Мовний, мовленнєвий, спілкувальний етикет. Стандартні етикетні ситуації

Етикет - це кодекс правил поведінки, що регламентують взаєминиміж людьми у різних ситуаціях.Нині узвичаєно виокремлювати за сферою використання діловийетикет - норми поведінки і спілкування різних соціальних груп. Визначальна ознака його - співпраця і взаємопорозуміння.Основну частину етикету загалом становить мовний, мовленнєвийі спілкувальний етикет, які нині виокремлюють авторитетні фахівціз проблем культури спілкування. Спілкування - це діяльність людини, під час якої відбуваєтьсяцілеспрямований процес інформаційного обміну. Отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету .Мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул івиразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. Мовний етикет як соціально-лінгвістичне явище виконує такі функції:

^ контактопідтримувальну - встановлення, збереження чи за-

кріплення стосунків адресата й адресанта;

^ ввічливості (конотативну) - прояв чемного поводження членів колективу один з одним;

^ регулювальну (регулятивну) регулює взаємини між людьми

у різних спілкувальних ситуаціях;

^ впливу (імперативну, волюнтативну) - передбачає реакцію співбесідника- вербальну, невербальну чи діяльнісну;

^ звертальну (апелятивну) - привернення уваги, здійснення впливу на співбесідника; Мовленнєвий етикет - реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження. Сукупність мовних і немовних засобів спілкування, якими послуговуються у різних комунікативних ситуаціях, становить спілкувальний етикет.

Спілкувальний етикет - це гіперпарадигма, яку мовці відтворюють за правилами, узвичаєними в певній мовній спільноті.Йому властива національна своєрідність, ідіоетнічність.

Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні.

Авторитетний. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мов-

ленні. фахівець з проблем спілкувального етикету Ярослав Радевич-Винницький чітко визначає ці етикетні ситуації, що репрезентуються парадигмою мовних формул, якими варто послуговуватися і добре їх знати. Вітання - це «слова або жести, звернені до когось на зустрічі в знак прихильного ставлення до когось» Першим вітається:молодший зі старшим; підлеглий з керівником; чоловік із жінкою; молода жінка з літнім чоловіком.

Незалежно від віку, статі, посади: той, хто проходить повз когось або переганяє його; той, хто підходить до гурту; той, хто заходить у приміщення. Словесні вітання слід супроводжувати невербальними знаками: жінки - плавним нахилом голови; чоловіки - легким схилянням верхньої частини тулуба і/або голови; молоді люди - такими ж, але трохи нижчими поклонами.

Вітаючись, треба: привітно усміхнутися і дивитися людині у вічі; вийняти цигарку з рота, а руки з кишень; зняти темні окуляри; чоловікові підвестись і стояти доти, доки жінка не сяде або не піде. Першим руку подає: старший молодшому; жінка чоловікові; соціально вищий соціально нижчому; подають тільки праву руку. У руку цілують: тільки заміжніх і старших жінок; дівчат цілують у щічку; руку жінки беруть за пальці, підносять і в легкому нахилі голови цілують у тильну сторону пальців або ж у передню частину тильної сторони долоні; під час поцілунку чоловік має зняти капелюха і рукавиці. Звернення до незнайомої людини

Стандартна послідовність фраз у розмові з незнайомою людиною може мати таку послідовність:

1. Вітання: Доброго ранку 

2. Вибачення і прохання: Вибачте, що затримую Вас! Скажіть, будь ласка,...

3. Подяка: Щиро (сердечно) дякую Вам за...

 4. Вибачення: Пробачте, що затримав Вас

5. Прощання: До побаченая!

Знайомлення - «встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них комунікативного мінімуму інформації, потрібної для спілкування». Порада - «пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада » Згода - «позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь, вияв бажання щось робити» Відмова - «відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і тощо». Відмова має бути коректною, доброзичливою й переконливою. Розрада - «те, що приносить заспокоєння в горі, печалі»Лексико-граматичним засобом вираження розради є дієслово у формі наказового способу однини або множини. Співчуття - «чуйне ставлення до людини в її переживаннях, стражданнях, нещасті, горі .Схвалення - визнання адресатом чиїхось дій, вчинків, рішень, слів правильними. Зауваження - це докір, закид, вказівка на помилки у поведінці, висловлення невдоволення. Сумнів -невпевненість щодо слушності, правдивості, вірогідності того, що висловив співрозмовник. Комплімент -«це приємні, люб'язні слова, похвала, лестощі»Призначеннякомпліменту- зробити приємне співрозмовникові, викликати взаємну симпатію. Прощання — «слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням»