2018-02-13
369
Експериментальна частина передбачає лабораторну перевірку результатів теоретичного аналізу спектрів заданих викладачем сигналів і виконання наступних пунктів:
1) для заданих викладачем параметрів АМ-сигналу при однотональній модуля-ції визначити його спектральні складові.
Для цього згідно рис. 6 з’єднати вихід генератора ГЗ-112 модулюючих коли-вань із входом “Зовнішня модуляція” генератора Г4-18А високочастотних коливань. До виходів “0,1-1V” та “mV” генератора Г4-18А під’єднати відповідно осцилограф та селективний вольтметр В6-1.
Після перевірки викладачем результатів розрахунків і правильності збирання схеми дослідження:
а) ввімкнути живлення вимірювальних приладів;
б) перемикач режимів роботи генератора Г4-18А поставити в положення “Зовнішня модуляція”;
в) відповідними ручками встановити на виході низькочастотного і високо-частотного генераторів коливання заданих частот;
г) ручками “Вихід” та “mV” генератора Г4-18А виставити задану амплітуду несучого коливання;
|
|
|
д) ручками “Уст.М%” генератора Г4-18А та “Амплітуда” генератора ГЗ-112
виставити заданий коефіцієнт глибини модуляції;
е) замалювати з екрана осцилографа у відповідному масштабі форму отримано-
го сигналу та визначити з допомогою селективного вольтметра В6-1 спектральний склад цього сигналу.
2. Для заданих викладачем параметрів сигналів із балансною амплітудною модуляцією (БАМ), односмуговою амплітудною модуляцією (ОАМ), багатото-нальною амплітудною модуляцією і частотною модуляцією (ЧМ) визначити спект-ральні складові та форму відповідного сигналу. Для цього згідно рис. 7 з’єднати синтезатор сигналів, cелективний вольтметр В6-2 та осцилограф.
Після перевірки викладачем результатів розрахунків і правильності збирання схеми дослідження:
а) ввімкнути живлення синтезатора сигналів, селективного вольтметра та осцилографа;
б) перемикачем синтезатора сигналів “Функції” (рис. 8) вибрати гармонічний координатний базис (натиснути кнопку “ФУР’Є”);
в) ручками синтезатора сигналів “АМПЛІТУДА” на відповідних контрольних гніздах Аі виставити розраховані амплітуди спектральних складових (контроль амплітуди проводити вольтметром);
г) ручками синтезатора “ФАЗА” виставити фазу розрахованих гармонічних складових (контроль фази здійснювати осцилографом, засинхронізувавши його відповідним сигналом синтезатора);
д) замалювати з екрана осцилографа у відповідному масштабі форму отри-маного сигналу;
е) з допомогою осцилографа виміряти частоти несучого коливання і обги-наючої та визначити коефіцієнт глибини модуляції одержаного коливання;
|
|
|
є) за допомогою селективного вольтметра В6-2 визначити спектральний склад одержаного сигналу.
Рис.8. Передня панель макету синтезатора сигналів.
ЗМІСТ ЗВІТУ
Звіт з лабораторної роботи повинен містити:
1. Результати розрахунків і графіки спектрів заданих сигналів.
2. Форму модулюючих і модульованих сигналів.
3. Таблиці та графіки визначених експериментально спектрів cигналів.
4. Порівняння розрахункових і експериментальних даних.
5. Висновки.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. - М: Сов. радио, 1977. - 608с.
2. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: Высш. шк., 1983. - 539с.
3. Зиновьев А.Л., Филиппов Л.И. Введение в теорию сигналов и цепей. - М.: Высш. шк., 1975. - 264с.
4. Мандзій Б.А., Желяк Р.І. Основи теорії сигналів. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів України. /за редакцією д-ра техн. наук проф. Б.А. Мандзія. - Львів.:1994. - 152с.
Навчальне видання
Методичні вказівки до лабораторної роботи № 2 ”Дослідження радіосигналів” з предметів “Сигнали та процеси в радіоелектроніці”, “Теорія передачі сигналів” для студентів базового напряму “Радіотехніка”.
Упорядники: Желяк Р.І., Мелень М.В.
