double arrow

Існуючі традиції, терміни та стандарти.

1

Тема 1. Історія розвитку друкованих видань. Види видань за ДСТУ 3017–95. Зв’язок між змістом і оформленням видання. Терміни та визначення

План лекції

  1. Історичний екскурс розвитку оформлення видань.
  2. Існуючі традиції, терміни та стандарти.
  3. Принцип класифікації видань.

 

 

Історія книгодрукування у Європі. Питання першості та наслідуваності.

Хронологія друку книжок з наборних форм

*- Найдревнішою відомою людству друкованою книгою можна вважати текст, надрукований способом ксилографії (друк з різьблених дерев’яних дощечок) з 12 дощечок у Кореї в період між 704 и 751 рр. н.е.

**- Перші друковані книжки з’явилися: в 1465 в Італії, в 1468 в Словаччині и Швейцарії, в 1469 в Нідерландах, в 1470 у Франції, близько 1473 у Польщі, в 1473 в Угорщині, в 1474 в Іспанії и Бельгії, в 1477 в Англії. Друковані книги видані до 1 січня 1501 р., називають інкунабулами, Друковані книжки 1-ї половини 16 в. — палеотипами.

***- Перші друковані книжки кирилівського шрифту видані Ш. Фиолем в Кракові в 1491.

До 1430 р. – друкарство у Європі виникло завдяки нідерландським майстрам, в часності Лоуренсу Янсзону  Костеру [Попов П. «Друкарство, його початок і поширення в Європі XV-XVI сторіччя (ДВУ-1925 р.)].




1445 р – Йоган Гутенберг видав свою книгу (відомі фрагменти інших першодруків, що відносять до його праць за стилістикою та діалектами у текстах, та датують більш раннім часом друку).

1491 р. – у польському Кракові друкарем Швайпольтом Фіолем друкуються «Октоїх» та «Часослов» (до цього часу вже відомі принаймні 5 його книжок – сере них «Тріоді Пісна і Цвітна» - 2 книги та «Псалтир» - 2 книги).

1517 р. – Франциск Скорина у Празі видав першу книгу «Псалтир».

1525 р. - Франциск Скорина (можливо у Кракові) видав дві книги - «Апостол» та «Мала подорожня книжиця».

1553 р. – виявлено першодруки, що виготовлялися вже діючою у Москві на той час «анонімною» друкарнею.

1564 р. – вийшла перша точно датована друкована книга  видана друкарями Іваном Федоровим та Петром Мстиславцем («Апостол» Москва).

1564 р. – відрукована перша книга друкарем-видавцем Іоганом Богбіндером (датчанин) [Строев П. Обстоятельное описание старопечатных книг славянских и российских, хранящихся в библиотеке тайного советника, сенатора … графа Фёдора Андреевича Толстого., Москва – 1829 г.]

1569 р. – на території нинішньої Волині (а тоді земель Литовської Русі) у місті Заблудові І.Федоров та П.Мстиславець видрукували Заблудівське Євангеліє.

1574 р. – у Львові виходить «Апостол» та «Буквар» друкаря І.Федорова.

1578 р. – «Острожська Азбука» друкаря І.Федорова.

Існуючі традиції, терміни та стандарти.

Розглянемо принцип наслідування оформлення книги починаючи з рукописних.

«Евангелие из Келса». Рукописная книга. Ирландия. Около 800.



«Остромирово евангелие». Рукописная книга. 1056—57.

Євангеліє апракос. Рукописна книга. Початок ХІІ ст.

 

42-строчная Библия И. Гутенберга. Середина 15 в.

 

«Всемирная хроника» Х. Шеделя. Печать А. Кобергера. 1493.

Заставка в Псалтирі ХV ст..

«Апостол». Печать Ивана Фёдорова и Петра Мстиславца. 1564.

Описание России в издании Эльзевиров. 1630.

«Краткое описание Комментариев Академии наук». Гражданский шрифт. 1728.

Типографское руководство П. Фурнье. 1764.

 

Издание У. Морриса. 1897.

Переплёт средневековой рукописной книги.

 

 

В. И. Ленин. «Карл Маркс». Переплёт В. Тоотса. 1968.

 

З перших друкованих видань склалася певна побудова книги та почали використовуватися елементи художнього оформлення видання:

Колофон– вихідні данні у кінці книги. В яких розповідається про рік видання, вказується імя замовника та друкаря/видавця (уперше зафіксовано у 1457 р – «Псалтирь» Фауста Шьоффера).

Сигнети- фірмовий герб видавництва (там же, у вигляді двох щитів. У подальшому розміщувались на титульній сторінці)

Еррата – листок-перелік помилок у тексті (від лат. Errata) розміщувався у кінці видання (уперше у 1457 р – там же)

Титульний лист – перша сторінка видання з назвою, коло фоном та сігнетами.(уперше у 1476 р. в «Астрологічному або астрономічному календарі» Ерхарда Ратольда з Аугсбурга)

Регістр – аналог оглавлення але для друкарів-складальників(палітурників) книги, розміщувався у кінці книги та складався з початкових слів зошитів.



Кустоди – друк малими літерами на останній сторінці зошиту перших слів першої сторінки наступного зошиту.

Нумерація листів (філіація) – колонцифри у теперішньому розумінні. (вперше у книзі Миколи Гету з Кьольна, 1470 р)

Ілюстрації (друковані) – вперше зафіксовані в книгах друкаря Пастера А. у 1461 р.

Формати (долі паперового аркушу) – 1/2 - in folio; 1/4 - in kvarto; 1/8 – in octavo.

 

Можна позначити певні етапи в розвитку книгодрукарства та  підходів до оформлення книги:



1




Сейчас читают про: