2018-02-13
382
Закриті споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу:
1. Вестибуль з зимовим садом - є основним об'єднуючим елементом закритих споруд і, розвиваючись по горизонталі та вертикалі, повинен забезпечувати досконалі зв'язки усіх груп приміщень. Площа вестибулю приймається 200 кв.м.
У вестибюлі розташовуються:
• місце для чергового - 3-4 кв.м;
• каса - 3-4 кв.м;
• гардероб - 40 кв.м;
• жіночі та чоловічі санвузли;
• телефонні апарати.
З вестибуля необхідно запроектувати легкодоступні входи відвідувачів у головні групи приміщень комплексу - басейн з допоміжними приміщеннями та спортзали з допоміжними приміщеннями а також входи у дискоклуб, кафетерій, міні-бар, магазин спорттоварів, адміністративні приміщення. Медичний кабінет, солярій, лазня а також масажний, косметичний і перукарський кабінети з їх допоміжними приміщеннями доцільно розташувати між басейном і спортивними залами.
Простори його функціональних зон і зв'язків з головними групами приміщень повинні, композиційне поєднуючись, перетікати одні в другі, створюючи єдиний функціонально та композиційне цілісний об'єм.
|
|
|
2. Басейн для плавання — споруда, у якій розташовані одна або кілька ванн, допоміжних приміщень для обслуговування відвідувачів і устаткувань для технічної експлуатації. Басейн проектується на 210 осіб (в тому числі 70-у воді та 140 - за її межами), виходячи з розрахунку - 1 особа на 1,5 кв. м водяного плеса; висота басейну для плавання - min. 7 м.
Закриті басейни належать до досить складних і технічно дорогих споруд. Висока вартість будівництва спортивно-оздоровчих комплексів, які мають у своєму складі криті басейни, випливає з ретельного вибору їх місця розташування, де основними вимогами є несуча здатність грунтів і низький рівень залягання ґрунтових вод.
Основні приміщення.
• ванна розміром 25 х 12,5 м = 312,5кв. м (площа водяного плеса) і глибиною від 1,25 до 3,5 м у місці трампліна для стрибків у воду;
• площа довкола ванни становить 60-75% водяного плеса = 190 - 230 кв.м;
• трамплін для стрибків у воду з платформами на висотах 1 м і 3 м;
• солярій проектується площею 65 кв. м, виходячи з розрахунку - 10 тапчанів (площа для 1 тапчана - 6,5 кв. м;
• кімната тренерів (площа 1 робочого місця - 4,0 кв. м) - не менше12 кв. м; біля кімнати тренерів необхідно розташувати жіночу кабіну для переодягання з душем і санвузлом і чоловічу кабіну для переодягання з душем і санвузлом;
• інвентарна - 10 кв. м;
• місце для тренерів у приміщенні басейну –12 кв. м;
• місце з відповідним обладнанням для лікаря та медсестри–18 кв. м.
Допоміжні приміщення:
• приміщення для переодягання 115 чоловіків (55% усієї кількості людей) площею 115 х 1,5м =172,5 кв.м;
|
|
|
• приміщення для переодягання 95 жінок (45% усієї кількості людей) площею 95 х 1,5м =142,5 кв.м;
• туалет для чоловіків проектується, виходячи з розрахунку - 2 унітаза і 4 пісуара (1 унітаз на 50 чоловіків і 1 пісуар на 30 чоловіків);
• туалет для жінок проектується, виходячи з розрахунку - 4 унітаза (1 унітаз на 25 жінок);
• душі проектуються, виходячи з розрахунку-21 душова кабіна (1 душ на 10 осіб).
3. Спортивні зали проектуються залежно від призначення і мають окрему від плавального басейну групу обслуговуючих приміщень.
Основні приміщення:
• зал спортивних ігоріз відповідним змінним обладнанням:
волейбол - (граючих - 12 осіб, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб);
баскетбол - (граючих - 10 осіб, розраховується на одночасне перебування у ньому 40 осіб);
малий футбол - (граючих - 22 особи, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб);
ручний м'яч - (граючих - 22 особи, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб) - 43 х 22 м =946 кв.м, мін. висота - 7м;
• зал гімнастики, аеробіки, шейпінгу, айкідо з відповідним постійним обладнанням, розрахований на одночасне перебування у ньому 20 осіб - 18 х 9 м = 162кв. м, мін. висота - 5,5 м;
• зал тренажерний з відповідним постійним обладнанням, розрахований на одночасне перебування у ньому 20 осіб - 18 х 6 м = 108кв. м, мін. висота - 5,5 м;
біля кожного з залів повинні знаходитись:
• інвентарна - 10кв. м;
• кімната тренерів (площа одного робочого місця - 4 кв. м) - не менше 12кв. м;
Допоміжні приміщення розраховуються на максимальну кількість людей, які знаходяться в залах (80 чоловіків та 80 жінок):
• приміщення для переодягання 80 чоловіків – 120кв. м;
• приміщення для переодягання 80 жінок –120 кв. м;
• туалет для чоловіків проектується, виходячи з розрахунку - 2 унітаза і 3 пісуара (1 унітаз на 50 чоловіків і 1 пісуар на 30 чоловіків);
• туалет для жінок проектується, виходячи з розрахунку - 5 унітазів (1 унітаз на 25 жінок);
• душі проектуються, виходячи з розрахунку - 8 душових кабін для чоловіків і 8 душових кабін для жінок (1 душ на 10 осіб).
4. Медичний кабінет складається з кабінету лікаря та медсестри — 12 кв. м, кабінету чергової медсестри - 10 кв. м, почекальні — 8 кв. м. Кабінети повинні мати умивальники.
5. Лазня проектується або руського типу з мокрою парою - баня, або фінського типу з сухою парою - сауна.
Різниця в їх функціонуванні полягає у використанні мокрої чи сухої пари. В лазнях руського типу (баня) піч поливається звичайною водою або водою з ароматичними додатками, підтримуючи пару в повітрі та температуру до 40 град. С. В лазнях фінського типу (сауна) піч повинна бути сухою, а температура повітря може досягати навіть 160 град.С.
Склад і площі приміщень:
• парильня на 10 осіб площею 10 кв. м, у якій знаходиться піч та зручні для сидіння (ширина - 0,5 м) і лежання (довжина - 1,8 м) лави, які розміщуються сходинками (висота — 0,45 м) одна над другою; висота від найвище розташованої лави до виступаючих конструкцій перекриття - не менше 1,8 м;
• кімната відпочинку;
• душова;
• туалет.
6. Перукарський кабінет складається яз жіночого залу на 3 туалетних місця, зх чоловічого залу на 2 туалетних місця, 1 місця для манікюрного майстра та підсобного приміщення. Загальна площа перукарського кабінету – 50 кв.м.
Суміжно з перукарським кабінетом розташовують косметичний кабінет на 2 місця площею 12 кв.м та масажний кабінет на 2 місця площею 12 кв.м;
7. Кафетерій та міні-бар проектуються на 10% відвідувачів спортивно-оздоровчого комплексу, тобто на 40 осіб кожний:
• Торговий зал кафетерію – 80 кв.м (2 кв.м на 1 особу) з підсобним приміщенням 40 кв.м;
• Міні-бар – 48 кв.м (1,2 кв.м на 1 особу) з підсобним приміщенням 24 кв.м.
Підсобні приміщення кафетерію та міні-бару можуть об‘єднуватись.
|
|
|
8. Дискоклуб проектується на 10% відвідувачів спортивно-оздоровчого комплексу, тобто на 40 осіб – загальною площею 72 кв.м, куди входять:
• танцювальний зал – 60 кв.м;
• приміщення для диск-жокея – 12 кв.м.
9. Магазин спорттоварів з пунктом прокату спортінвентаря загально площею 36 кв.м::
• торговий зал на одне робоче місце – 9 кв.м;
• прокатний пукт на 1 робоче місце – 9 кв.м;
• допоміжне приміщення – 18 кв.м.
Торговий та прокатний зали розміщуються поруч.
10. Технічні приміщення
§ Приміщення для подачі та очистки води з насосами, фільтрами, бойлерами, водомірами та іншим санітарно-технічним обладнанням можуть знаходитись в основній споруді ФОК, де розміщуються ванни басейнів або в окремій споруді. Якщо ванна басейну розміщується на опорах, приміщення для очистки води можуть розміщуватись під мілкою частиною ванни. Площа водоочисних приміщень залежить від типу обладнання і досягає значних розмірів: у 25-метрових басейнах 150—250 м2, в 50-метрових 500-600 м2.
§ Хлораторна (8-10 м2) з добовим запасом хлору розміщується переважно біля зовнішньої стіни будинку, ізольовано від решти приміщень. Резервний склад хлору (6-8 м2) може розміщуватись окремо з самостійним входом з вулиці через тамбур або суміжно з хлораторною з загальним тамбуром (4-6 м2).
§ Вентиляційні пристрої займають значні площі, можуть бути суміщені з повітряним опаленням, площа приточних камер складає 70-300 м2.
§ Необхідно передбачати централізовані диспетчерські пункти площею 30-40 м2, обладнані пультами управління для автоматичного регулювання роботи санітарно-технічних систем.
§ Електрощитова (8-12 м2) влаштовується біля місця вводу кабелів
§ Для ремонту обладнання влаштовуються столярна та слюсарна майстерні по 16-20 м2 кожна, а також приміщення для підготовки афіш та наглядної інформації (12-16 м2).
Склад проекту
Проект виконується на двох підрамниках (планшетах) розміром 1х1 м
| 1 | Ситуаційна схема | М 1:2000, 1:5000 |
| 2 | Генеральний план Креслення генплану доповнюються експлікацією, умовними позначеннями, техніко-економічними показниками (площа території, площі відкритих і закритих споруд, площа мощення, площа озеленення | М 1:500 |
| 3 | Плани поверхів Доповнюються експлікацією приміщень та їх площами | М 1:200 |
| 4 | Характерні розрізи (не менш як два) | М 1:200 |
| 5 | Фасади (не менш як два) | М 1:200 |
| 6 | Перспектива або аксонометрія комплексу | - |
| 7 | Інтер’єр одного з основних приміщень | - |
| 8 | Макет | М 1:200, 1:400 |
| 9 | Пояснювальна записка | - |
Графічне оформлення – в довільній техніці з використанням кольору
|
|
|
| Рис. 8.1.Універсальні спортивні зали. Приклад планувального вирішення: 1-склад спортивного інвентаря; 2-технічне приміщення; 3-кімната інструкторів; 4-роздягальня; 5-душова; 6-комора прибиральниці; 7-туалет; 8-приміщення сторожа; 9-коридор для ходіння у спортивному взутті; 10-коридор для ходіння у вуличному взутті; 11-спортивний зал 27х45х7 м, поділений на 3 тренувальні зони 15х27 м. |
| Рис 8.2. Копія оригіналу проекту реконструкції спорткомплексу "Олімп" Оздоровчого табору "Політехнік" НУ "Львівська політехніка" в м. Алушта. Виконав студент Я. Бачинський, Керівник: проф. В. Проскуряков керівники |
| Рис 8.3. Копія оригіналу проекту дизайну архітектурного спортивно-розважального комплексу "Сіті оф Скейтінг" у м. Чернівці. Виконав студент В. Бровченко, керівники: проф. В. Проскуряков, доц. Яців, консультанти: асист. Ю. Богданова, маг. О. Проскуряков |
Розділ 9
БІБЛІОТЕКА
Загальні положення
БІБЛІОТЕКА (грец. bibliothēkē, від biblíon – книга і thēkē - сховище) – це інституція, що організовує збір творів друку та інших документів, їх зберігання і суспільне користування ними. Їй належить провідна роль у збереженні та розповсюдженні документів, які мають суспільну цінність, у сприянні культурного прогресу та інформатизації суспільства.
Бібліотеки класифікують за кількома ознаками:
· За призначенням:
– суспільного користування (бібліотеки національні, паранаціональні, відомчі, громадських організацій тощо);
– приватного користування (бібліотеки персональні та сімейні).
За цільовим призначенням:
– масові (бібліотеки для дорослих, для дітей, юнацькі);
– спеціальні (навчальні, наукові, виробничі).
· Відповідно до складу фонду:
– універсальні;
– багатогалузеві;
– галузеві.
· За величиною фонду:
– малі (5-50 тис. од.зб.);
– невеликі (50-200 тис. од.зб.);
– середні (200-1000 тис. од.зб.);
– великі (1000-1500 тис. од.зб.);
– величезні (понад 5000 тис. од.зб.).
· За способом розкриття фондів перед читачами:
– з відкритим доступом до фондів;
– бібліотеки-сховища (користування тільки каталогами).
· За способом надання послуг:
– бібліотеки-абонементи (видають книги для використання за межами бібліотеки);
– бібліотеки-читальні (обслуговують читачів тільки в бібліотечному приміщенні);
– змішані.
Сучасна бібліотека – це вже не просто місце для зберігання рукописів, манускриптів, фоліантів, журналів, книжок та іншої рукописної і друкованої продукції. Сьогодні бібліотеки перетворюються на складні загальнодоступні багатофункціональні комплекси, які, окрім традиційного набору приміщень – книгосховищ, приміщення системного каталогу і читальних залів, містять в собі книгарні, кафе, музеї, виставки, театри, і навіть цілі сади і парки.
Поява додаткових функцій, використання нових інформаційних технологій, застосування у будівництві сучасних архітектурних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, світлотехніки привело до цілком нових стильових особливостей в архітектурі цього типу споруд. Бібліотеки стають відкритими і легко доступними в планувальному і конструктивному рішенні, багатофункціональний простір стає гнучким і неподільним.
На сьогоднішній день спостерігається зниження рівня відвідуваності бібліотек населенням країни. Це спричинено не лише браком відповідної літератури і застарілістю фондів. Технічний стан бібліотечних приміщень не відповідає вимогам часу. Освітнім цілям і завданням функціонування бібліотечних установ повинен служити і сам інтер’єр бібліотек, їх внутрішній простір, а архітектура – відповідати комплексу функціональних, психологічних, естетичних та освітніх потреб. Українські бібліотеки, порівняно із закордонними, й надалі залишаються у своїй більшості „старомодними” з точки зору і архітектури, і культури обслуговування відвідувачів. Але якщо останню можна „осучаснити” гуманною поведінкою як читача, так і бібліотекаря, то для того, щоб створити якісну і сучасну бібліотечну архітектуру, потрібні спеціальні знання і досвід у цій галузі.
Завдання для архітектурного проектування громадської споруди "БІБЛІОТЕКА" включає наступні варіанти:
– бібліотека-кімната;
– бібліотека-кафе;
– бібліотека – інформаційний центр;
– медіатека;
– бібліобус.
Cклад приміщень
Бібліотечні приміщення можна поділити на:
– доступні для усіх відвідувачів;
– доступні для читачів;
– доступні лише для бібліотечного персоналу.
· Читацькі приміщення:
– читальні зали;
– абонемент;
– видача книг;
– каталог;
– індивідуальні кабінки;
– приміщення для групових занять;
– лекційні зали;
– виставкові зали і ін.
· Службові приміщення:
– приміщення прийому літератури;
– приміщення комплектування і каталогізації;
– книгосховище;
– адміністрація;
– приміщення обробки літератури і ін.
· Підсобні приміщення:
– роздягальні (для відвідувачів і персоналу);
– вестибюль;
– вбиральні;
– приміщення для харчування (кафе, їдальня, ресторан);
– кімната відпочинку для персоналу і ін.
Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
9.3.1. Розміщення бібліотеки на генплані міста.
Основні умови розміщення бібліотеки:
– ізоляція читацьких приміщень від вуличного шуму;
– можливість роботи читача в літній період на відкритому повітрі;
– влаштування перешкод для проникнення пилу в книгосховище;
– відступ будівлі від червоної лінії ділянки, якщо ця ділянка межує з площею чи проїжджими вулицями;
– влаштування зеленої зони, яка може використовуватись не лише як звуко- і пилоізолюючий фільтр, але і як місце праці і відпочинку читачів;
– окрема частина території бібліотеки повинна бути відділена під господарську зону і повинна сполучатись з господарськими і службовими приміщеннями будівлі.
Суттєве значення при розміщенні бібліотечних будівель на генплані відіграє їх орієнтація щодо сторін світу:
– читальні зали, кабінети для занять і виставкові приміщення слід орієнтувати вікнами на схід або південний схід, щоб уникнути яскравого сонячного світла;
– вікна приміщень обробки та інших відділів з поглибленою роботою працівників також слід орієнтувати на схід;
– адміністративні і усі службові приміщення, де не відбувається робота над книжкою, а також усі приміщення громадського призначення орієнтуються вікнами на південь;
– книгосховища, незалежно від наявності вікон (світлі книгосховища) чи їх відсутності (книгосховища без природного освітлення), бажано орієнтувати зовнішніми стінами на північ.
При виборі ділянки для бібліотеки слід також враховувати її близькість і доступність, які визначаються наскільки легко можна до неї підійти або під’їхати. При цьому, важливим моментом також є організація автостоянки (відкритої або підземної). Кількість місць розраховується як 0,12 % від кількості населення, яке дана бібліотека обслуговує.
Поруч з бібліотекою повинно бути 1-2 місця для паркування автомобілів неповносправних: кожен такий майданчик повинен бути шириною 3,5м, щоб поруч з машиною міг розміститись інвалідний візок, а також розміщуватись близько від входу в бібліотеку, який не повинен відділятись від місця паркування тротуаром чи бордюрним каменем.
9.3.2. Архітектурно-планувальні рішення бібліотек
- проект бібліотеки повинен забезпечувати простоту, чіткість і найменшу протяжність функціональних графіків, особливо графіка проходження книги зі сховища до місця читання;
- планування приміщень повинне забезпечувати просту і зрозумілу схему контролю. Графіки руху читачів не повинні перетинатись з графіками руху книги до моменту видачі. Доступ читача до службових приміщень і в приміщення зв’язку, через які відбувається рух книги до пункту видачі, не дозволяється;
- прийнята структура і організація роботи бібліотеки є основним фактором, який впливає на її планувальне рішення;
- при наявності декількох пунктів видачі бажано розмістити їх по вертикалі один над другим, з обслуговуванням їх вертикальними транспортерами чи ліфтами. Схема шляхів книгосховища на кожному ярусі буде орієнтуватись на ці точки;
- рішення будівлі повинне забезпечити найкоротші шляхи транспортування книг. Варто пам’ятати, що в умовах магазинного книгосховища основним видом механічного транспорту для бібліотек є вертикальний зв’язок за допомогою ліфтів і стрічкових вертикальних транспортерів. Горизонтальний зв’язок, який забезпечується здебільшого візком, повинен бути максимально коротким.
- враховуючи дослідження щодо позитивного впливу темного книгосховища на збереження бумаги, для максимального скорочення горизонтальної відстані у великих бібліотеках не лише допустимо, але й бажано корпус книгосховища вирішувати центрально розміщеним, компактним об’ємом, для якого питання природного освітлення не будуть суттєвими;
- для випадків, коли нема значної диференціації обслуговування і децентралізації фондів, можна рекомендувати наступне розміщення читацьких приміщень:
1-й поверх – зал періодики, приміщення абонементу;
2-й поверх – зал основної видачі і читацьких каталогів, основні читацькі зали, довідково-бібліографічний відділ;
3-й поверх – спеціальні зали і кабінети.
При цьому на кожному поверсі передбачається свій пункт видачі, орієнтований по вертикалі один над другим. Службові приміщення можуть розміщуватись на 1-му поверсі чи на 4-му, з якого службові сходи, розміщені близько пунктів видачі, забезпечать зв’язок і з ярусами книгосховища, і з приміщеннями обслуговування читача.
- службові приміщення можуть розміщуватись як на одному поверсі (на нижньому, чи на верхньому), так і на декількох поверхах, розміщених по вертикалі. Наприклад:
1-й поверх – експедиція (прийом-розпакування, зберігання нерозібраних книг);
2-й поверх – відділи комплектування, обробки;
3-й поверх – вільні каталоги бібліотек, пов’язаних міжбібліотечним абонементом, консультаційно-бібліографічний відділ.
- до числа обов’язкових умов рішення проекту бібліотеки варто віднести також наступні вимоги:
а) будівля повинна передбачати можливість подальшого росту, особливо це слід враховувати для приміщень книгосховища;
б) враховуючи подальше розширення, схема планування читацьких і службових приміщень повинна забезпечувати максимальну гнучкість для внутрішнього перерозподілу і переміщення відділів;
в) також приміщення основної видачі і читацьких каталогів повинні передбачатись з площею, яка розраховується на певну завантаженість бібліотеки.
9.3.3. Основні вимоги організації книгосховищ:
а) організація книгосховища повинна забезпечувати зручні умови для всіх основних процесів бібліотечної діяльності. У зв’язку з цим:
- в книгосховищі потрібно забезпечити найкоротший шлях руху книги від місця зберігання до пункту видачі; якщо передбачено декілька пунктів видачі, то найкоротший шлях руху книги потрібно забезпечити в межах частини книгосховища, що обслуговує кожен даний пункт видачі;
- в книгосховищі розміщення обладнання і організація планування шляхів руху повинні строго відповідати процесуальним і санітарним вимогам для кожного робочого місця окремо;
- в книгосховищі книги на місцях зберігання повинні зручно розміщуватись з точки зору експлуатації: кожна книга повинна стояти так, щоб її пошук, зняття з полиці і повернення на полицю займали мінімум часу і не викликали труднощів;
б) організація книгосховища повинна забезпечувати повне збереження книги і найкращі умови для її зберігання:
- потрібно забезпечити збереження книги від можливих крадіжок, пожеж і затоплень;
- потрібно забезпечити найкращі санітарні умови для книг (опалення, вентиляція, прибирання);
- потрібно забезпечити найкращі гігієнічні умови для книг, тобто запобігти появі плісняви і шкідників;
в) організація книгосховища повинна забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні умови праці для робочого персоналу;
г) організація книгосховища повинна передбачати в більшості випадків також можливість розширення.
Вказані умови стосуються усіх книгосховищ, незалежно від особливостей роботи бібліотек, до яких вони належать, і незалежно від величини їх фондів.
Серед систем розміщення обладнання книгосховища основною є розміщення стелажів поперечними рядами до робочих проходів між ними і перпендикулярними до них проходами для транспортування книг до місця видачі. Стелажі повинні бути стандартної висоти, щоб забезпечити розміщення їх в стандартному ярусі.
Ряди стелажів, незалежно від форми виділеного приміщення, слід розміщувати перпендикулярно до джерел природного освітлення, тобто до вікон. Глибина приміщення, тобто довжина проходів між стелажами від зовнішніх стін, практично може сягати не більше потрійної відстані від підлоги до верхньої перемички вікон. При відсутності природного освітлення чи наявності вікон вгорі приміщення глибина проходів між стелажами може бути довільною.
З особливих умов розміщення обладнання слід вказати на недопустимість розміщення полиць з книгами лицем до світла, а також розміщення їх вздовж зовнішніх стін. Останнє пояснюється необхідністю вберегти книги від сирості і коливань температури.
1 
2 
 |
3 4
Рис. 9.1.Стелажі для зберігання бібліотечних фондів:
1 – Стелаж стаціонарний трисекційний двосторонній і односторонній
2 – Стелаж пересувний зі штурвалом
3 – Стелажі для фондів відкритого доступу:
а) двосторонній
б) односторонній
в) двосторонній низький
4 – Стелаж для газет
| Рис. 9.2. Копія оригіналу проекту Медіакомплексу академмістечка НУ "Львівська політехніка", Виконав студент І. Копиляк, Керівник: проф. В. Проскуряков, консультанти: асист. І. Черпінська; асист. Ю. Богданова |
9.3.4. Основні вимоги організації книгосховищ з відкритим доступом до стелажів:
- ті відділи книгосховищ, куди відкрито вільний доступ читачів до стелажів, повинні бути ізольовані вогнетривкими стінами чи перегородками і таким же перекриттям від сусідніх приміщень книгосховища, незалежно від того, яка робота в цих книгосховищах буде проводитись;
- відділи книгосховища з вільним доступом повинні мати внутрішній зв’язок з приміщеннями книгосховищ і зв’язок з приміщеннями обробки книг, приміщеннями службового каталогу, довідково-бібліографічного відділу і приміщеннями адміністративно-господарської групи;
- відділи книгосховища з відкритим доступом можуть бути як самостійними приміщеннями, суміжними зі своїми читальними залами чи кабінетами, так і включенні в загальні приміщення з читацькими.
Система розміщення стелажів в книгосховищах з відкритим доступом читачів до полиць полягає в розміщенні стелажів поперечними рядами, як і в будь-якому магазинному книгосховищі. Різниця полягає в наступних вимогах:
а) ряди стелажів повинні розміщуватись між двома основними повздовжніми проходами, вздовж яких розміщені приміщення для читання;
б) глибина кожного поперечного проходу між стелажами з відкритим доступом не повинна перевищувати 8 м при його ширині в 1,5 м;
в) стелажі з відкритим доступом рекомендується розміщувати таким чином, щоб не займати цінного для читацьких приміщень периметра бокового природного освітлення.
Додаток А
