Організація інтер’єрів та обладнання

До основних приміщень культурно-освітніх закладів належить вестибуль, фойє, зал глядачів. Вестибуль ділиться на два приміщення - касове і вхідне. Фойє - зал у театрі або в іншому видовищному закладі для перебування глядачів перед початком вистави і під час антракту. У фойє розміщена зона відпочинку обладнана кріслами, журнальними столами; зона продажу сувенірів, буклетів, програм, зона наочної інформації та періодичних виставок.

Зал глядачів - це основне приміщення в культурно-освітніх закладах. Організація простору залу повинна відповідати різним за характером видовищам і заходам. Композиційно просторове, декоративне вирішення залів має допомагати глядачеві зосередити увагу на сцені. Об'ємно просторове вирішення залів визначається його формою і пропорцією, які тісно пов'язані з багатьма факторами - просторістю, освітленістю, акустикою, видимістю. Пластика поверхонь стін та стелі залу в основному визначається вимогами до акустики як такої, що поглинає або розсіює звук. Вибір кольору для фарбування стін в окремих приміщеннях залежить від їх призначення, розмірів і освітлення. Наприклад для фойє і вестибулів добирають переважно інтенсивні кольори. Кольорова гама інтер'єру залу планується в комплексі із загальною кольоровою композицією інтер'єрів будівлі, або може бути підпорядкована колориту одного з головних компонентів інтер'єру, наприклад меблів, драпірувальних тканин або оздоблювальних матеріалів стін і стелі.

Організація світлового середовища

Природне освітлення громадських будинків доцільно вирішувати таким чином, щоб засобами світла (яскравість, спектральний склад, розподіл у просторі приміщення) виявити індивідуальний образ інтер'єру, підкреслити архітектурну значимість центральних (головних) приміщень, акцентувати архітектурні осі будівлі, членування внутрішнього простору й тектоніку конструктивних елементів інтер'єру.

Світло, змінюючи інтенсивність та напрямок, повинно виконувати роль своєрідного гіда при русі відвідувачів від входу до основних приміщень будівлі. Велике значення має адаптація зору при різних режимах освітлення: перехід від темнихприміщень до світлих, і навпаки.

В глядацьких залах архітектурний світловий образ повинен створювати враження святковості п урочистості простору. Розміри вікон, якщо цього вимагає композиційне рішення інтер'єру, можуть відрізнятись від уніфікованих. В організації природного освітлення громадських будинківшироко застосовуються системи верхнього освітлення.

Розділ 7

ВИСТАВКОВІ СПОРУДИ

Загальні положення

Досягнення науки, виробництва та культурного життя суспільства цікавлять широкі верстви населення. Одним із засобів задоволення даного зацікавлення слугують виставки.

Тематика виставок надзвичайно різноманітна. Найбільш великі виставки експонують продукцію окремих галузей народного господарства, промислового та сільського виробництва, розвитку окремих галузей культури, предмети історичного і сучасного мистецтва і т. ін.

Виставкова споруда повинна відповідати сучасним архітектурно-історичним, функціонально-технологічним, конструктивним та інженерним вимогам її архітектурно-просторове середовище повинно бути своєрідним комунікативним простором, місцем зустрічей і спілкування людей.

Виставка повинна вирішувати три основні завдання:

· Показ досягнень;

· Обмін інформацією;

· Обмін досвідом.

При проектуванні великих виставкових комплексів, таких, як Всесвітні виставки, необхідно вирішувати і питання створення виставкового ансамблю, та принципи проектування специфіки експозиції при 6-60 мли. відвідувачів; території 10-300 га; кількості країн учасниць 32-80.

За об'ємом виставкові споруди поділяються на:

а) великі - 3000 куб.м. і більше;

б) середні - 1500-3000 куб.м.;

в) малі - менше 1000 куб.м.

Групи приміщень

1. Приміщення для обслуговування відвідувачів:

- вестибюль з гардеробом (площу необхідно розраховувати з розрахунку одночасного перебування на виставці1/4-1/5 від загального числа відвідувачів в день; середнє перебування відвідувачів необхідно приймати 1,5-2,0 години);

- інформаційно-довідковий центр;

- кімнати для екскурсоводів;

- медпункт;

- кімнати для куріння;

- санвузли з тамбурами (однакові за площею для чоловіків та жінок);

- зона відпочинку відвідувачів; -буфет.

2. Культурно-пропагандистський відділ:

- фойє;

- зал;

- естрада;

- кінопроекційна;

- гурткові кімнати;

- бібліотека з книгосховищем.

3. Експозиційна група:

- виставковий зал (один або два);

- зали для періодичних виставок.

Норми площ для розрахунку експозиційних залів:

а) картини, плоскісні експонати - 4,5-6,0 кв.м на одиницю

б) вітрини для графіки, дрібних експонатів - 2,5 кв.м. на одиницю

в) скульптура, об'ємні експонати - 4,8 кв.м на одиницю

г) вітрина для монет і медалей - 1,6 кв.м на одиницю

Експозиційних приміщень необхідно запроектувати від 4-5 до 9-12. Висота рядових залів для експозиції - 4-5 м., висота великих залів - 6-8 м., висота інших приміщень може бути пониженою.

Бажано мати резервні площі, а також площі для перспективного розширення експозиції.

4. Приміщення дирекції:

- кімнати дирекції, канцелярія;

- кімната наукових працівників;

- приміщення для розташування та відпочинку працівників;

- додаткові площі (лоджії, галереї, тераси);

- приміщення для підготовки експозиційних матеріалів;

- фондосховище (невелике);

- службовий вхід, гардероб для співробітників, душові з роздягальнями, санвузли.

Площа експозиційних залів до площі всіх останніх приміщень повинна мати співвідношення 1:1.

Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки

7.3.1. Вибір ділянки та вирішення генерального плану.

При розгляді ділянки під забудову необхідно враховувати, що виставкова споруда в структурі міста може розташовуватися наступним чином:

а) острівне розташування;

б) в зоні реконструкції;

в) у складі культурного центру міста, адміністративного району.

При проектуванні генерального плану необхідно звернути увагу на забезпечення огляду виставкової споруди по колу, а також на взаємозв'язок нової споруди та старої забудови. Визначити яку роль вона у цьому випадку відіграє: головну - ведучу чи доповнюючу.

В проекті необхідно враховувати важливе значення розташування споруди на ділянці, організації зручних під'їздів та підходів, забезпечення стоянок для машин, ізоляції від міського шуму, організації благоустрою прилеглої території. При можливості, ще при проектуванні, бажано надати можливість розвитку виставкової споруди як в просторі, так і в часі.

Площа перед головним входом до виставкової споруди повинна розташовуватися в межах "червоних ліній" ділянки. Споруду необхідно розташовувати л відступом від "червоної лінії" оточуючих проїздів не менше ніж на 30 м. для забезпечення перед входом вільної площі з розрахунку 0,25 кв.м на одного відвідувача. Довкола споруди повинен бути передбачений пожежний проїзд шириною не менше 4 м.

Стоянки автомашин проектуються з розрахунку 25 кв.м. площі на одну машину і на віддалі не далі ніж 100 метрів від виходу з виставки. Стоянки можуть бути підземними.

7.3.2. Архітектурно-планувальні рішення

Функціональні зони виставкової споруди повинні бути згруповані і мати чіткі та логічні функціональні зв'язки між собою. Необхідно запроектувати не менше двох евакуаційних виходів.

Головні сходи складають перше враження про естетичне оформлення всієї споруди. їх пропускна здатність повинна бути не менше 100 чоловік на 1 м. ширини маршу. Допускається влаштування одних внутрішніх сходів, відкритих на всю висоту будинку, а також відкритих сходів з вестибуля до другого поверху, якщо вестибуль. віддаленийпід коридорів та інших приміщень дверима.

Сходові клітки необхідно проектувати з природнім освітленням через пройомн у зовнішніх стінах. Допускається проектувати не більше 50% сходових клітин з верхнім освітленням у двоповерхових будинках при влаштуванні просвіту між маршами не менше від 1,5 м.

При розташуванні у цокольному чи підвальному поверсі фойє, гардеробів, туалетів, буфетів допускається влаштування окремих відкритих сходів з цокольного (підвального) поверху до першого.

Виставкова споруда використовується цілорічно і проектується з тамбуром. Розташування між дверима в тамбурах не менше 1,5 м. Вхідні двері відчиняються назовні.

В плануванні споруди необхідно передбачити зручний зв'язок вестибулю з виставковими залами, гардеробом, санітарними вузлами, адміністративними приміщеннями. Підсобні приміщення повинні бути пов'язані із виставковими залами та відкритою або напіввідкритою площадкою, яка є ніби продовженням виставкового приміщення.

Гардероб проектується безпосередньо у вестибулі або у вигляді окремого приміщення при ньому для прийому та видачі одягу. Глибина гардеробу не повинна перевищувати 5 м.

Графік руху повинен забезпечувати зручну орієнтацію у вестибулі, виключати перетин руху відвідувачів.

Принципи організації експозиції.

1. Можливість вільно вибирати маршрут огляду експозиції.

2.Диференціація експозиції в залежності від запитів відвідувачів.

Виставкові споруди можуть бути централізовані з компактними планами (в одному рівні з єдиним внутрішнім простором) та децентралізовані (з використанням блочних прийомів).

Висота експозиційних приміщень: в малих залах - 4-5 м, в великих залах до -12 м, обслуговуючих приміщень - 3,3 м при модулі 6 на б м. Можливим є застосування уніфікованих конструкцій 12, 18-24 м, що надає можливості моделювання та трансформації внутрішнього простору.

Виставковий простір може бути єдиним - із вільним розташуванням експозиційних майданчиків на різних рівнях- або з розподілом на зали різного призначення.

Кінолекційний зал можливо проектувати в окремому об'ємі. Адміністративна група повинна бути компактною і обов'язково з природнім освітленням. Приміщення для обслуговування по площі відповідають приблизно 1/3 від експозиційної площі.

Поверховість виставкової споруди найкраще приймати один-два поверхи, цей принцип є найбільш традиційним і максимально зручним. На обмежених територіях краще проектувати багаторівневі виставки, в яких доцільно для організації поступального руху при ознайомленні з експозиційними матеріалами застосовувати пандуси або комбіновану систему: ліфт плюс пандус.

В проекті повинні бути вирішені питання освітлення (природного або штучного). Найбільш раціональним освітленням експозиційних залів у виставкових спорудах є верхнє освітлення або комбіновано-інтегральне. При застосуванні верхньо-бічного освітлення необхідно ліквідовувати дзеркальні ефекти, тоді джерело освітлення бажано розташовувати під кутом 45 градусів або трохи більше до горизонтальної площини. Всі приміщення споруди (крім фондосховищ) необхідно забезпечити денним освітленням.

При проектуванні виставкові' споруди необхідно пам'ятати про створення комфортних умов для відвідування виставок інвалідами.

7.3.3.Технічне обладнання виставкових споруд

При проектуванні виставкових споруд необхідно застосовувати найновіші технології для повного забезпечення:

а) мікрокліматичного комфорту;

б) акустичного комфорту; а також:

- системи кондищіювання повітря;

- системи автоматичного пожежогасіння;

- сигналізації;

- системи пиловидалення.

7.3.4. Конструкції

Основні вимоги до конструктивного вирішення виставкових споруд:

1. Забезпечити вільне планування експозиційних приміщень, їх мобільність.

2.Можливість створення нерозірваного простору.

3.Забезпечити зручне розміщення експозиційного матеріалу.

4.В залежності від виду експозиції конструктивно вирішити освітлення залів.

5.Примінення конструкцій повинновизначати образ музею. При перекритті великих зальних приміщень музею застосовують:

- стійочно-балочиі конструктивні схеми;

- поєднання стійочно-балочних конструкцій з консольними;

- ферми трьох напрямків; структури;

- складчаті конструкції;

- складчаті із збірних елементів;

- арки;

- гіпари;

-монолітні залізобетонні оболонки; купольні монолітні і збірні;

-поєднання вантовнх конструкцій з арочними.

При диференційованому зальному вирішенні з прольотом в 9-12-15-18 м найчастіше застосовують монолітнийзалізобетон. При перекритті просторів прольотом до 36 м застосовують ферми трьох напрямків.

Будівельні матеріали повинні відповідати наступним вимогам: акустичним, протипожежним, естетичним.

Проект повинен давати ясну уяву про конструктивне вирішення ви ставкової споруди, технічне та технологічне обладнання.

Якщо дозволяє ділянка під забудову, то необхідно передбачити винесення експозиції під відкрите небо. При цьому експозиція значно збагачується використанням ландшафту, рельєфу, зелених насаджень.

Склад проекту

1. Ситуаційна схема М 1:2000

2. Генеральний план. М 1:500

3. Фасад головний М 1:200

4. Фасад боковий М 1:200

5. План М 1:200, М 1:250

6. План М 1:200, М 1:250

7. Розрізи М 1:200, М 1:250

8. Перспектива або аксонометрія

9. Фрагменти інтер'єрів

10. Макет

11. Пояснююча записка