Зовнішні транспортні зв'язки

Для залізничних ліній потрібна смуга відводу шириною 20-25 м. Вісь шляху повинна відстояти від житлових будинків не менше ніж на 50 м.

Пасажирська і товарна станції, як правило, об'єднуються.

Річкові вокзали бувають трьох типів: плавучі, берегові і комбіновані.

До автотранспортних споруд відносяться: автодорога, автовокзали, АЗС, гаражі, авторемонтні майстерні. Розмір ділянки для автовокзалу з автостанцією - 0,3-0,5 га.

Залежно від виду повітряного транспорту розрізняють такі види повітряних портів: аеропорти, гідроаеропорти і посадкові площадки для вертольотів.

Льотне поле може бути різної форми - круглої, квадратної, еліпсоїдної, полосової. Воно повинно мати спокійний рельєф з ухилом 0,5-1% і займати підняте положення стосовно навколишньої місцевості (плато).

Для вертолітної станції виділяється ділянка розміром 0,5-15 га з ухилом не більше 3%. Гідроаеропорт розміщується на акваторії поза судноплавним фарватером глибиною не менше 1,5 м і береговій території, на якій розміщуються споруди обслуговування і гідроаеровокзал.

Внутрішня мережа вулиць і доріг

Мережа вулиць і проїздів повинна бути якомога більш простою за формою і забезпечувати мінімальні витрати часу на переміщення населення між житловими групами, об'єктами культурно-побутового обслуговування, зоною відпочинку, виробничими комплексами та ін. При проектуванні вулично-дорожньої мережі селища необхідна її чітка диференція за функціональним призначенням.

У системі вулиць і доріг повинні бути виділені:

головна вулиця селища, що зв'язує між собою громадський центр, житлові райони, виробничу зону і зону відпочинку;

транспортні і пішохідні шляхи, що упоряджують зв'язок між окремими частинами житлового району, групами житлових будинків або кварталами, а також житлового району з іншими частинами селища (центром, виробничим комплексом та ін.);

мережа проїздів, що забезпечують зв'язок господарських споруд, розташованих на присадибних ділянках і розміщених на них окремих укрупнених блоках;

зовнішня дорожня мережа, що зв'язує селище із зовнішнім світом;

дорожня мережа виробничої зони.

У центрі селища доцільними є роз'єднання транспортних і пішохідних шляхів, ізоляція простору головної площі від транспорту.

Максимальні подовжні ухили:

транспортні і пішохідні вулиці і проїзди - 8%;

транзитні автодороги в межах селища - 7%;

площадки й автостоянки - 3%;

тротуари і пішохідні доріжки - 6%;

велосипедні доріжки - 5%.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ

Економічна доцільність проектного рішення селища характеризується наступними головними показниками:

густота населення;

компактність житлового фонду;

нетто- і брутто-баланс території.

Густота населення визначається числом жителів, що проживають на 1 га території (чол./га). Компактність житлового фонду вимірюється числом квадратних метрів загальної площі на 1 га території - м2 з.п./га.

Діючими будівельними нормами і правилами прийнято умовний поділ території, яким користуються для підрахунку техніко-економічних показників щільності житлового фонду:

площа „нетто” включає тільки житлові території (крім території під вулицями, парками, ділянками громадських будинків і т.д.);

площа „брутто” являє собою сельбищну територію селища в його зовнішніх межах.

Щільність житлового фонду сельбищної території (брутто) і житлової території (нетто) варто приймати не менше нормативної.

Показники балансу території використовуються для порівняння з нормативними значеннями витрат територій, наприклад, зелені насадження загального користування повинні займати не менше 12 м2 на людину; території під вулицями і проїздами не повинні перевищувати 10-15% сельбищної території і т. д.

Під час вибору переважного типу житлового будинку варто виходити з того, що житлове середовище малого населеного пункту як повноцінна альтернатива міського середовища органічно припускає малоповерхову забудову. Вона проста і виразна, близька до землі і співмасштабна елементам ландшафту, тобто найбільш повно забезпечує економічне сполучення штучного середовища з природнім.

Основною задачею при цьому є підвищення щільності малоповерхової забудови шляхом раціонального планування селища і різного блокування житлових будинків (рис. 13).

V КУРС - 10 СЕМЕСТР

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

„Селище міського типу на 2-5 тис. жителів”

Час на розробку проекту - 8 тижнів / 70 годин /

Клаузура на вільну тему. Варіант - „Композиційно-структурне сполучення ландшафту і забудови”. М 1:2000, подається у вигляді аплікативного колажу, макета або плакатної графіки (4 години).

Вступна лекція (2 години).

Обговорення клаузури (2 години).

Видача проектного завдання.

Клаузура по темі М 1:2000 (4 години).

Обговорення клаузури. Упорядкування індивідуальних програм (4 години).

Робота над ескізом - ідеєю. Індивідуальні консультації. Склад ескізу: генплан М 1:2000, фрагмент центральної частини М 1:2000 (8 годин).

Робота над ескізом - ідеєю.

Оцінка ескіза - ідеї (4 години).

Обговорення ескіза - ідеї. Індивідуальні консультації. Пояснення домашньої клаузури на тему: „Принципові схеми блокування житлових будинків М 1:500 ” (4 години).

Обговорення домашнього завдання. Індивідуальні консультації. Пояснення домашньої клаузури на тему: „Архітектурно-планувальне й об'ємно-просторове рішення громадського центру селища” (4 години).

Обговорення домашнього завдання. Робота над ескізом. Індивідуальні консультації (4 години).

Робота над ескізом. Оцінка ескіза (4 години).

Доробка ескіза за зауваженнями комісії. Уточнення експозиції (2 години).

Розробка, графічне оформлення проекту в складі:

Генплан М 1:2000.

Схема транспорту і пішохідного переходу М 1:5000.

Принципова схема блокування житлових будинків М 1:500.

Розгортка центральної частини М 1:200. Техніко-економічні показники.

Макет фрагмент в М 1:500 (20 годин).

Оцінка й обговорення проектів (4 години).

ПЛАН СЕМІНАРУ

Планування та забудова малих населених місць і задачі містобудування.

Розрахунок чисельності населення та особливості вибору території.

Розрахунок території.

Зонування, вимоги до сельбищної зони.

Визначення кількості та вибір типів житлових будинків.

Розрахунок мережі закладів культурно-побутового обслуговування селища міського типу.

Організація мережі вулиць, проїздів та пішохідних шляхів.

Особливості створення громадського центру.

Прийом планування житлових груп (з будинками середньої поверховості).

Прийом забудови малоповерховими житловими будинками.

Техніко-економічні показники (баланс території, щільність житлового фонду, процентне співвідношення основних функціональних зон селища).

Особливості архітектурно-просторової композиції генерального плану селища міського типу.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: