Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів

Мовний стиль - це «усвідомлена суспільством підсистема в системі загальнонародної мови, закріплена за тими чи іншими ситуаціямиспілкування, яка історично склалася й характеризується набором засобіввираження і певним принципом їхнього відбору»Мовленнєвийі функціональний стиль розуміємо як сукупністьприйомів відбору та сполучень мовленнєвих засобів, функціональнозумовлених змістом, метою та обставинами спілкування. Науковий стиль - функціональний різновид літературної мови,що обслуговує сферу і потреби науки.Основне призначення стилю - повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань.Головними ознаками наукового стилю є широке використаннянауково-термінологічної лексики, слів з абстрактним значенням таіншомовного походження. Показовим є членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. Лексичні,текстові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість,аргументацію висловлених положень.

Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний підстилі наукового стилю.Власне науковий репрезентується такими жанрами, як дисертація,монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова робота тощо.Науково-популярномупідстилю властива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачівмережі просвітницьких установ.Науковий спіть реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступина наукових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми. Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів, що використовуються в офіційному спілкуванні між державами, установами, приватною особою і установою і регулюють їх ділові взаємини.Основне призначення стилю - регулювання офіційно-ділових стосунків. Публіцистичний стиль - це функціональний різновид літературної мови, яким послуговуються в засобах масової інформації (газетах,часописах, пропагандистських виданнях). Конфесійний стиль - стильовий різновид української мови, щообслуговує релігійні потреби суспільства.Основне призначення стилю - вплив на душевні переживаннялюдини.Головні ознаки стилю: вживання слів для найменування бога таявищ потойбічного світу (Божий Син, Святий Дух, Спасатель, ЦарствоБоже, рай, вічне життя, сатана тощо), стосунків людини до Бога{молитися, воскресіння, заповіді, покаяння, грішні, праведні), мова багата на епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням.Для підкреслення урочистості використовуються речення із зворотнимпорядком слів, поширені повтори слів.

Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

 Мовний стиль - це «усвідомлена суспільством підсистема в системі загальнонародної мови, закріплена за тими чи іншими ситуаціями спілкування, яка історично склалася й характеризується набором засобів вираження і певним принципом їхнього відбору»Мовленнєвий і функціональний стиль розуміємо як сукупність прийомів відбору та сполучень мовленнєвих засобів, функціонально зумовлених змістом, метою та обставинами спілкування. В українській літературній мові вирізняють такі функціональні стилі: художній, офіційно-діловий, публіцистичний, науковий, розмовний, конфесійний та епістолярний. Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах..Поняття «професійна мова» охоплює три функціональні різновиди літературної мови-офіційно-діловий, науковий, розмовний. На думкуО. А. Лаптєвої, науковий і діловий стилі у період свого становлення«поряд з процесами дивергенції завжди репрезентували зближення,в результаті чого утворився складний конгломерат вихідних спільностей і взаємопроникнень».

Текст як форма реалізації професійної діяльності.

Текст (від лат. Іехіит — тканина, сплетіння, поєднання) - це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовністьвисловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність. Отже, текствиступає обов'язковим складником комунікативного процесу, допомагає фіксувати, зберігати і передавати інформацію в просторі й часі.Лінійно розташована сукупність речень є одиницею тексту. Найменша одиниця тексту - надфразна єдність, абзац, що є одиницями різнихпринципів членування тексту, хоча абзац структурно й композиційноможе виокремлювати надфразну єдність.

Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

Отже,спілкування-це «цілеспрямований, соціально зумовле-

ний процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньоїпізнавально-трудової та творчої діяльності, який реалізується переважноза допомоги вербальних засобів».Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі.Воно є необхідною умовою будь-якої діяльності. Через спілкуваннявідбувається навчання й виховання людини, засвоєння нею різних формсоціального досвіду, норм і правил поведінки, традицій і звичаїв.Фахівці з проблем спілкування виокремлюють професійне (ділове)спілкування, що відбувається в умовах конкретної діяльності і є її засобом. Воно вбирає в себе особливості цієї діяльності і є її важливоючастиною. Професійне спілкування, спираючись на загальні норми,часто має індивідуальний характер і виявляється у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних комунікативних ситуаціях.Спілкування відбувається за визначеними правилами і вимагаєсерйозної, ґрунтовної підготовки. Функції спілкування (від лат. Гипсііоп - виконання, здійснення) -це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воновиконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.