Вправи на закріплення

Вправа 1. Зробіть правильний вибір із запропонованих словосполучень.

         Виконувати найскладніші завдання – виконувати самі складні завдання; бувший директор фірми – колишній директор фірми; навчальний приклад – повчальний приклад; особовий рахунок – особистий рахунок; згублене посвідчення – загублене посвідчення; подавляюча більшість – переважна більшість; за самими низькими низькими цінами – за найнижчими цінами.

Вправа 2. Вставте в слова літери г чи r.

Персона …рата, ре…ламент, смо…, …ешефт, …валт, …рунт, …ран-прі, …алузь, а…онія, …рати, …риф, …атунок, об…рунтування, …іпотеза, …андж, …речний, …ава, …іперінфляція, …валтівник, ста…нація, …імн, …генезис,…арантія.

Вправа 3. На місці крапок вставте пропущені букви.

Д... ржава...дійснює перманентний мон...тор...нг якості, забезпечує його прозоріст...,...прияє розвиткові громадс...кого контрол.... Однаковий доступ до освіти забе...печуєт...ся у професійній освіті:

– бе... оплатністю професійної освіти на конкурсній основі;

– ро... витком мережі навчал...них закладів різних форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіонал...ної спец...фіки та потреб ринку праці;

– поєднан...ям професійної та повної загал...ної середн…ої освіти;

– відроджен...ям механізмів адресної державної пі...тримки учнів і студентів з числа сиріт, інвалідів, малозабе…печених сімей (Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті).

Вправа 4. Перекладіть українською мовою.

А. В связи со смертью кормильца; в соответствии с действующим законодательством; в состоянии опьянения; взыскать с ответчика; восстановление прав на…; для возбуждения ходатайства; владеть на правах личной собственности; злоупотреблять положением; имущество, подлежащее разделу; иметь на иждивении; находиться в заключении; уклоняться от выплат; привлечь к ответственности; предъявлять претензию; признать недействительным.

Б. Мнения относительно этого проекта были следующие; необходимо приложить усилия; прийти по важному вопросу; в ближайшее время; несмотря на принятые меры; имеется большое количество договоров; косвенный контроль; вступить в сделку; обнадеживающие результаты; учредительное собрание; понести потери; за отсутствием чего-то; местные налоги; учет налогоплательщиков; расходы на содержание; фактическая стоимость; взаимный расчет; способствовать успешной реализации; расходная накладная; безвозвратная финансовая помощь; возмещение сумм; бюджетный заем; прибыльный налог; привлеченные средства.

Вправа 5. Запишіть слова, де потрібно, з великої літери.

міністерство юстиції україни, депутат верховної ради, президент компанії, доктор економічних наук, національні стандарти бухобліку, полтавщина, національний банк україни, правобережна україна, республіка молдова, голова профкому, податкова система україни, державний бюджет україни, харківська юридична академія ім. каразіна, національний університет дпс україни, державне казначейство україни, кафедра фінансового моніторингу, вищий адміністративний суд, проект конституції україни, план рахунків бухгалтерського обліку, закон україни «про вищу освіту», фонд державного майна україни, статут оон, конституційне право, рада безпеки, позовна заява, європейський суд з прав людини.

 

Тест

1. Ширшим є поняття:

а) національна мова;

б) літературна мова;

в) державна мова.

2. Національна мова охоплює такі мовні засоби:

а) синоніми, пароніми, антоніми;

б) соціальні та територіальні засоби;

в) літературну мову та діалекти.

3. Діалектом називають:

а) професійний жаргон;

б) різновид літературної мови;

в) арготизми.

4.Роль національної мови полягає у:

а) національній ідентифікації індивідуумів;

б) збереженні історичної пам'яті народу, його духовних надбань;

в) можливості поповнення лексичного складу літературної мови.

5. Літературна мова – це:

а) національна мова;

б) державна мова;

в) вища, окультурена, відшліфована форма загальнонародної мови.

6. Головною ознакою літературної мови є:

а) поліфункціональність;

б) наддіалектність;

в) унормованість.

7. Норма літературної мови:

а) правила правопису слів;

б) правила вимови й наголошення слів;

в) закріплені правила реалізації мовної системи на певному етапі розвитку суспільства.

8. Виокремлюють такі мовні норми:

а) орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні;

б) правописні, основоскладання, абревіація;

в) нормативність, адекватність, естетичність.

9. Головним чинником престижу мови є:

а) кількість носіїв мови;

б) рівень розвитку держави;

в) інформативність мови.

10. Основоположником української літературної мови є:

а) Котляревський;

б)Шевченко;

в) Франко.

11. Українська мова належить до:

а) південнослов’янської групи;

б) східнослов’янської групи;

в) західнослов’янської групи.

12. Українській мові було надано статус державної у:

а) 1918 році;

б) 1989 році;

в) 1996 році.

13. Статус державної українській мові надано таким законом:

а) Конституцією України;

б) Законом «Про мови в УРСР»;

в) Законом «Про освіту».

14. Державна мова виконує такі функції:

а) комунікативну, магічну, номінативну та ін.;

б) державотворчу;

в) інформаційну, організаційну, інтеграційну.

15. Мовна компетенція – це:

а) спілкування в усній та писемній формах;

б) правила творення й видозміни мовних конструкцій;

в) знання правил творення й видозміни мовних конструкцій.

Контрольні питання

1. Дайте визначення національної мови.

2. Назвіть ознаки літературної мови.

3. Охарактеризуйте функції державної мови.

4. Вкажіть законодавчі акти, якими регулюється функціонування української мови як державної.

5. Назвіть складові мовної компетентності.

6. Вкажіть шляхи ведення мовної політики.

7. Дайте визначення поняття «престиж мови» та вкажіть способи забезпечення престижу.

 

 

Література: [1.2; 1.7; 1.9; 1.10; 1.11; 1.12].

 

ТЕМА 2. Стилі сучасної української літературної мови

 

План практичного заняття № 1

 

1. Поняття стилю. Офіційно-діловий стиль, його ознаки, підстилі, жанри реалізації

2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю.

3. Мовностилістичний аналіз текстів офіційно-ділового стилю.

 

План практичного заняття № 2

1. Науковий стиль української мови, його ознаки, підстилі, жанри реалізації.

2. Мовні особливості наукового стилю.

3. Мовностилістичний аналіз текстів наукового стилю.

4. Публіцистичний стиль, його функції та підстилі, мовні особливості.

 

    Основні поняття: стиль, функціональний стиль, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі, мовностилістичні особливості, підстилі.

Особливу увагу слід звернути на ознаки та мовні засоби офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів української літературної мови, сферу використання, призначення, поділ їх на підстилі та жанрові різновиди.

Мова як явище поліфункціональне обслуговує всі сфери діяльності людини, що сприяло формуванню різних видів мови, яким властива наявність тих чи інших мовних засобів. Такі різновиди називають функціональними стилями. Стилі мають свої внутрішньомовні ознаки, тісний зв'язок зі змістом, метою й завданнями висловлювання.

Стиль (з лат. паличка для письма ) – різновид української літературної мови, що має свою сферу використання, призначення, ознаки, мовні особливості, поділяється на підстилі.

Основними стилями сучасної української літературної мови є розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий.

Науковий стиль використовується у науковій діяльності, освіті, призначається для повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез тощо, поділяється на такі підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний.

Характерні мовні ознаки наукового стилю:

– вживання термінів;

– використання абстрактної лексики;

– використання наукової фразеології;

– у морфології – переважання певних класів слів (іменників, а не, скажімо, дієслів);

– використання прикметників для уточнення змісту поняття;

– у синтаксисі – використання складних речень і складного синтаксичного цілого;

– у семантиці – тяжіння до точності.

Офіційно-діловий стиль використовується для спілкування в державно-політичному, громадському та економічному житті, законодавстві, призначений регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях, має такі підстилі: законодавчий, адміністративно-канцелярський, дипломатичний.

Офіційно-діловий стиль має такі ознаки:

– стислість, компактність викладу;

– високий рівень стандартизації мовних засобів;

– стилістична однорідність тексту (використання тільки нейтральних і книжних елементів);

– використання термінології, номенклатурних назв, наявність особливої лексики й фразеології, вживання в тексті складноскорочених слів, абревіатур;

– використання віддієслівних іменників;

– розповідний характер викладу, використання номінативних речень з переліком;

–  прямий порядок слів у реченні як переважний принцип його побудови;

– майже повна відсутність емоційно-експресивних мовленнєвих засобів;

– слабка індивідуалізація стилю.

Публіцистичний стиль використовується насамперед в засобах масової інформації, пропагандистських виступах. Його призначення полягає у наданні інформації, формуванні громадської думки, спонуканні до активної дії та прийняття рішень. Для нього характерні популярність, образність, полемічність викладу, яскравість засобів позитивної чи негативної експресії. Поділяється на такі підстилі: стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

У публіцистичному стилі широко використовуються:

– суспільно-політична лексика;

– емоційно-оцінні слова;

– експресивно зв’язане слововживання;

– перифрастичні побудови;

– фразові серії;

– словоформи з префіксами анти-, псевдо-, нео- та із суфіксами -ація, -фікація, -іст, -тор, -ізм, -овець тощо;

– складні прикметники;

– імперативні форми дієслів, що передають заклики до спільної дії;

– конструкції з різними видами інверсії;

– конструкції з повторами слів і синтагм;

– риторичні запитання та звертання.

 

Вправи на закріплення

Вправа 1. Прочитайте текст, визначте його стиль і підстиль, ознаки, мовні засоби.

А. Інтернет відносно швидко стає своєрідним засобом масової інформації, набагато перевершуючи за потенційними можливостями ТV, щоденні газети й «канонічні» інформаційні агентства. Це нове, дуже агресивне інформаційне середовище, що функціонує в режимі он-лайн. Новини стрімко вводяться в рядок, на ходу опрацьовуються, ілюструються й виносяться на інтерактивне обговорення в форуми. Тож коли на початку жовтня «ліг» сервер провайдера «Golden Telekom» (у просторіччі – Голден), ця подія не пройшла непоміченою. На 4-5 днів із павутиння вилетіло відразу кілька віртуальних мас-медіа, що входили в першу двадцятку українського рейтингу сайтів «Pinq» у розділі «Засоби масової інформації»(Із газети).

Б. До термінологічної лексики належать слова і словосполучення (аналітичні номінативні одиниці), використовувані для точного, максимально несуперечливого визначення понять найрізноманітніших галузей науки і техніки. Близькими до термінів, але не тотожними їм, є номенклатурні назви, що позначають одиничні поняття. Термінологічна лексика здебільшого використовується в науковому та офіційно-діловому стилях, де, виконуючи номінативну функцію, вона є одним із найважливіших стилетворчих чинників(З підручника).

В. Вірую в націю Українську, яка воскресає у всього світу на виду, як Воскрес Христос, і з сяйвом воскресіння на високому мудрому чолі встає на повен зріст у сузір'ї народів планети, і ступає твердо й велично, і перст Божий відчиняє перед нею золоту браму, як райські ворота у планетарному соборі, і вона вільною ходою входить у третє тисячоліття.

    Вірую в Мову Нації, гнану, мордовану, катовану, розіп'яту, але невмирущу, як серце Прометея. І вічну, як земля і небо, і милу нам, як мати, і красиву, як серпневі зорі, і дужу, як сам творець її – народ (Я. Гоян).

Г. Бар’єри на шляху до взаєморозуміння виникають залежно від характеру комунікації та індивідуальних особливостей людей, які спілкуються. Бар’єрами можуть бути також особливості різних соціальних груп. До яких належать співбесідники. А також їхні соціокультурні відмінності. Аналізуючи факт непорозуміння, варто подумати, які з них треба обійти і які корективи внести у подальше спілкування. Ще важливіше вміти прогнозувати, передбачати виникнення можливих бар’єрів (З підручника).

Д. Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

    Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

    Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй

    Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (З Конституції України).

Вправа 2. Відредагуйте текст, визначте його стиль, назвіть ознаки стилю.

    Якщо ми будемо читати твори Сковороди, то побачимо, що одним із провідних мотивів у байках Сковороди є мотив спорідненої праці. Сковорода з великим захопленням настійно твердив, що праця є природною і необхідною потребою кожної людини.

Без праці, не трудячись, людина не може мати радісного щастя й морального задоволення. Робота приносить суспільству й людям матеріальне і духовне багатство та достаток. Але праця, твердить Сковорода, мусить бути вільною. Кожен член суспільства має працювати за покликанням, виконуючи роботу у відповідності до свого призначення. А це приведе до такого суспільства, де будуть усі рівні, рівноправні, щасливі.

Вправа 3. Зробіть мовностилістичний аналіз запропонованих текстів.

    А. Стаття 1. Визначення термінів

    1.11.1. Фінансовий кредит – кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно з нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства (Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

    Б. Учені підрахували, що жінка в середньому вимовляє 600-800 слів за день і видає 2-3 тисячі звуків.

    Словесний потік вона супроводжує жестами й мімічними рухами, яких фахівці налічили 8-10 тисяч. Чоловіки набагато стриманіші: слів – 200-400, звуків – 1-2 тисячі, жестів – 2-3 тисячі. Зазвичай сильна стать витрачає весь цей «арсенал» на службі, а з'явившись додому, вважає за краще мовчки втупитися в телевізор, абсолютно забувши про те, половині потрібне зовсім інше – виговоритися. Конфлікту тут не уникнути(Універсальний довідник з ділових паперів).

    В. Розділ ІУ. Державне мито

    Державне мито – це особливий вид платежу, що сплачується громадянами за вчинення дій в їхніх інтересах або за видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

    Тому спрогнозувати періодичність сплати державного мита окремими громадянами дуже складно. Усі залежить від того, як часто наші співвітчизники будуть звертатися до таких органів за документами або вчиненням дій.

    Наприклад, якщо людина має намір регулярно (один раз на рік) одружуватися (І, відповідно, розлучатися), то необхідність сплати держмита виникатиме, щонайменше, двічі на рік. Слід зазначити, що при розірванні повторного шлюбу ставка держмита збільшується, тому перед тим, як сказати другій половині «ми не підходимо один одному», варто поміркувати: а може, нікого кращого вам зустріти і не судилося?(З книги «Про податки і збори населенню України»)

Г. ДОГОВІР ОРЕНДИ

м. Київ                                                12 серпня 2010 року

Ми, що нижче підписались, Слонський Іван Миколайович, що проживає в м. Києві, вул. Артема, 21, кв. 2, далі іменований ОРЕНДОДАВЕЦЬ, та Кучеренко Світлана Олександрівна, що проживає в м. Києві, вул. Толстого, 12, кв.22, далі іменована ОРЕНДАР, уклали цей договір про таке:

1. Гр.-н Слонський Іван Миколайович ЗДАЄ В ОРЕНДУ Кучеренко Світлані Олександрівні КВАРТИРУ номер 2 (два) в будинку номер 21 (двадцять один) по вулиці Артема в місті Києві строком на ОДИН рік, тобто з 12 серпня 2010 року по 12 серпня 2011 року.

2. Ця квартира належить гр.-ну Слонському Івану Миколайовичу на підставі купівлі-продажу, посвідченого ПЕРШОЮ державною нотаріальною конторою 12.03.94р. за реєстровим № 12-365 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації 25.03.94 р. за №2312(З посібника).

Вправа 4.   Перекласти текст українською мовою. Визначити його стиль та підстиль, використання мовних засобів.

    Имеется большое количество договоров и конвенций, в соответствии с которыми государства обязались признавать в будущем юрисдикции Суда. К ним относятся: двусторонние договоры, касающиеся всех или некоторых категорий споров, могущих возникнуть между двумя государствами, многосторонние конвенции, касающиеся одного или более категорий споров и т.д.

    На практике Суд с определенными ограничениями может осуществлять косвенный контроль за законностью решений международных организаций (З посібника).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

Вправа 5. Перекласти текст українською мовою. Визначити його стиль та підстиль, використання мовних засобів.

    Основными проявлениями глобализации, изменившими жизнь человечества в начале ХХ      века, стали мировые войны и мировые революции, а в конце века возник глобальный экологический кризис, который повлек за собой формирование новой экономики как информационной системы обмена ценностями в области виртуальных рынков, уже не связанных материально.

    Главной проблемой глобального хозяйствования, захватывающего рынки в масштабах всей планеты, становится экологический кризис, кризис среды обитания людей. Капитал стремится застраховать себя от негативных последствий собственной активности и поэтому принимает участие в экологических проектах (Ученые записки Таврического национального университета В.И. Вернадского).

Тест

1. Мовний стиль –це:

а) паличка для письма;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом висловлювання;

в) різновид текстів.

 

2. Основними стилями літературної мови є:

а) художній, епістолярний, офіційно-діловий, конфесійний;

б) розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний;

в) офіційно-діловий, розмовний, засобів масової інформації, науковий.

 

3. Одним з найдавніших стилів мови є:

а) художній;

б) розмовний;

в) діловий.

 

4. Головною метою розмовного стилю є:

а) розмова задля розмови;

б) спонукання до дії;

в) встановлення психологічного контакту із співрозмовником.

 

5. Основне призначення публіцистичного стилю полягає у:

а) інформуванні про події;

б) пропаганді ідей, спонуканні до активної дії та прийнятті рішень;

в) формуванні естетичних смаків.

 

6. Публіцистичний стиль поділяється на такі підстилі:

а) канцелярський, епістолярний, неформальний;

б) памфлет, дискусія, стаття;

в) стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

 

  7. Призначення офіційно-ділового стилю полягає у:

а) регулюванні ділових стосунків;

б) встановленні контактів з діловими партнерами;

   в) досягненні позитивного результату.

 

8. Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:

а) науково-популярний, канцелярський;

б) дипломатичний, законодавчий, канцелярський;

в) стиль ЗМІ, дипломатичний.

 

9. Призначення наукового стилю полягає у:

а) формуванні духовності людини;

б) формування громадської думки;

в) повідомленні про результати наукових досліджень, систематизації знань.

 

10. Науковий стиль поділяється на такі підстилі:

а) епістолярний, технічний, формальний;

б) власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний;

в) законодавчий, дипломатичний, науково-публіцистичний.

 

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття стилю у лінгвістиці.

2. Назвіть основні функціональні стилі української мови.

3. Назвіть критерії класифікації стилів.

4. Розкрийте поняття підстилю.

5. Розкрийте поняття мовного жанру.

6. Назвіть ознаки та мовні засоби наукового стилю.

7. Вкажіть жанри реалізації підстилів наукового стилю.

8. Назвіть ознаки та мовні засоби офіційно-ділового стилю.

9. Вкажіть  жанри реалізації підстилів офіційно-ділового стилю.

10.  Назвіть ознаки та мовні засоби  публіцистичного стилю.

11. Вкажіть жанри реалізації підстилів публіцистичного стилю.

 

Література: [1.1; 1.5; 1.6].

 

   ТЕМА 3. Основи культури української мови

 

План практичного заняття № 1

1. Ознаки культури мовлення.

2. Мовні норми, їх види.

3. Редагування професійних текстів.

План практичного заняття № 2

1. Мовний, мовленнєвий та спілкувальний етикет.

2. Двомовність і культура спілкування.

3. Спілкування у стандартних етикетних ситуаціях. Парадигма мовних формул.

 

Перелік питань до самостійної роботи

1. Шляхи підвищення культури мовлення. Роль словників у підвищенні мовної культури. 

2. Засоби невербальної комунікації.

3. Спілкувальний етикет у сперечанні.

4. Антиетикет у спілкуванні.

 

Основні поняття: культура мови і культура мовлення, культура ділового спілкування, етикет, мовний етикет, групи мовленнєвого етикету, нормативність мовлення, суржик.

В. Сухомлинський писав, що мовна культура є живодайним коренем культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності. Особливого значення це набуває в епоху процесів глобалізації в суспільній, екологічній, економічній сфері.

    Культура мови – наука, яка виробляє норми літературної мови, вимагає їх дотримання в усному та писемному мовленні. В широкому розумінні культура мови передбачає високий рівень національно-мовної свідомості індивідів, їх дбайливе ставлення до рідного слова, усвідомлення його значення для розвитку інтелектуальної та емоційної культури нації. Культура мови залежить від мовної політики, суспільних функцій мови, поширення престижу літературної мови через освіту, театр, видавничу діяльність, засоби масової інформації[енциклопедія «Укр. мова», с. 286].

Культура мовлення – це сукупність комунікативних якостей мовлення; володіння літературними нормами на всіх мовних рівнях, в усній і писемній формі мовлення.  Ознаками культури професійного мовлення є нормативність, точність, ясність, чистота, логічність, послідовність викладу думок, доречність, змістовність, різноманітність, дотримання правил мовленнєвого етикету.

Змістовність передбачає знання теми та основної думки висловлювання, вміння розкрити їх повно, з різнобічною інформацією; уникнення зайвого, другорядного, багатослів'я.

Нормативність – це дотримання норм літературної мови в усному та писемному мовленні: орфоепічних, лексичних, орфографічних, граматичних, стилістичних, пунктуаційних.

Точність – вміння найточніше передавати зміст висловлювання, так добирати слова й будувати речення, щоб зміст сказаного або написаного було передано точно і зрозуміло. Точність мовлення залежить від уважного ставлення до мови, доброго знання лексичного значення слів, правильного слововживання, чіткості синтаксично-смислових зв'язків між членами речення. Точність визначається інтелектуальним рівнем мовця, його етикою.

Чистота – вміння чітко висловлювати думку та вживання нормативних слів і словосполучень, доречних у відповідному стилі чи ситуації, уникнення жаргонних висловів, грубих слів, відсутність суржику.

Логічність – це послідовне, правильне мовлення з дотриманням внутрішньої закономірності на основі законів логіки. Логічність пов'язана зі знанням мови,  є ознакою кожного функціонального стилю, зокрема для  наукового стилю – це систематизація дібраного матеріалу, дотримання логіки викладу, забезпечення смислових зв'язків між словами і реченнями в тексті; для офіційно-ділового – правильна побудова тексту, послідовність, смислова узгодженість частин тексту.

Доречність – це передусім доцільність вживання мовних засобів відповідно до мети, ситуації та комунікативних завдань.

Різноманітність – багатство лексичних, граматичних, синтаксичних засобів мовлення, його естетична привабливість.

На думку Н. Бабич, культуру мовлення формує запас знань, любов до рідної мови, прагнення до самовдосконалення.

Норма літературної мови – це закріплені правила реалізації мовної системи на певному етапі розвитку суспільства. Мовна норма – категорія історична. Мовні норми можуть зазнавати змін. Всі, хто користується українською мовою, повинні дотримуватись норм української літературної мови в усному та писемному мовленні. Українська літературна мова має розвинену систему орфоепічних, орфографічних, лексичних, граматичних, синтаксичних, стилістичних, пунктуаційних норм.

Орфоепічні норми регулюють правила вимови звуків, звукосполучень, наголошування слів. В основі орфоепічних норм лежать відповідні фонетичні закономірності, властиві українській мові: вимова звуків дж, дз, г, ґ та інші.

Орфографічні норми визначають правила правопису слів, наприклад, написання слів з великої чи малої літери, написання складних слів, правопис частки не з різними частинами мови тощо.

Лексичні норми регулюють правила вживання слів у властивому їм значенні, правильне поєднання слів у словосполученні або реченні. Наприклад, брати(взяти) участь замість приймати участь,   протягом року замість на протязі року тощо.

Граматичні норми визначають правила змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень, речень. Наприклад, відмінкові закінчення іменників чоловічого роду на позначення осіб за фахом чи родом діяльності (давальний відмінок) – ові,-еві(– єві), – у, –ю: деканові, ректорові; паралельні форми іменників чоловічого та жіночого роду: зал – зала, клавіш – клавіша тощо.

Пунктуаційні норми визначають правила вживання розділових знаків.

    Нормативність мовлення передбачає дотримання норм літературної мови в усному й писемному мовленні та відсутність у ньому суржику.

Суржик (букв. суміш зерна різних культур) – це штучне змішування елементів різних мов, що є порушенням норм літературної мови. Тобто суржик – низьковартісна мова. Наприклад, існує українсько-польський, українсько-словацький, українсько-англійський, українсько-російський суржик тощо. Проте найчастіше під суржиком розуміють структурно-функціональний компонент українського просторіччя з домішкою русизмів [Енциклопедія «Укр. мова»]. Причин виникнення українсько-російського суржику чимало. Серед них – несприятливі умови розвитку та функціонування української мови, домінування російської мови, повільне утвердження української літературної мови та ін.  Суржик свідчить не тільки про низьку мовну та мовленнєву культуру особистості, а й рівень загальної культури, інтелекту, національної свідомості. Суржик є явищем негативним і шкідливим, бо він спотворює мову, яка формувалася протягом багатьох століть, і, врешті-решт, може призвести до її зникнення.

Культура мови є основою для забезпечення ефективності ділового спілкування. Сферою офіційно-ділового спілкування є ділові стосунки між організаціями й установами, між членами суспільства та ін. До такого спілкування висуваються певні вимоги: нормативність, стислість, точність, впливовість. Вони досягаються стандартизацією професійних текстів, правильним вживанням слів, граматичних та синтаксичних конструкцій.

Культура ділового спілкування – це вміння встановлювати, розвивати, підтримувати партнерські стосунки з дотриманням норм етикету, зокрема  мовленнєвого.

Етикет – (з фр. – етикетка, ярлик) норми поведінки й спілкування людей у суспільстві. Попри універсальний характер етикету, існують певні особливості його використання в різних сферах, зокрема й у професійній.

Діловий етикет – це сукупність найдоцільніших правил поведінки людей у професійній діяльності. Дотримання правил і вимог етикету є обов'язковим для всіх, адже це допомагає створити сприятливий клімат для людей, зайнятих загальним виробничим процесом. Мовленнєвий етикет є невід'ємним складником спілкування у професійній сфері.

Мовленнєвий етикет – система стійких мовних формул, вироблених національним суспільством для встановлення контакту та підтримання спілкування у певній тональності.  Мовленнєвий етикет поділяється на групи: вітання, прощання, поздоровлення, вибачення, представлення, прохання, незгода, вдячність тощо. Наприклад, діловий етикет передбачає звертання на Ви навіть близьких людей, звертання до старших за посадою людей на ім'я та по батькові. Неприпустимим є «тикання» керівника до підлеглих тощо.