та зміст їхньої військової політики.
ДОКТРИНА ПОЛІТИЧНА - основоположний принцип діяльності суб'єктів політичного процесу, заснований на певній політичній ідеології.
ДОКТРИНЕРСТВО - 1) уперте, формальне додержання абстрактної теорії, навіть якщо вона суперечить практиці. 2) Намагання підкріпити відірвані від життя міркування науковими доказами.
ДОКУМЕНТ — історично достовірне письмове джерело.
ДОКУМЕНТАЦІЯ - сукупність документів, присвячених якомусь питанню, явищу, процесові, особі, установі.
ДОМІНІОН — самоврядна частіша колишньої Британської імперії.
ДОПОМОГА ГУМАНІТАРНА - сприяння у вигляді безвідплатної допомоги, що надається різними міжнародними, державними, громадськими та церковними організаціями й об'єднаннями, а також окремими особами й інституціями з метою дотримання прав та загальноприйнятих норм життя, здоров'я і гідності людини.
ДОСВІД ПОЛІТИЧНИЙ - 1) почуттєво-емпіричне пізнання політичного життя, що ґрунтується на історичній практиці. 2) Результат діяльності людей, їхніх соціальних спільностей, який включає сукупність знань і умінь, що історично склалися у сфері політичного життя.
ДУАЙЄН — особа, котра від імені дипломатичного корпусу в країні перебування розв'язує протокольні (процедурні) питання.
ДУМКА ГРОМАДСЬКА - 1) один із виявів масової суспільно-політичної свідомості, що віддзеркалює ставлення народу чи певної його частини до влади. 2) Сукупна надособистісна позиція, точка зору певної структурно означеної спільності людей на конкретні події, проблеми, рішення державних, політичних, суспільних інституцій.
ДУМКА ПОЛІТИЧНА - активна, цілеспрямована, узагальнююча ідеальна діяльність у формі різноманітних понять, категорій, теорій, доктрин з метою пізнання політичних зв'язків і відносин, форм і функцій власне політики та влади, політичних процесів та інститутів, політичної ідеології і культури, політичної стратегії і тактики, інших політичних явищ і цінностей, творення нових політичних ідей, прогнозування І моделювання політичного майбутнього.
ДУУМВІРАТ — своєрідна форма влади в Києві у XII ст.., за якою київський стіл ставав об'єктом співуправління представників двох наймогутніших князівських ліній для збереження політичної стабільності в державі.
ДУХОВЕНСТВО - служителі культу в різних релігіях (християнстві, буддизмі, ісламі, індуїзмі тощо).
