Список рекомендованої літератури

1. Айненкель А. Фашизм и политическое устройство государств Центральной Европы в период между первой и второй мировыми войнами // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. – М., 1981. С.70 – 81.

2. Бисага Ю. Виборче законодавство першої Чехословацької Республіки (1918-1938) // Право України. – 2000. – № 2. – С. 103-106.

3. Бонев В. О едином, народном и отечественном фронте в Болгарии. – М.: Прогресс, 1973. – 478 с.

4. Великий Октябрь и революции 40-х гг. в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. АН СССР. Институт славяноведения и балканистики. 2-е издание. – М.: Наука, 1982. – 536 с.

5. Гришина Р.П. К вопросу о болгарской разновидности фашизма// Фашизм и антидемократические режимы в Европе. С.101-119.

6. Дем’янець В. Інститут президентства в країнах Центрально-Східної Європи // Нова політика. – 1999. –№ 3.– С. 5-8.

7. Джурин М.М. Образование многонационального государства Югославии (1918-1921 гг.) – М.: Издательство Московского университета, 1970. – 124 с.

8. Ерещенко М. К вопросу о специфике монархо-фашистских режимов в Болгарии и Румынии накануне Второй мировой войны // Советское славяноведение. – 1974. – № 6.

9. Желицки Б.И. Создание и сущность антинародной буржуазной политической системы Венгрии в 20-х годах // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. С.120-124.

10. Клишко З. Варшавское восстание. Статьи, речи, воспоминания, документы. – М.: Политиздат, 1969.

11. Конституции государств Восточной Европы. – М., 1996.

12. Лайоше А. Развитие венгерского семейного законодательства // Государство и право. – 1999. – № 6. – С.77.

13. Лебедев Н.И. Крах фашизма в Румынии. – М.: Наука. 1976.

14. Липтан Э. Советская Венгерская республика. – М.: Мысль, 1970. – 391 с.

15. Лопухов Б. История фашистского режима в Италии. – М.: Наука, 1977.

16. Освобождение Венгрии от фашизма. – М.: Наука, – 1965.

17. Пархомчук С.М. Великий Жовтень і революційне піднесення в Румунії (1917-1921). – К.: Наукова думка, 1967.

18. Прайсс. Модели конституционного развития и перемены в Восточной Европе // Полис. – 1996. – № 4. – С. 125-137.

19. Присташ А. Структура центрального державного апарату Польщі за Конституцією 1921 р. // Право України. – 1998. – № 9. – С. 95-98.

20. Страшун Б.А. Конституционные перемены в Восточной Европе: 1989 – 1990. – М.,1991.

21. Ткач Д. Інститут держсекретарів: як він діє в Угорщині // Урядовий кур’єр. – 2001. – 7 липня. – С. 7.

22. Ткач Г. Адміністративне судочинство в Польщі // Право України. – 2000. – № 1. – С. 136-139.

23. Яжборовская М.С. Особенности социально-политической структуры и борьба рабочего класса против реакции в странах Центральной и Юго-Восточной Европы в период стабилизации капитализма (1924-1928 гг.) // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. – М., 1981. С.82-100.

 

Тема 25 Держава та право Японії новітнього періоду

1. Японська держава між двома світовими війнами.

2. Розвиток японської держави після другої світової війни.

3. Характеристика права.

 

Теми рефератів

1. Розвиток конституційного права у повоєнній Японії.

2. Досвід реформування державного апарату Японії.

3. Правове регулювання трудових відносин.

 

Методичні вказівки

Вивчення першого питання рекомендується розпочати із завершення епохи Мейдзі, кризи тенноїзму і посилення впливу ідеології буржуазного лібералізму. Проаналізуйте наслідки економічної кризи кінця 20-х – початку 30-х рр. Розглядаючи питання про встановлення військової диктатури в Японії, насамперед треба простежити процеси, що свідчать про поворот країни до військово-монархічного режиму. У зв’язку з цим слід звернути увагу на прийняття ще у 1925 р. закону про охорону суспільного спокою. Другим кроком на шляху до військової диктатури була заборона у 1928 р. діяльності усіх лівих організацій. Кульмінацією став виступ у 1932 р. членів фашистської організації “молоде офіцерство”. Їх вимоги знайшли підтримку серед членів уряду: було прийняте рішення ліквідувати партійний кабінет, замінивши його військовим керівництвом. Слід також докладно розглянути суть запроваджених, після призначення на посаду прем’єр-міністра ідеолога військово-тоталітарного режиму принца Каное, “нової політичної структури” та “нової економічної структури”. Аналіз цих подій дасть можливість визначити істотні риси військово-авторитарного режиму, встановленого в Японії.

Розглядаючи розвиток японської держави після другої світової війни, необхідно зупинитись на процесах демократизації і демілітаризації Японії. Характеризуючи Конституцію Японії 1947 р. зверніть увагу на зміну напівабсолютистської монархії парламентарною. Що собою являла система “парламентських кабінетів”? Розгляньте політику “зворотного курсу” та її правове забезпечення. Розкажіть про утворення ліберально-демократичної партії та монополізацію нею державної влади. Що собою являла японська модель державного регулювання економіки? Зверніть увагу на поширення з 1947 р. антитрестівського законодавства. Які покладались функції на Бюро економічної стабілізації? Проаналізуйте японську модель “адміністративного керівництва” промисловістю.

Характеристику права розпочніть із цивільного законодавства. Проаналізуйте Закон про заводи і фабрики 1911 р. Розглядаючи виборче право, зверніть увагу на виборчих законах 1919 р. і 1925 р. Коли було скасовано майновий ценз на виборах? Розгляньте законодавство проти лівих партій і організацій. Коли було скасоване загальне виборче право? Як забезпечувалось правове регулювання основ держави після другої світової війни? Прокоментуйте соціальне законодавство у цей період. При вивченні кримінального права доцільно зупинитись на Законі 1900 р. і кримінальному кодексі 1907 р. Які нові інститути з’явились у японському кримінальному праві? Назвіть основні та додаткові види покарань. Коли була скасована градація видів злочинних дій?