Рух уперед та уповільнення розвитку журналістики в Німеччині в епоху середньовіччя

Суха мова газет Німеччини 17 сторіччя, їх аполітичність пояснюється, з одного боку, суворої цензурою і, з іншого - традицією вести політичні дискусії з допомогою памфлетів. Індиферентність перший невлучно газет - наслідок їх функціональної обмеженості, що цілком зрозуміло в період становлення. Газета не знайшла ще своє справжнє обличчя. Навіть зовні вона нагадувала книгу, формат сторінок дорівнював чверті аркуша. Але на відміну від книг якість друку була більш низьким. Величезна кількість помилок і друкарських помилок можна пояснити поспішністю, яка потрібна від видавців. Папір був, як правило, невисокої якості. Перші газети виходили щотижня. Щоденна преса з'явилася дещо пізніше.

Незважаючи на зазначені недоліки, газети досить швидко завоювали популярність і набули широкого поширення. У 1616 році Іоганн Мейер приступив до видання «щотижневих відомостей» в Гамбурзі. У 1630 році у нього з'явився конкурент, поштмейстер Клейнгауз, господар гамбурзьких «Поштових известий». В1640 році до них додалася «Нова щотижнева Гамбурзька газета». І, нарешті, в 1673 році була заснована найвдаліша і популярна гамбурзька газета «Кур'єр», засновник якої Фома фон Вірінген зумів використати досвід не тільки німецької журналістики, а й французьких, і англійських «інтелігентських листків».

Інтенсивно розвивалося газетна справа і в Лейпцигу. На початку століття воно перебувало в руках шведів. Але після 1650 року шведи-фільскіе газети зникли і стала розвиватися незалежна друк. У 1659 році книгопродавець Ріцци отримав від саксонського уряду концесію на видання газети, яка стала виходити з 1 січня 1660 року. Це була одна з перших німецьких політизованих газет. До речі, перша щоденна газета у Європі з'явилася також у Лейпцигу в 1650 році.

До кінця 17 століття газета завоювала Німеччину. У її користь і необхідність вже не сумнівалися. Більш того, освічені люди підкреслювали особливе значення газети. У 1697 році в Гамбурзі вийшла книга «Про користь газетного читання», автор якої писав: «Хто бажає вести осмислений спосіб життя, хто бажає бути гідним членом суспільства і брати участь у його державній, торговій та громадянської діяльності, той зобов'язаний цікавитися газетами, той повинен їх читати, повинен запам'ятовувати і зважувати прочитане, повинен вміти застосовувати його на ділі». Але подальший розвиток журналістики в Німеччині було призупинено на довгий час в силу причин економічного і соціально-політичного порядку. Німецькі газети довго залишалися інформаційно-комерційними. Ідеологічну, пропагандистську функцію журналістика в Німеччині по-справжньому стала виконувати тільки з приходом у неї К. Маркса і Ф. Енгельса. А англійська і французька друк, що виникла дещо пізніше, обігнала її в 18 столітті і за темпами розвитку, і за рівнем вмісту, і за якістю підготовки представників цієї професії.

Характеристика «книг новин».

В першій половині 16 ст. в центральних та периферійних представництвах значних торгівельних підприємств вже функціонували вісники та бюлетні, які містили інформацію політичного і економічного змісту. Спочатку це були рукописні документи, які лише в кінці 16 ст. за ініціативи деяких передбачливих видавців та друкарів перетворились в “книги новин”.

Самою стародавньою з “книг новин” про яку є відомості називається “The treve encountre”; це англійська книга новин не була виданням, присвяченим економічній тематиці, а являла собою хроніку подій і складалася з дванадцяти сторінок. Віддрукована була в Лондоні в 1513 році.

Згодом книги новин не забарилися перетворитися в аркуш новин і набути хоча і обмежений, але все ж таки більш-менш різноманітний зміст. Тоді ж з’явилась тенденція надавати аркушам новин деяку періодичність виходу. Це було зародження газет, які в Венеції та у Франції отримали назви “Аввізі” та “Газзетт”, а в Англії їх називали “Ньюс пейперс”.