2018-02-13
370
| АВТОМАГІСТРАЛЬ - дорога для високоінтенсивного і швидкісного руху автомобільного транспорту. Має дві проїзні частини, кожна з яких розміщується на загальному або на відокремленому земельному полотні. Ширина розподільної смуги між проїзними частинами не менше 5 м. На А. на відміну від ін. автомобільних доріг виключається перетин потоків на одному рівні (за допомогою дво- і багаторівневих розв'язок), обладнуються дорожні заправні пункти, пункти профілактичного огляду й дрібного ремонту автомобілів, пасажирські та вантажні станції і т. ін., а також пішохідні переходи. АВТОСТАНЦІЯ - комплекс будівель і споруд, призначених для забезпечення функціонування міжміських ліній автобусного сполучення. До А. входять автовокзал, перони прибуття й відправлення автобусів, майданчики для відстою автобусів, будівлі технічного обслуговування автобусів, а також система доріг, в'їздів і ВУЛИЦЯ - частина території населеного пункту, призначена для руху транспорту і пішоходів і звичайно обмежена забудовою. Розміщення і напрямок В. історично пов'язувались з рельєфом території, а також напрямком доріг, що з'єднують суміжні поселення. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН, ГЕНПЛАН - 1. Наукове і проективне обґрунтування перспектив розвитку міст, селищ і сільських населених місць. Найважливіша складова комплексу проектно-планувальних робіт (районне планування. Г. п., проект детального планування), містобудівний документ, в якому визначаються напрями довгострокового (20 років і більше) функціонального і об'ємно-планувального розвитку населеного місця, що випливають із прогнозів його демографічного, соціального, економічного росту. Г. п. звичайно розраховувались на 25-30 років. Тепер Г. п. розробляється на не фіксовану жорсткими строками часову перспективу, яка дозволяє реалізувати закінчену що проектуються, транспортні комунікації (вулиці з тротуарами, площі, доріжки, шляхи рейкового транспорту тощо), різні типи брукування, благоустрій, озеленення та ін. Крім того, на Г. п. умовними позначеннями наносяться схеми надземних і підземних інженерних комунікацій і при необхідності - межі функціональних зон і резервних територій. Зображення на Г. п., як правило, орієнтоване по сторонах світу і доповнюється розою вітрів. Г. п. виконується у масштабі 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. рідше 1:200. Чим дрібніший масштаб Г. п., тим більш умовне зображення його елементів. ГРАФІКА АРХІТЕКТУРНА - сукупність зображувальних засобів фіксації архітектурного задуму на усіх стадіях проектування (ескіз, технічний проект тощо), а також закінчених споруд та їх комплексів. ЖИТЛОВА ГРУПА - частина мікрорайону або комплексу містобудівного, декілька житлових будинків, об'єднаних загальним відокремленим дворовим простором і деякими ЗАБУДОВА ІСТОРИЧНА - забудова історичних зон міст і сільських населених місць, яка складалася протягом тривалого часу і характеризується часовими містобудівними нашаруваннями. ЗАБУДОВА КВАРТАЛЬНА - забудова (найчастіше периметральна) територій, обмежених вулицями, що перетинаються, при якій кожна така територія (квартал) організується як відносно автономний композиційно завершений простір. ЗАБУДОВА МАЛОПОВЕРХОВА - житлова забудова переважно 1-2-поверховими будинками. ЗАБУДОВА БАГАТОПОВЕРХОВА - житлова забудова будинками, що мають 4-5 або й більше поверхів. ЗАБУДОВА БЕЗПЕРЕРВНА (СУЦІЛЬНА) - забудова периметральна з безпосереднім (без розривів) приляганням будинків торцями один до одного. Характерна для історичних і сучасних великих міст. поєднанні з малоповерховими (1-2 поверхи). ЗАБУДОВА РЯДКОВА - паралельне розміщення будинків, звернених торцями до вулиць (перпендикулярно або під кутом) і до дворового (квартального) простору. Відстань між паралельними поздовжніми фасадами будинків визначається санітарними нормами. 3. р. сприяє оптимальній інсоляції та аерації будинків, але утруднює урахування особливостей рельєфу і композиційну організацію вуличного простору. ЗАБУДОВА ТРАДИЦІЙНА - забудова, характерна для певного періоду розвитку архітектури або певного регіону (населеного місця). ЗАБУДОВА САДИБНА - забудова малоповерхова з наявністю прибудинкових земельних ділянок, призначених для особистого сільськогосподарського виробництва і господарських будівель. ЗОНА ПРОМИСЛОВА - територія, на якій розміщені промислові підприємства і пов'язані з ним об'єкти. ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА - смуга (ділянка) території між промисловою зоною або окремими промисловими підприємствами (комплексами) і сельбищною зоною (житловими територіями), яка виділяється з метою усунення або пом'якшення шкідливого впливу промислового виробництва на житлове середовище людини. ЗОНА ФУНКЦІОНАЛЬНА -ділянка території або частина простору будинку, призначені для будь-якого одного соціального, функціонального, технологічного процесу або декількох процесів, тісно пов'язаних між собою і схожих за своїми параметрами. ЗОНА ВПЛИВУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ - територія (акваторія), яка прилягає до населеного пункту і пов'язана з трудовими, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими процесами, що відбуваються в ньому. МАСШТАБ - відношення лінійних розмірів зображення на кресленні (карті) або макеті до розмірів зображуваної форми в натурі. МІСТО - форма поселення, населене місце, значне за розмірами, чисельністю й густотою населення, зайнятого переважно у неаграрних сферах діяльності. МІСТОБУДУВАННЯ - комплексна багатогранна діяльність суспільства, що спрямована на створення матеріально-просторового середовища життєдіяльності людини в поселеннях та районах розселення. НАСЕЛЕНЕ МІСЦЕ, НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ - структурний елемент системи розселення, стаціонарне поселення, територіально цілісний компактний ареал концентрації населення. Н. м. характеризується наявністю сельбища, місць прикладення праці і системи обслуговування. Розрізняють міські й сільські Н. м., які можуть класифікуватися за функцією (промислові, транспортні, курортні, характеризується просторовою обмеженістю і територіальною спільністю соціальних і матеріальних форм життєдіяльності (характер зайнятості населення, місця прикладення праці, соціальна та інженерна інфраструктура тощо). РАЙОН - місцевість (територія), яка виділяється за будь-якими ознаками (особливостями), що визначають її єдність і відрізняють від інших територій. Р. виділяються за адміністративно-територіальною ознакою (одиниця всередині області або великого міста), економічною (промисловий Р., сільськогосподарський Р.), фізико-географічною (Полісся), функціональною (житловий Р., сельбищний Р.), за масштабом проектування (планувальний Р.) і т. ін. У зарубіжній літературі термін „район” не застосовується, його синонімом є термін „регіон”. РАЙОННЕ ПЛАНУВАННЯ - комплексна територіально-господарська організація економічних або адміністративних районів, яка здійснюється з метою СЕЛИЩЕ - невелике населене місце (поселення), що формується при промисловому або сільськогосподарському підприємстві, транспортному вузлі, електростанції, рекреаційному комплексі тощо, на який працює його населення (робоче С., залізничне С., курортне С. та ін.), або внаслідок територіального об'єднання людей за будь-яким іншим принципом (напр., дачне С.). СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ - частина території населеного місця, призначена для проживання населення і зайнята житловою забудовою, громадськими центрами, вулично-дорожньою мережею, зеленими насадженнями загального користування, іноді нешкідливими виробничими об'єктами тощо. СЕЛО - форма розселення, населене місце, жителі якого переважно зайняті у сільському господарстві. Історично є первинною формою осілих поселень. | виїздів, що забезпечує чіткість і безпеку руху й маневрування автобусів. АГЛОМЕРАЦІЯ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ - форма розселення, яка характеризується наявністю територіально близьких або таких, що частково зрослися, поселень, які об'єднані інтенсивними виробничими, комунально-господарськими, трудовими, культурно-побутовими, рекреаційними та ін. зв'язками. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ЦЕНТР - поселення, яке має функції адміністративного управління стосовно до інших поселень, розміщених на території цієї ж одиниці адміністративного поділу (краю, області, району, селища тощо). Основні функції А. ц. (економічні, соціальні, екологічні та ін.) визначають його демографічну і соціальну структуру, характер зайнятості населення, планувальну і транспортну систему, склад будинків і споруд тощо. функціональну й архітектурно-планувальну структуру. На встановлені розрахункові періоди (20, 10 і 5 років) визначається система заходів щодо реалізації Г. п. з визначенням необхідних ресурсів. Після погодження і затвердження Г. п. набуває статусу основного містобудівного документа, на підставі якого складаються локальні проекти планування та забудови населеного місця і окремих територій. 2. Складова частина проектної документації: креслення, яке дає уявлення про розташування будинку, комплексу споруд, містобудівного утворення на місцевості, ортогональна проекція на горизонтальну площину всіх будинків і споруд комплексу чи містобудівного утворення (вид згори) у заданому масштабі. Як правило, виконується на топогеодезичній основі, тобто графічному зображенні місцевості із зазначенням рельєфу території й акваторії, існуючих насаджень і будівель. На Г. п. показують ортогональні перерізи будинків на рівні цоколя або проекції покрівлі будинків, усі споруди, видами щоденного обслуговування. Чисельність населення Ж. г. - до 3 тис. чол., радіус обслуговування - не більше 200 м. ЖИТЛО - будинки, призначені для постійного або тимчасового мешкання людей, що забезпечують здійснення побутових процесів, пов'язаних з індивідуальною діяльністю людини як біологічного організму та особистості (самоосвіта, сон, відпочинок, гігієна, родинне спілкування та виховання дітей і т. ін.). ЗАБУДОВА - зведення будинків і споруд на території населеного місця або окремих його частин (району, кварталу тощо). За функціональним призначенням 3. поділяються на житлову, громадську, промислову та ін., за просторовими характеристиками - на квартальну (периметральну), рядкову, садибну та ін., за поверховістю - на малоповерхову, багатоповерхову, змішану. ЗАБУДОВА НИЗЬКОЩІЛЬНА - забудова малоповерхова, у якій особливими прийомами планування території та організації простору досягаються високі показники щільності, порівнянні з аналогічними показниками забудови багатоповерхової. ЗАБУДОВА ПЕРИМЕТРАЛЬНА - розміщення будинків поздовжніми сторонами уздовж вулиць по червоних лініях забудови. Найбільш поширений вид забудови, який створює умови для чіткої організації простору і композиційної єдності вулиць і площ, але не завжди забезпечує необхідну інсоляцію та аерацію будинків. ЗАБУДОВА ВІЛЬНА - вільне розташування будинків у межах червоної лінії забудови, підпорядковане єдиному композиційному задуму. ЗАБУДОВА ЗМІШАНА - житлова забудова будинками різної поверховості, переважно багатоповерховими (5, 9, 14, 16 і більше поверхів), іноді у ЗАБУДОВА ФОНОВА - забудова історична, будинки та споруди якої нарізно не мають архітектурної цінності, але у своїй сукупності фіксують історичне планування і масштаб історичного середовища і є природним фоном для пам'яток архітектури. ЗАБУДОВА ЦІННА - забудова історична, яка має певну своєрідність, характерну для даного міста (району), і підлягає збере-женню при його реконструкції. ЗОНА - частина території, містобудівного утворення, комплексу, будинку, яка характеризується певними загальними ознаками, фізично або умовно виділена у певних межах поверхні або простору (3. лісостепу, 3. промислова, 3. забудови, 3. харчування або відпочинку в квартирі тощо). ЗОНА СЕЛЬБИЩА - територія житлової забудови, до якої входять житлові будинки, громадські центри, установи обслуговування, зелені насадження загального користування тощо. КОМПЛЕКС - в архітектурі та містобудуванні - сукупність будівель і споруд, об'єднаних територіально та функціонально. За призначенням розрізняють промислові (виробничі), житлові, громадські К., комплекси містобудівні, а також комплекси нерухомих пам'яток культури та комплекси природні. ЛАНДШАФТ - територіальна або екваторіальна система, яка характеризується певною геологічною будовою, рельєфом, кліматом і біоценозом. Компонентами Л. є гірські породи, вода, лід, сніг, ґрунт, повітряні маси, рослинний і тваринний світ. МАГІСТРАЛЬ - широка і пряма міська вулиця з інтенсивним рухом транспорту. Поділяються на М. загальноміського і районного значення. МАЙДАН, ПЛОЩА - архітектурно організована незабудована частина території міста або ін. населеного пункту, обмежена забудовою, зеленими масивами або природними кордонами (берег річки чи берег моря, схил гори тощо). адміністративні та ін.), роллю у системі розселення (центральні, периферійні), людністю (чисельність населення) та ін. ознаками. ПЛОЩА - в архітектурі і будівництві - натуральний показник, який характеризує горизонтальні розміри населеного міста, району, кварталу, присадибної ділянки, комплексу забудови, будинку, окремого приміщення або елемента, виражений у відповідних одиницях виміру (звичайно кв. метри, рідше - кв. сантиметри, а для великих територій - гектари і кв. кілометри). ПЛОЩА ЗАБУДОВИ - площа земельної ділянки, зайнята будинком (спорудою). Визначається як площа горизонтального перетину будинку за зовнішнім обводом огороджувальних конструкцій на рівні цоколю, включаючи усі виступаючі частини. ПОСЕЛЕННЯ - структурний елемент системи розселення, постійно, сезонно або тимчасово населене людьми місце, яке забезпечення взаємопов'язаного розміщення об'єктів промисловості, сільського господарства і будівництва, доцільного функціонального зонування території, розвитку транспортно-дорожньої мережі, поліпшення санітарних умов розселення і охорони природи. РОЗГОРТКА ФАСАДІВ - креслення ортогональної проекції фасадів будинків однієї сторони вулиці чи окремої її ділянки на умовну вертикальну площину, розміщення по червоній лінії забудови. Якщо вулиці (червона лінія) криволінійна, вона умовно „розгортається” у пряму. На розгортку виносяться всі будинки, споруди, елементи благоустрою, які утворюють забудову вулиці незалежно від того, розміщені вони по червоній лінії чи з відступом від неї. Р. ф. є частиною демонстраційних містобудівних креслень. Звичайно виконується у масштабі 1:500, 1:400, рідше - 1:250, 1:200 - залежно від кількості та розмірів будинків, які розміщуються на розгортці. ТЕРИТОРІЯ - частина земної поверхні (суші) у визначених природними рубежами або правовими документами мереж. Виділення Т. може здійснюватися за природним, функціональним, адміністративним та ін. принципами (напр., Т. міста, парку промислового підприємства тощо). ЩІЛЬНІСТЬ - показник техніко-економічний, який характеризує ефективність використання території. ЩІЛЬНІСТЬ ЗАБУДОВИ - відношення площі забудови (території) до її загальної площі, виражене у відсотках. |
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Архітектура: короткий словник-довідник [укладач А.П. Мардер] - К.: «Будівельник». 1995
Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та споруд транспорту: ДСТУБА 2.4-2-95 (ГОСТ 21.204-93) - [Чинний від 6.04.1995 р. №65]. - К.: Державний комітет України у справах містобудування і архітектури. 1997.
Комплексное благоустройство сел [Касина Н.Н., Соколов С.М., Свитко В.А. и др.]; УкрНИИграждансельстрой. - К.: Урожай. 2007 - 136 с.
ДБН 360-92*. Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень. [Міністерство України у справах будівництва і архітектури], - К.: 1993. - 109 с.
ДБН 79-92. Житлові будинки для індивідуальних забудовників України [Чинні від 1 квітня 1992 р.]. Міністерство інвестицій і будівництва України. - К.: 1992. - 14 с.
ДБН В.2.2-13-2003. «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди». [Чинні від 10 листопада 2003 р.] Державний комітет України з будівництва та архітектури. - К.: 2004. - 101 с.
ДБН В.2.2.15-2005. Житлові будинки. Основні положення. [Чинні від 28.09.2005 р. №175. Доповн. Наказ №175 Мінбуду України від 22.05.2006 з набуттям ДБН В.2.2.-15 - 2005 чинності від 2006-01-01]. Державний комітет України з будівництва та архітектури. - К.: 2005. - 50 с.
ДСТУ БА.2.4.-7-95 (ГОСТ 21.502-93) Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. Мінрегіонбуд України [Чинний з 01.07.95 р.] (Наказ від 06.04.95 р., №65).
ДБН Б.1-3-97. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів. [Чинні з 01.12.97 р.] (Наказ від 25.09.97 р., №64).
ДБН Б.2.4-2-94. Види, склад, порядок розробки, погодження та затвердження містобудівної документації для сільських поселень. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.09.94 р.]. (Наказ від 29.06.94 р., №121).
ДБН Б.2.4-3-95. Генеральні плани сільськогосподарських підприємств. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.02.95 р.]. (Наказ від 27.01.95 р., №17).
РСН 320-86. Планировка, застройка и благоустройство производственных зон сельских населенных пунктов Украинской ССР. Госстрой УССР [Чинні з 01.01.87 р.]. (Наказ від 08.08.86 р., №157).
ДБН 363-92. Житлові будинки для осіб похилого віку сільської місцевості України. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.04.92 р.]. (Наказ від 02.03.92 р., №27).
ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.01.98 р.]. (Наказ від 06.08.97 р., №136).
ДБН В.2.2-4-97. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.01.98 р.]. (Наказ від 06.08.97 р., №136).
ДБН В.2.2-9-99. Громадські будинки та споруди. Основні положення. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.01.2000 р.]. (Наказ від 04.08.99 р., №187).
ДБН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоров'я. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.04.2001 р.]. (Наказ від 04.01.2001 р., №2).
ДБН Б.2.2-11-2002. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.05.2002 р.]. (Наказ від 01.03.2002 р., №45).
ДБН В.2.2-13-2003. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.03.2004 р.]. (Наказ від 10.11.2003 р., №184).
ДБН В.2.2-15-2005. Житлові будинки. Основні положення. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.01.2006 р.]. (Наказ від 28.09.2005 р., №175).
ДБН В.2.3-4-2000. Автомобільні дороги. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.07.2000 р.]. (Наказ від 07.04.2000 р., №66).
ДБН В.2.3-5-2001. Вулиці та дороги населених пунктів. Мінрегіонбуд України [Чинні з 01.10.2001 р.]. (Наказ від 11.04.2001 р., №89).
ДБН В.2.3-15-2007. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. Мінрегіонбуд України [Чинний з 01.08.2007 р.]. (Наказ від 07.02.2007 р., №44).
Додаток 1
