2018-02-13
270
Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, які нумеруються послідовно у межах розділу арабськими цифрами, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Якщо рисунків більш ніж один, то номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад “Рис. 1.2.” (другий рисунок першого розділу). Номер, назва рисунку та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією, відокремлених крапкою.
При посиланні на рисунок перший раз необхідно зазначати, наприклад, “(рис. 1.2)”. Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом “дивись”, наприклад “(див. рис. 1.2)”. Рисунки необхідно наводити одразу після посилання на них у тексті вперше. Якщо на сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто так, щоб для ознайомлення з рисунком достатньо було повернути аркуш за годинниковою стрілкою.
Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації, розміри яких більше формату А4, рекомендується розміщувати у додатках.
Оформлення таблиць
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово “Таблиця” не пишуть.
Назву таблиці друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею під словом “Таблиця”. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці скорочено пишуть слово «дивись», наприклад “див. табл. 3.2”.
Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки їх у тексті. Якщо на сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто так, щоб для ознайомлення з таблицею достатньо було повернути аркуш за годинниковою стрілкою.
При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над таблицею розмістити слова “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад “Продовження табл.1.2”.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки.
Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Висота рядків повинна бути не меншою шрифта розміром 12. Якщо цифрові дані у рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставиться прочерк.
Оформлення формул
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули зазначають у крайньому правовому положенні на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули, до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу).
Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова “де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, ”у формулі (1.2)”. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком.
3.5. Оформлення приміток
Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово “Примітка” чи “Примітки”. Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова “Примітки” ставиться двокрапку і примітки нумеруються. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставиться крапка.
Оформлення посилань
У роботі часто робляться посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовуються при розробці проблеми, задачі, розгляді питання та ін. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, дають можливість з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст у дипломній роботі, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором.
Посилатись слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовуються відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання.
Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга - номеру сторінки (наприклад, [32, с. 85]).
