Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування

 1. За участю чи неучастю мовних засобів: вербальне (словесне)і невербальне (міміка, жести, постава тощо), комбіноване

2. За формою представлення мовних засобів: усне, письмове,

друковане.

3. За темою: політичне, наукове, побутове, релігійне, філософ-

ське, навчально-педагогічне, виховне, побутове.

4. За метою: ділове і розважальне.

5. За кількістю учасників: внутрішнє (комунікант спілкується

сам із собою), міжособистісне (спілкуються двоє), групове

(3-5 учасників), публічне (20 і більше), масове (спрямоване

не на певного індивіда, а на великі маси людей і найчастіше

здійснюється за допомоги засобів масової комунікації).

6. За характером: опосередковане і безпосереднє, діалогічне,

монологічне і полілогічне.

7. За мірою офіційності: офіційне (рольове) передбачає стосун-

ки, що опосередковуються соціальними професійними ролями

{начальник - підлеглий, викладач - студент, колега - колега) і

неофіційне (приватне) (спілкування друзів, приятелів тощо).

8. За тривалістю: постійне (у колективі, у сім'ї), періодичне (кількаразові зустрічі), короткотривале (у транспорті, у черзі), довготривале (із друзями).

9. За свободою вибору партнера: ініціативне спілкування (спів-

розмовники мають змогу вибирати своїх партнерів, уникати

спілкування з неприємними людьми) і вимушене спілкування

(особа спілкується незалежно від своїх бажань) - розмова з

керівником.

10. За соціальними чинниками: особистісно зорієнтоване (вста-

новлення особистісних стосунків, насамперед товариських) і

соціально зорієнтоване (встановлення статусних, рольових стосунків -лікар - пацієнт).

11. За результативністю спільної взаємодії та досягнутим ефек-

том: необхідне (міжособистісні контакти, без яких спільна

діяльність практично неможлива); бажане (міжособистісні

контакти, що сприяють успішному вирішенню професійних,

виробничих проблем); нейтральнне(міжособистісні контак-

ти не заважають, але й не сприяють розв'язанню проблеми);

небажане (міжособистісні контакти, які заважають досягненню

мети спільної взаємодії).

12. За додержанням норм - нормативне (відповідно до літературних норм); ненормативне (порушуючи нормативні норми);етикетне і неетикетне.

Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль у комунікації.

 Мовлення - не єдиний спосіб спілкування. Люди обмінюютьсяінформацією й за допомоги інших засобів - жестів, міміки, погляду,пози, рухів тіла, які часто поєднуються в різних комбінаціях. Усе ценевербальні (несловесні) засоби.Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків,що слугують засобами для обміну інформацією між людьми. бияке значення у спілкуванні відіграють жести.Жести- це виражальні рухи рук, що передають внутрішній станлюдини.За функціональним призначенням і природою вирізняють такі їхвиди:

1. Ритмічні жести дублюють інтонацію, виокремлюють певні

частини висловлювання, підкреслюють логічний наголос, спо-

вільнення чи прискорення темпу мовлення.

2. Емоційні жести передають найрізноманітніші відтінки по-

чуттів: подив, радість, захоплення, ненависть, роздратування,

розчарування.

3. Вказівні жести виконують функцію виділення якогось пред-

мета серед однорідних. З цією метою послуговуються рухами

пальців, кисті, цілої руки.

Тендерні аспекти спілкування. Стратегії мовленнєвого спілкування.

 комунікативної взаємодії індивідів (жінка-чоловік) у співвідношенніз параметрами мови. Тендерний статус учасників спілкування впливаєне лише на стратегію і тактику мовленнєвого спілкування, а й на йоготональність, стиль, характер.Тендерні пошуки у лінгвістиці зводяться до таких підходів:

- маніфестація тендеру в стилі спілкування;

- виявлення особливостей мовлення чоловіків та жінок - мовні

тендерні стереотипи;

- вираження тендеру на різних мовних рівнях: морфологічному,лексичному та текстуальному;

- тендер і традиції мовленнєвого етикету.

Поняття ділового спілкування.Стилі та моделі ділового спілкування.

Ділове спілкування - це цілеспрямований процес обміну інформацією, що переслідує конкретну мету.Метою ділового спілкування є організація, регулювання, оптимізація професійної, наукової, комерційної чи іншої діяльності. В основіділового спілкування лежить рух до успіху суб'єктів його. Воно концентрує в собі все те, що сприяє згуртованості, комунікативному співробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи.Ділове спілкування - це двосторонній процес, що репрезентує спільну мовленнєву діяльність, особливу форму контактів його суб'єктів, як представляють певну організацію, установу, компанію тощо.

20.Поняття комунікації, типи комунікацій, перешкоди та бар'єри комунікації.

 Комунікація - це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування.Комунікація опосередковує всі види соціальної діяльності;акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління, є чинником етнічної ідентифікації, зберігає культуру. Поняття «комунікація» ширше поняття «спілкування». Ми розглядатимемо ці терміни як синоніми «з метою наголошення на процесах соціальної взаємодії, що розглядаються в їхньому знаковому втіленні» Головними комунікативними ознаками (критеріями) культури мовлення є: правильність, змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність і доцільність.