2018-03-09
908
Слід зазначити, що в сучасній теорії та практиці дошкільної освіти відсутні єдині параметри оцінки якості дошкільної освіти.
Оскільки дошкільна освіта і загальна середня освіта є суміжними ланками в системі освіти України, звернемося до досліджень проблем забезпечення якості освіти в загальноосвітній школі.
Так, О. Почуєва, розуміючи під якістю освіти її результати, в яких відображено досягнутий рівень запланованих цілей, стан шкільного середовища, умови функціонування та розвитку освітньої установи, динаміку особистісного розвитку учителя та учня, впровадження сучасних педагогічних технологій, визначає такі показники якості освіти, що є спільними для всіх освітніх установ: 1) рівень соціального, психічного, біологічного розвитку особистості; 2) рівень навченості школярів; 3) рівень сформованості загальнонавчальних вмінь і навичок; 4) рівень вихованості учнів; 5) рівень життєвої захищеності, соціальної адаптації. Отже, О. Почуєва основним показником якості шкільної освіти вважає результати навчання, а матеріальну базу школи, професіоналізм учителів, сучасність освітнього процесу – підґрунтям для означеного показника.
І. Родіонова серед показників, що визначають якість дошкільної і загальної середньої освіти виділяє такі: 1) зміст освітнього процесу; 2) стан викладання базових дисциплін за новими навчальними програмами; 3) ефективність психологічного забезпечення навчально-виховного процесу; 4) рівень розвитку виховних систем дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів; 5) стан упровадження освітніх інновацій. Цей перелік є ширшим, адже охоплює і стан психічного здоров’я дитини, і професіоналізм педагога, який виявляється в якості викладання дисциплін, і спроможність використовувати сучасні педагогічні технології в освітньому процесі дошкільного закладу і школи.
Серед показників, що демонструють якість основних умов як структурного компоненту якості освіти, О. Ляшенко, І. Макаренко виділяють такі:
1) якість та ефективність державно-громадського управління системою дошкільної і загальної середньої освіти;
2) якість ресурсного забезпечення та навчального середовища, в якому відбувається освітній процес (правового, фінансового, кадрового, матеріально-технічного, санітарно-гігієнічного);
3) якість професійної підготовки і кваліфікації педагогічних працівників;
4) якість навчально-методичного забезпечення (освітніх програм та навчальної літератури, підручників і посібників);
5) якість науково-методичного забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти (науково-методичний супровід моніторингових досліджень за напрямами роботи, розробка методичних рекомендацій за напрямами моніторингових досліджень, вивчення перспективного педагогічного досвіду) [12, с. 192]. В цьому переліку з’являється ще один вагомий критерій оцінки якості освіти – це якість управління системою дошкільної і загальної середньої освіти, хоча не береться до уваги психологічний комфорт дитини в процесі навчання, збереження її здоров’я та задоволення батьків рівнем освітніх послуг, які надає заклад.
Інші параметри оцінки якості освітньої діяльності дошкільного навчального закладу називає Л. Туговій, а саме: 1) о світня діяльність; 2) р озвивальне середовище; 3) психологічний комфорт дитини; 4) здоров’язбережувальна діяльність; 5) задоволення потреби сім’ї.
У класифікаціях І. Родіонової і Л. Туговій бачимо збіг за двома позиціями – якість освітньої діяльності закладу і забезпечення психологічного комфорту дитини.
На думку О. Кононко, головними критеріями оцінки ефективності дошкільної освіти є показники особистісного зростання дитини: чим адекватніше, ефективніше тарізноманітніше розв’язує дитина доступні вікові навчальні та життєві проблеми, тим вища оцінка роботи дошкільного закладу.
І.Кіндрат визначає якість цілепокладання за такими критеріями та показниками: інноваційний потенціал педколективу (готовність педагогів до інноваційної діяльності; використання інновацій в освітньому процесі); єдність гуманістичних ціннісних орієнтирів (прийняття засад гуманної педагогіки як основи особистісно зорієнтованої освіти); інтегративність освітнього процесу (інтеграційні засади планування та побудови освітнього процесу). Якість організації освітнього процесу оцінювалася за такими критеріями й показниками: ергономічність педагогічних зусиль (раціональна організація життєдіяльності дітей; оптимальне планування освітнього процесу); технологічність (відповідність обраних засобів і методів навчання й розвитку дітей завданням освітнього процесу; легка відтворюваність моделі освітнього процесу), характер взаємодії дорослих та дітей (надання дітям свободи в організації різних видів діяльності в освітньому середовищі ЗДО; взаємодія у системах дорослі-діти на засадах партнерства). Дослідницею було визначено три рівні: нормативний, вище й нижче нормативного. Якість результату освітнього процесу вимірювалася за допомогою критеріїв і показників: сформованість основ світогляду дітей (спостережливість; уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити умовиводи), пізнавальна самостійність (допитливість; активність та самостійність у ситуаціях пізнання), комунікативна компетентність (адекватна поведінка в ситуаціях спілкування; розвиненість уяви) характеризує якість освіти через сукупність таких груп критеріїв: якість умов, які забезпечують оптимальну життєдіяльність кожної дитини та стабільне функціонування колективу ЗДО; якість освітнього процесу (яка проявляється у співпраці педагогів, дітей та їх батьків в досягненні цілей освітньої діяльності; плануванні та організації різної дитячої діяльності з урахуванням інтересів та потреб дітей; рівності педагогів і дітей як партнерів в цій діяльності) та якість результатівосвіти.
К. Крутій,досліджуючи проблеми запровадження моніторингу як сучасного засобу управління якістю освіти в дошкільному закладі, зауважує, що термінологічне визначення якості дошкільної освіти й до сьогодні є дискусійним оскільки немає чітких параметрів, критеріїв і показників за якими можна було б визначити якість освіти та її результати. З точки зору сучасних наукових підходів, якість освіти характеризується сукупністю критеріїв – умов, освітнього процесу, управління і результатів цього процесу.
Дослідниця наголошує на тому, що поняття «якість дошкільної освіти» кожним суб’єктом освітнього процесу розуміється по-різному. Зпогляду дітей – це навчання в цікавій ігровій формі; батьків – ефективний розвиток дошкільників, забезпечення можливості безпроблемного вступу до школи; вихователів – позитивна оцінка їхньої діяльності керівниками дошкільного закладу та високі результати розвитку вихованців; керівника дошкільного закладу – ефективність діяльності вихователів і дитячого садка як організаційної структури, висока оцінка їх з боку батьків і дітей, успішні освітні результати вихованців, висока оцінка діяльності керівника з боку органів управління освітою; керівника мікро- або макрорівня – ефективність функціонування й підвищення життєздатності системи, якою управляють [5].
К. Крутій визначає такі основні групи критеріїв якості освіти в дошкільному навчальному закладі як полікритеріальної категорії:
1) якість умов (матеріальних, фінансових, психологічних), які створені в дошкільному закладі для забезпечення нормальної життєдіяльності кожної дитини, стабільного функціонування колективу;
2) якість освітнього процесу, що проявляється в співпраці педагогів, дітей та їхніх батьків у досягненні цілей в їхньому навчанні, вихованні та розвитку, в плануванні та організації різних видів дитячої діяльності з урахуванням інтересів та потреб дітей; характеру взаємодії педагогів і дітей як партнерів у цій діяльності;
3) якість результатів освіти, які є взаємопов’язаними між собою;
4) якість професіоналізму вихователів та керівників дошкільних закладів.
Ця класифікація критеріїв якості освіти в дошкільному закладі, на наш погляд, є найповнішою, хоча теж чітко не прописані такі показники, як створення здоров’язбережувального середовища і співпраця з учителями початкової школи.
