Список рекомендованої літератури

1. Авдиев В.И. История Древнего Востока. Изд. 3-е. – М.: Высшая школа, 1970. – 608 с.

2. Богословский Е.С. Государственное регулирование социальной структуры Древнего Египта // Народы Азии и Африки. – 1981. – № 1.

3. Богословский Е.С. “Слуги” фараонов, богов и частных лиц / К социальной истории Египта XVI-XIV вв. до н.э. – М.: Наука, 1979. – 236 с.

4. Бонгард-Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии: Древние арии: мифы и история. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Мысль, 1983. – 206 с.

5. Бонгард-Левин Г.М. Древнеиндийская цивилизация: Философия, наука, религия. – М.: Наука, 1980. – 333 с.

6. Бонгард-Левин Г.М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.

7. Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Т. Индия в Древности. – М.: Наука, 1985.

8. Бонгард-Левин Г.М. Паришад в системе государственного управления империи Маурьев // Древний мир. Сб. статей. – М., 1962.

9. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства. – М., 1983.

10. Васильев Л.С. История Востока. Т. 1-2. – М., 1993.

11. Висагин А.А., Самозванцев А.М. Артхашастра: проблемы социальной структуры и права. – М., 1984.

12. Государство и социальная структура на Древнем Востоке. Сб. статей. – М., 1989.

13. Древние цивилизации. Сб. статей. – М., 1989.

14. Древний Восток и античный мир: Сборник статей. / Под ред. В.И. Кузищина. – М.: Издательство МГУ, 1980. – 237 с.

15. Древний Восток. Сборник 2. Памяти академика Б.А. Тураева / АН СССР, Институт Востоковедения. – М.: Наука, – 1980. – 216 с.

16. История Древнего Востока. Под ред. В.И. Кузищина. – М.: Высшая школа, 1979. – 456 с.

17. Крашенинникова Н.А. История права Востока. – М., 1994.

18. Крашенинникова Н.А. Право древневосточных цивилизаций: “Право Древней Индии”. – М., 1992.

19. Крижанівський О. Соціально-економічний розвиток стародавнього Єгипту: Всесвітня історія // Історія України. – 2001. – № 36. – С. 7-8.

20. Крижанівський О. Соціально-економічне життя стародавньої Індії // Історія України. – 2001. – № 9. – С. 7-9.

21. Крижанівський О. Віхи політичної історії Стародавньої Індії // Історія України. – 2001. – № 7.

22. Крижанівський О.П. та ін. Хрестоматія з історії стародавнього світу. Упорядники: О.П. Крижанівський, З.І. Мухіна, М.Д. Мелащенко. – К.: Радянська школа, 1975. – 159 с.

23. Малявин В.В. Гибель древней империи. – М.: Наука, 1983. – 225 с. (Китай)

24. Оппенхейм А. Лео. Древняя Месопотамия. – М., 1980.

25. Переломов Л.С. Империя Цинь – первое централизованное государство в Китае (221-202 гг. до н.э.). – М., 1962.

26. Савельева Т.Н. Как жили египтяне во время строительства пирамид – М.: Наука, 1971. – 118 с.

27. Самозванцев А.М. Правовіе тексті дхармашастр. – М., 1991.

28. Стародавній Схід: Закони і їх порушники: [Правова система Стародавнього Китаю] // Юридичний вісник України. – 1992. – 15 вересня – 1 жовтня.

Тема 3 Держава і право античного світу. Спарта. Афіни

1. Утворення античної держави.

2. Основні риси суспільного ладу.

3. Державний устрій.

4. Право античних держав.

Теми рефератів

1. Політична модель давньогрецької демократії.

2. Виникнення Афінської держави.

3. Основні риси права Стародавньої Греції.

Методичні вказівки

Розгляд даної теми доцільно розпочати з питання про утворення античних держав, до яких можна віднести грецькі Спарту і Афіни. Вивчаючи процес виникнення Спартанської держави, необхідно виходити з того, що первісний лад на цей час ще не був повністю зруйнований в межах спартанської общини і наслідком цього стало своєрідне поєднання сильної терористичної за своїми методами державної влади і залишкових елементів родового устрою. Афіни являли собою класичну форму виникнення держави як наслідок внутрішнього розвитку іонійських племен. Тому, вивчаючи основні етапи утворення Афінської держави, необхідно з’ясувати причини та зміст реформ, які пов’язуються з іменами Тезея, Солона і Клісфена.

Переходячи до розгляду питання про основні риси суспільного ладу, слід звернути увагу перш за все на ту обставину, що античне суспільство відрізнялось від давньосхідного більш високими темпами розвитку первіснообщинного ладу і сільської общини, більш інтенсивним розвитком приватної власності. В античному суспільстві рабська праця стала основою виробництва, а рабовласництво досягло тут своєї класичної форми. При вивченні суспільного ладу античного суспільства слід звернути увагу на те, що Спарта й Афіни були послідовними ступенями в розвитку античного суспільства. З цією метою доцільно з’ясувати особливості суспільно-економічного розвитку Спарти, де існувало своєрідне поєднання класових інститутів і залишків родового устрою, та Афін, які знаменували собою розквіт античного класового суспільства.

Суттєві особливості виявляються і в державному ладі античних країн. Спарта – це аристократична республіка, де були помітні значні риси первіснообщинної епохи. Щоб з’ясувати особливості державного ладу Спарти, слід вияснити статус архагетів, що стояли на чолі держави, повноваження ради старійшин – герусії та народних зборів – апели, ефорів Це дозволить зробити висновок стосовно військово-аристократичного характеру політичної влади, механізм якої свідчить про те, що і в державному ладі Спарти також можна знайти поєднання сильної державної влади з елементами родового устрою. Найбільш яскравим зразком античної державності слід вважати державу-місто (поліс) Афіни, де діяли повноважні народні збори, Рада п’ятисот, геліея, стратеги та архонти. Характерно, що багаточисельність посад і різного роду колегій, плата за виконання службових обов’язків привели до того, що управління державою стало по необхідності справою всіх вільних громадян і Афіни перетворились в рабовласницьку демократичну республіку.

Знайомлячись з наступним питанням, слід усвідомити, що ступені, подібні тим, що виявилися в розвитку суспільно-економічного і державного ладу, можна знайти і в праві античних держав. Якщо право стародавньої Спарти характеризується нерозвинутістю, про що свідчить значне збереження залишків минулого, пережитків родового устрою, то афінське право було вже більш розвиненою правовою системою.