double arrow

Законодавство та література


1. Конституція України // ВВР України. - 1996.- №30. – Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України // ВВР України. – 2003. - №40-44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України // ВВР України. – 2003. - №18-22. – Ст. 144.

4. Закон України “Про власність” // ВВР України. – 1991. - №20. – Ст. 249.

5. Закон України “Про господарські товариства” // ВВР України. – 1991. -№49. – Ст. 682.

6. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” // ВВР України. – 2006. - №31.- Ст. 268.

7. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” // ВВР України. – 1998. - №15. – Ст. 67.

8. Закон України “Про приватизацію державного майна” // Голос України.-1997 .-20 березня.

9. Закон України “Про особливості приватизаційного майна в агропромисловому комплексі” // Голос України.-1996-7 серпня.

10. Закон України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) // Голос України.-1996.-7 серпня.

11. Указ Президента України “Про корпоратизацію” // Державний інформаційний бюлетень "Про приватизацію".-1993.

12. Наказ ФДМУ № 175 "Про затвердження Положення про типовий план розміщення акцій ВАТ, яке створено шляхом корпорації" від 4.04.94р.




13. Указ президента України №280/2002 від 21.03.2002 р. “Про заходи щодо розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” // Урядовий кур'єр, 25.04.2002, № 79; Офіційний вісник України, рік 2002, 12.04.2002. - №13. - Ст. 647. - Стор.11.

14. Постанова Кабінету Міністрів України №1771 від 16.11.2002 р. “Про утворення Координаційної ради з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах” // Офіційний вісник України, рік 2002, 06.12.2002. - №47. - Ст. 2154. - Стор.179.

15. Постанова Кабінету Міністрів України №753 від 18.08.2005 р. “Про ліквідацію деяких комісій, рад та робочих груп, утворених актами Кабінету Міністрів України, і визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України // Урядовий кур'єр. - 21.09.2005, №178; Офіційний вісник України, рік 2005, 09.09.2005, №34. - Ст. 2035. - Стор. 32.

16. Розпорядження кабінету Міністрів України №25-р від 18.01.2003 р. “Про затвердження заходів щодо реалізації пріоритетних напрямів розвитку корпоративного управління в акціонерних товариствах” // Урядовий кур'єр, 26.03.2003, № 56.

17. Рішення ДКЦПФР №190 від 02.06.2002 р. “Про погодження Рекомендацій з найкращої практики корпоративного управління для акціонерних товариств “України” //

18. Рішення ДКЦПФР №571 від 11.12.2003 р. “Про затвердження Принципів корпоративного управління” //

19. Рішення ДКЦПФР №215 від 24.09.1996 р. “Про затвердження Положення про порядок навчання та атестації фахівців з питань фондового ринку” //

20. Рішення ДКЦПФР №215 від 21.11.2000 р. “Щодо організації навчання керівних посадових осіб акціонерних товариств з питань фондового ринку та корпоративного управління” // Цінні папери України. – 2000. - №48. – 30 листопада.



21. Бень Т.. Тедико А, Інституціональні передумови контролю над акціонованим підприємством // Економіка України.-1998.-№7.-С. 38-42.

22. Вавин Н.Г., Вормс А.С. Товарищество простое, полное и на вере. – М.: Право и жизнь, 1928.

23. Гражданский кодекс Российской Федерации. С постатейным приложением материалов практики Конституционного Суда Российской Федерации, Верховного Суда Российской Федерации, Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации / Сост. Д. В. Мурзин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2004. – 1024 с.

24. Здоронок Г. Актуальні питання діяльності акціонерних товариств. – К.: Юридическая практика, 2007. – 480 с.

25. Калинка А.И. Акционерные компании. Т. 1. – СПб.: Типография А.Е. Ландау, 1902.

26. Кібенко О., Пендак Сарбах А. Право товариств (company law): порівняльно-правовий аналіз acquis Європейського Союзу та законодавства України / упоряд. Г. Друзенко, за наук. ред. О. Кібенко. – К.: Видавнича організація “Юстиніан”, 2006. – 496 с.

27. Кравчук В.М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики. – К.: Істина, 2005. – 720 с.

28. Ландкоф С.Н. Проблемы развития современного акционерного права. – Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1927.

29. Лупенко Ю. Формування акціонерних структур в АПК // Економіка України.-1993.-№11.-С. 54-59.

30. Луць В.В., Сивий Р.Б., Яворська О.С. Акціонерне право: Навчальний посібник / За заг. ред. В.В. Луця, О.Д. Круп чана. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 256 с.



31. Митрофанов А. Акционерные общества в металургической промышленности Украины в конце XIX – начале ХХ века // Экономика Украины. – 1992. - №12.

32. Окумура Х. Корпоративный капитализм в Японии: Пер. с яп./ Научн. ред. Я.В. Певзнера. – М.: Мысль, 1986.

33. Палешко А. Правові проблеми приватизації в Україні.-1996.-№5.- С.3-15.

34. Приватизація майна в Україні.-К.: Юрінформ, 1994.-С.96.

35. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Очерки акционерного права Украины: Монография. – К.: МАУП, 1995. – 72с.

36. Полковников Г.В. Английское право о компаниях: закон и практика: Учеб. пособ. – М., 1999. – С. 89.

37. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001. –176 с.

38. Стеценко О. Акционерные тонкости КНР // Юридическая практика. – 2007. - №13. – С. 22.

39. Холод 3., Мельник Т. Акціонерна форма господарювання: Проблеми приватизації поліграфічних підприємств // Палітра друку .-1996.-№2-3.-С.10.

 

Контрольні питання

1. Що слід розуміти під приватизацією ? Яка її відмінність від роздержавлення?

2. Які групи об'єктів приватизації визначені в законодавстві?

3. Які способи застосовуються при приватизації різних груп об'єктів?

4. .Які об'єкти не підлягають приватизації?

5. В чому полягають особливості приватизації майна в АПК ?

6. Який встановлено порядок продажу часток та акцій, що належать державі?

7. Який порядок приватизації майна, зданого в оренду?

8. Дайте визначення галузі законодавства.

9. В чому полягає відмінність між галуззю права та галуззю законодавства?

10. Які суспільні відносини регулює акціонерне законодавство?

11. Чи можна віднести суспільні відносини, врегульовані акціонерним законодавс­твом, до якоїсь галузі права?

12. Які тенденції розвитку акціонерного права вам відомі?

13. В чому полягають істотні відмінності між акціонерним правом України та країн Європи?

14. Дайте характеристику ознакам юридичної особи.

15. В чому полягає відмінність юридичної особи та підприємства?

16. Що слід розуміти під організаційно-правовою формою?

17. В чому полягає відмінність між державним підприємством та установою?

18. В чому полягає відмінність між установою і організацією?

19. В чому полягає відмінність між установою і господарським товариством?

20. В чому полягає відмінність між поняттями юридичної особи та господарського товариства ?

21. В чому полягає відмінність і що є спільного у господарських товариств та господарських об'єднань ?

22. В чому полягає відмінність і що є спільного у підприємства і господарських товариств?

23. Що є спільного і які відмінності між філіями, представництвами та дочірніми підприємствами?

24. Дайте визначення дочірнього підприємства згідно з законодавством.

25. В чому полягає відмінність згідно з законодавством між відособленим та невідособленими підрозділами ?

Задачі

    Задача 1.

    Намалювати схему системи акціонерного законодавства.

Задача 2.

Громадянин України С. уклав установчий договір про створення та діяльність ТзОВ "Укрпол" з двома громадянами Республіки Польща. Згідно з умовами договору кожен з засновників ТзОВ має рівну частку в майні товариства. При реєстрації статуту кожен з засновників фактично вніс 30% своєї частки. Протягом першого року діяльності польські засновники відмовились внести решту своїх часток до статутно­го фонду. Почувши погрозу українського засновника застосувати до них санкції, пере­дбачені ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", вони зауважили, що згідно з польським законодавством нема підстав до застосування таких санкцій, а внаслідок того, що їхня частка в майні перевищує частку українського засновника, на проблемну ситуацію поширюється саме законодавство Республіки Польща.

Як розв'язати спір ? Яка норма права вказує на законодавство, яке поширюється на ці відносини?

 

Задача 3.

Підприємство "Есса" з метою розширення своєї діяльності прийняло рішення про створення філії та наділення її статусом юридичної особи. Чи відповідає таке рішення законодавству?

Задача 4.

Громадянин Н. виступив засновником приватного підприємства. Приватне підприємство з метою поглиблення своєї спеціалізації створило іншу юридичну особу та передало їй частку закріпленого за ним майна.

До якого виду юридичних осіб може належати ця новостворена юридична особа? Яка її організаційно-правова форма можлива?

Задача 5.

Підприємство "Акцепт" створило дочірнє підприємство. Відповідно до ста­туту останнього директором дочірнього підприємства було обрано Л., на ім'я якого для здійснення функцій директора дочірнього підприємства від імені підприємства "Акцепт" було видано довіреність. Проте Л. одразу не підтримав цінову політику, визначену підприємством "Акцепт" та почав проводити перестановку кадрів на дочірньому підприємстві. З метою запобігання заподіянню шкоди підприємству "Акцепт " останнє анулювало видану Л. довіреність.

Дайте юридичну характеристику ситуації. Чи має право Л. продовжувати свою діяльність як директор дочірнього підприємства? Які важелі впливу на дочірнє підприємство має головна організація ?

За рішенням загальних зборів АТ було утворено дочірнє підприємство (ДП), наділене повним майном засновника, та делеговано повноваження з утворення дочірнього підприємства та визначення організаційної структури А Т правлінню А Т.

На зборах трудового колективу ДП було прийнято рішення про вихід зі складу АТ з закріпленим за ДП майном, про що було подано відповідну заяву правлінню АТ. Правління відмовило в задоволенні заяви. Тоді дочірнє підприємство звернулось до господарського суду з позовною заявою про визнання відмови правління АТ недійсною, а виділення ДП зі складу АТ таким, що відповідає законодавству.

Господарський суд позов задовольнив, винісши таке рішення:

Рішення

Ім'ям України

01.02.98р.                                        справа №2/288

Від позивача: ДП - Іванець ю/к

Вад відповідача: АТ- Петрик адв.

Суть спору: Розглядається спір за позовом ДП про визнання виділення ДП зі складу АТ з належним йому майном таким, що відповідає чинному законодавству України.

Розгляд справи розпочато 14.01.98р. Представники позивача підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві від 28.12.98р., зокрема:

- позивач у своїй діяльності зобов'язаний керуватись також і установчими документами АТ та ДП;

- п.8.2 установчого договору ДП передбачено, що позивач не виходить зі складу АТ протягом 5-років, якщо в обох сторін не буде випадків грубих порушень статуту, проте позивач 10.11.97р. на загальних зборах працівників прийняв рішення про вихід зі складу та створення самостійного підприємства;

- АТ є суб'єктом права колективної власності - питання про виділення зі складу АТ належить до виключної компетенції загальних зборів АТ.

Позивачем додатково подано розпорядження від 12.11.97р. Голови Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та лист від 20.12.97р. цієї ж організації, згідно з якими відповідача включено до Переліку підпри­ємств, які займають монопольне становище на регіональному ринку і визнано за доці­льне проведення демонополізації АТ шляхом виділення з його складу структурних підрозділів у самостійні підприємства в межах чинного законодавства. На розгляд суду представлено також лист від 15.11.97р. Львівської обласної державної адміністрації щодо підтримки пропозиції позивача про вихід зі складу АТ та визнано за доцільне проведення демонополізації шляхом виділення.

Розглянувши матеріали позовної заяви, додаткових доказів, заперечення відпові­дача та заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є дочірнім підприємством АТ, створеним 01.07.95р., зі статусом юридичної особи, що підтверджено Статутом ДП.

Відповідно до наказу №90 від 03.12.96р., виданого відповідачем, позивач був наділений майном, яке закріплено за позивачем, заборгованість АТ було розподілено згідно з балансом.

На проведених загальних зборах позивача прийнято рішення про вихід зі складу АТ у зв'язку з порушенням останнім статуту, не вирішення питання з дивідендами, правовою невизначеністю, різким погіршенням фінансового стану, спричиненого діями правління, та ін. Однак правління АТ своїм листом від 21.11.97 р., який є предметом спору, відмовило позивачу у виході зі складу АТ.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог арбітражним судом визнано такими, що не відповідають статуту АТ та чинному законодавству України, оскільки:

- Відповідно до статуту АТ зі змінами та доповненнями, державна реєстрація яких проведена 01.09.97р., із компетенції загальних зборів АТ виключено п.8.2 щодо права на створення, реорганізацію та ліквідацію дочірніх підприємств. Разом з цим вирішення цих питань віднесено до компетенції правління АТ, а не загальних зборів, як стверджує відповідач. Проект змін та доповнень до статуту, поданий відповідачем, юридичної сили не набув, оскільки не був зареєстрований у встановленому порядку.

- Позивач наділений майном відповідно до установчої угоди та наказу №90 від 03.12.96р. Цим же наказом на позивача накладено борги товариства, які позивачем в переважній більшості погашені. Сума заборгованості перед АТ була завищена (порівняно з даними балансу станом на 01.01.96р. та відносно інших підприємств, які входять до складу товариства), у 1997р. тільки за 6 місяців погашено 80%, що підтверджено довідкою від 20.12.97р. №90. Суд встановив, що в протоколах засідання правління АТ питання щодо наділення позивача частиною статутного фонду чи позбавлення його цієї частини не вирішувалось, а тому зазначені накази не впливають на предмет спору і як докази не приймаються. Позивач фактично користувався майном, яке було у нього в наявності і відповідно до установчої угоди. Фактів протиправного користування позивачем майном арбітражним судом не встановлено.

- Позивач самовільно не вийшов зі складу і, таким чином, не порушив вимог п.8.2 установчої угоди, а передав це питання на вирішення суду відповідно до вимог Закону України "Про підприємства в Україні". Президією ВАС України у роз'ясненнях від 12.09.96р. №02-5/334 "Про питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" визначено, що в разі відмови власника чи уповноваженого ним органу /-у даному випадку правління АТ/ на виділення структурної одиниці, яка має статус юридичної особи, остання має право звернутися до арбітражного суду з позовом про визнання такого рішення недійсним.

- Разом з цим, враховуючи монопольне становище АТ на ринку, що підтверджено чинним розпорядженням від 12.11.97р. Львівського територіального відділення Антимонопольного комітету України, визнано за доцільне проведення демонополізації відповідача шляхом виділення з його складу структурних підрозділів у самостійні підприємства. Це ж підтверджено і листом від 15.11.97р. Львівської обласної державної адміністрації.

- Заперечення відповідача, які ґрунтуються на порушенні позивачем прав колективних власників АТ, спростовуються вимогами Закону України "Про господарські товариства" та "Про підприємства в Україні", де, зокрема, вказано, що підприємство не може мати у своєму складі інших підприємств.

Враховуючи наведене, арбітражний суд визнав позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.6 ЦК України, ст. 12, 49, 82, 84 АПК України та з урахуванням вищенаведеного господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсною відмову правління АТ щодо надання дозволу на вихід зі свого складу ДП.

2. Визнати таким, що відповідає чинному законодавству України виділення ДП зі складу АТ з належним йому майном та подальшою реорганізацією.

Розподіл майна провести на підставі складеного розподільчого балансу. Відповідальність за складання і підписання розподільчого балансу накласти на обидві сторони по справі.

3. Стягнути з р/р АТ на користь ДП 85 грн. витрат по сплаті держмита. Наказ видати.

Чи правильно вирішив справу суд? Напишіть апеляційну скаргу на рішення суду.

 

Задача 6.

Наказом №710 від 20.05.97р. РВ ФДМУ у Львівській області затвердило результати конкурсу. Було укладено договір купівлі-продажу пакета акцій з відповідним покупцем. 22.05.97р. даний договір купівлі-продажу було посвідчено нотаріально. Проте наказом ФДМУ від 01.08.97р. "Про скасування результатів некамерційного конкурсу з продажу пакетів акцій ВАТ "Бориславський завод штучних алмазів алмазних інструментів" РВ ФДМУ у Львівській області було зобов'язано скасувати наказ №710 і вжити заходів до розірвання договору купівлі-продажу пакетів акцій. РВ ФДМУ у Львівській області наказом № 1380 від 09.09.97р. скасувало наказ № 710.

Чи правомірні такі дії РВ ФДМУ? Дайте юридичну характеристику ситуації. Коли переходить право власності на акції при приватизації ?

ВАТ "Провесінь", 40% статутного фонду якого належить державі, подало заяву на участь в аукціоні щодо приватизації державного підприємства. Орган приватизації відмовив у прийнятті такої заяви.

Чи правомірні дії органу приватизації? Хто має право виступати покупцем об'єктів приватизації?

Задача 7.

Орган приватизації відмовив товариству покупців у приватизації орендованого товариством приміщення, посилаючись на рішення Контрольної комісії місцевої ради.

Чи правомірні дії органу приватизації ? Якими повноваженнями наділена Контрольна комісія ?

Товариство, статутний фонд якого сформовано виключно за рахунок внесків іноземних суб'єктів, подало заяву на приватизацію об'єкта незавершеного будівництва. Орган приватизації відмовив у прийнятті такої заяви, мотивуючи це тим, що іноземні товариства не виступають суб'єктами приватизації. Дайте юридичну характеристику ситуації.







Сейчас читают про: