double arrow

Від IV до ХV ст. н.е. – шрифти, структура книги, матеріали.

2

до IV – становлення класичного алфавіту, розповсюдження  письма та розвиток рукописних шрифтів як прототипів майбутніх друкарських. Римський капітальний шрифт (маюскул), рукописний капітальний шрифт (рустика), римський курсив. Використання папірусу з 3тис. до н.е. розробили технологію обробки шкіри – «пергамен» ( м.Пергам, II ст. до н.е.), винахід паперу у Китаї в ІІ ст.н.е. Звитки, тетраді, книги «кодекс».

IV-ІХ ст. н.е. – уніціальний шрифт, полууніціальний шрифт (мінускул), каролінгський мінускул,  винахід ксилографії (Корея, VII ст.).

ІХ-ХІІІ ст. н.е. –міссаль-готичний шрифт, полуготичний шрифт, початок виробництва паперу у Європі(ХІІв).

ХIV-ХV ст. н.е.– новокаролінгський (гуманістичний) шрифт. склалися основні елементи книги, принципи її оформлення, редагування, виготовлення та розповсюдження книг.

Від ХV до ХХ ст. н.е.

ХV- ХVІІІ – початок книгодрукування з використанням наборних друкарських форм, використання гравіювання ілюстрацій, розробка єдиних стандартів для книг – типометрії, застосування літографії, формування принципів оформлення.

XV ст. у Кореї починають друкувати книги окремими рухомими літерами, відлитими з бронзи.




В Європі в 1440 році в місті Таарземі (Голландія) літери відливає Лаврентій Костер.

Йоганн Гутенберг винайшов пуансон – відливну матрицю, ручний відливний апарат, литу свинцеву (гартову) літеру, скла­дання з окремих літер та ручний прес, який використовував для друку книг. В своїх книгах Гутенберг зберіг від рукописної книги форму, елементи, накреслення шрифту і залишав вільні місця для вписування ініціалів, заставок і кінцівок.

Поява типометрії – типографічної системи мір, запропонована французом П.С. Фурьє у 1737 р., та вдосконалена Ф.Дідо. Формування нових принципів графічного оформлення та книжкового дизайна.

 

ХІХ-ХХ ст. – механізація та автоматизація набірних та друкарських процесів. Уніфікація та стандавртизація підходів в конструюванні видання.

 

У 1818 році було застосовано спосіб літографії для виготовлення форм, А.Зенефельдер (Нім.).

У 1867 році було застосовано спосіб травлення металу для виготовлення  клише Фірмен Жилло (Фран.).

У 1872-1875 рр. було застосовано растрування зображення та фотографічний кольороподіл.

У 1878 році було застосовано спосіб офсетного друку з літографської форми, винайдений Олексієм Грековим (Рос.).

У 1882 році М.І.Захаров (Рос.)було винайдено електричний гравірувальний апарат.

У 1884 році Оттаман Мергенталер (Нім.) винайшов рядковідливну складальну машину — ліно­тип.

У 1894 році Тольберт Ланетон (Амер.) винайшов літеровідливну складальну машину — моно­тип. Тоді ж почала працювати перша фотоскладальна машина.

У 1916 році Є.Є.Горін (Рос.) спроектував пристрій для електрофотографії.

У 1937 році Ф.Карлсон (Амер.) розробив та продемонстрував електрографічний апарат.

У 1937 році Н.Д.Нюберг (Рос.) та Г.Е.Нейгебауер (Нім.) розробили спосіб електронного кольороподілу. Широке застосування у поліграфії у 1960 р. з початком використання лазерного випромінювання.

 

ХХІ ст. – автоматизація та компютеризація всіх процесів підготовки та виготовлення видань, застосування інноваційних технологій в відтворенні інформації, створення електронних видань.

 





2




Сейчас читают про: