Вправи на закріплення

Вправа 1. Перекладіть вирази українською мовою, уникаючи калькувань.

    В конце концов, банковский перевод, в порядке исключения, в целях предотвращения, зайти в тупик, быть на хорошем счету, восстановить в должности, на ступень выше, выписка из протокола, наносить вред, держаться в стороне, вынести благодарность, общими силами, краеугольный камень, приложить усилия, приступаем к обсуждению, повестка дня, по непредвиденным обстоятельствам, прибегать у суровым мерам, прийти к согласию, прошу без личностей, быть в сознании, в крайнем случае, в следующий раз, знать толк в чем, принимать участие, во главе учреждения, вовлечь в работу, пыль в глаза пускать, с открытой душой, захватить на месте преступления, быть в сохранности.

Вправа 2. З’ясуйте за словником: подані слова багатозначні чи омоніми.

Додаток, агент, акт, блок, виконавець, вихід, відділ, відношення, галузь, гриф, громада, застава, заступник, захід, кошти, термін, товар, устав, облік, туш, штат, гурт, гармонія, екіпаж, графік, грань, щит, громада, епізод, гарт.

Вправа 3. Чи становлять синонімічні ряди подані слова? Обґрунтуйте.

Робітник – працівник – співробітник; становище –положення – стан; галузь – сфера – ділянка; дилема – проблема – завдання; ініціатива – пропозиція – звернення; об’єм – обсяг; заступник – замісник; повістка – порядок (денний).

Вправа 4. Продовжте синонімічний ряд, запам’ятайте відповідники.

Адекватний – рівний, …;

Ефектний – виграшний, …;

Рентабельний - вигідний, …;

Стимулювати – заохочувати, …;

Диференціювати – розрізняти, …;

Концентрувати – зосереджувати,….

(Для довідки: відповідний, однаковий; доцільний, прибутковий; поділяти, розчленовувати; згущувати, збагачувати; яскравий, той, що справляє враження; панувати, головувати; спонукати до дії, давати поштовх.)

Вправа 5. З’ясуйте значення слів, складіть з ними словосполучення, введіть їх у речення. Як називаються такі слова?

Адресат – адресант, абонент – абонемент, статут – статус, авторитетний – авторитарний, громадський – громадянський, тактовний – тактичний, хронічний –хронологічний – хронікальний, задача – завдання, фамільний – фамільярний, ефективний – ефектний, ділянка – дільниця.

Вправа 6. З якими із запропонованих прикметників сполучаються іменники відносини, взаємини, стосунки, ставлення, відношення?

Виробничі, доброзичливі, господарські, грошові, промислові, товарні, соціально-економічні, суспільно-політичні, майнові, естетичні, торгові, родинні, синтаксичні, математичні, процентні, міжнародні, міжнаціональні, громадські, ворожі, дипломатичні, економічні, класові, земельні, уважні.

Вправа 7. Усуньте помилки, допущені в реченнях.

    Студенти зайшли в кафе і заказали пирожні та кофе. Між співробітниками склалися дружні відношення. Петренко Оксана здатна до навчання. З нагоди ювілею Колесникові Сергію Семеновичу вручили вітальну адресу. Лікарі визначили степінь отруєння пацієнта. До університету приїхала з перевіркою авторитарна комісія. Працівники не виконали поставлені перед ними задачі. Керівникам і замісникам підприємств, установ та організацій забороняється займатися підприємницькою діяльністю.                   

Вправа 8. Запишіть слова, з’ясуйте їх значення, підібравши українські відповідники.

Преамбула, превентивний, предикат, президент, прейскурант, прелюдія, прем’єр, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претензія, прецедент.

Вправа 9. Доберіть українські відповідники до слів іншомовного походження. Вкажіть, в яких стилях вони можуть вживатися. Складіть з ними п’ять речень.

Юриспруденція, інфляція, девальвація, експорт, імпорт, конкуренція, інвестиція, трансферт, субсидія, амортизація, дефіцит.

Вправа 10. Знайдіть помилки у словосполученнях, виправте їх.

Моя автобіографія, саме найдоцільніше слово, взаємно допомагати одне одному, у січні місяці 2003 року, за цей час визріла досить зріла команда однодумців, передовий авангард, за чотири години часу, відшкодувати шкоду, дозвольте побажати Вам найкращі побажання, фінансово-економічний відділ вирізняється з-поміж інших своєю кваліфікацією та висококваліфікованими кадрами, уряд у цьому році зміг здобути більших здобутків, організувати організацію молоді.

Вправа 11. З дужок виберіть потрібне слово.

    Операція (банкова, банківська), мережа (торгова, торгівельна), (абоненти, абонементи) телефонної станції, (заступник, замісник) керівника, агентство (інформативне, інформаційне), (виключно, винятково) для працівників банку, механізм потребує якісного (палива, пального), додаткова (виплата, оплата, плата) праці, фінансові (витрати, втрати), (обумовлено, зумовлено) пунктом договору, (гарантований, гарантійний) заробіток, (численні, чисельні) факти, (професійний, професіональний) рівень, виборча (компанія, кампанія), (економне, економічне) витрачання газу, міжнародні економічні (відношення, відносини), (військові, воєнні) навчальні заклади, (виключати, вимикати) світло, (порушувати, піднімати) питання, (дефектний, дефективний) товар, вітальна (адреса, адрес), (показник, покажчик) успіху, (вирішальний, рішучий) хід, (таємна, таємнича) угода.

Вправа 12. Поясніть різницю в значенні слів: магазин – крамниця, площа - майдан, порядок – лад, старий – давній, книга - книжка, особа – особистість.

Вправа 13. Доберіть антоніми чи синоніми до нижчеподаних термінів. Складіть з ними речення.

А. Кредит, актив, експорт, відкрити рахунок, монополізація, аргументи.

Б. Юриспруденція, адвокат, прокурор.

Вправа 14. Поясніть значення професійних висловів, підібравши синоніми.

Липовий звіт, заморозити рахунки, тверді ціни, збити в купу рахунки, ліпити справу.

 

Тест 1

1. Термін «лексика» означає:

а) співвіднесеність слова з його значенням;

б) розділ мовознавчої науки, який займається укладанням словників;

в) всі слова мови, а також окремі групи чи шари лексики.

2. Багатозначність – це здатність слів вживатися:

а) в різних значеннях;

б)  в непрямих значеннях;

в) тільки у прямому значенні.

3. Омоніми – це слова:

а) тотожні за значенням;

б) слова, близькі за значенням;

в) збігаються своїм звуковим складом, але мають різне значення.

4. Корінною називається лексика:

а) успадкована з індоєвропейської мовної єдності, праслов’янської мови, створена на власному ґрунті;

б) запозичена з грецької та латинської мов;

в) міститься в діалектах української мови.

5. Іншомовні запозичення становлять:

а) 90 %;

б) 50%;

в) 10 %.

6. Калька – це:

а) номенклатурна назва;

б) скопійоване слово чи вираз шляхом буквального перекладу;

в) калькуляція.

7. За функціонуванням в різних стилях лексика поділяється на:

а) книжну і розмовну;

б) книжну і просторічну;

в) загальновживану і стилістично забарвлену.

8. Синоніми –це слова:

а) протилежні за значенням;

б) близькі за значенням;

в) що вживаються обмежено.

9. Евфемізми вживаються для:

а) уникнення одноманітності мовних засобів;

б) пом'якшення враження від сказаного;

в) розрізнення стилів мови.

10. Пароніми –це слова:

а) близькі за звучанням та написанням, але різні за значенням;

б) слова та словосполучення, що передають зміст у пом’якшеній формі;

в) що вживаються для точного визначення спеціальних понять.

11. Мовними кліше називаються:

а) слова і вирази, які через часте й одноманітне повторення без урахування контексту втратили образність;

б) форма для відтворення малюнка;

в) стандартний зворот, часто повторюваний у певних умовах і контекстах.

12. Мовні штампи – це:

а) слова і вирази, які через часте й одноманітне повторення без урахування контексту втратили образність;

б) прес-форма;

в) зайві слова та вирази.

13. Тавтологія –це:

а) особливий вид повтору;

б) рідковживане слово;

в) багатозначне слово.

14. Мовна недостатність проявляється у:

а) невмінні будувати висловлювання;

б) невмінні правильно добирати мовні засоби;

в) пропуску потрібних для точності висловлення слів.

Тест 2

1. Слова є синонімами у рядку:

а) увага – уява – уявлення;

б) стосунки – відносини – взаємини;

в) їжак – їжакуватий –їжачок.

2. Слова є синонімами у рядку:

а) шеф – шефство – шефствувати;

б) пам’ять – пам’ятка – пам’ятник;

в) галузь – сфера – ділянка.

3. Слова є синонімами у рядку:

а) головний –основний –базовий;

б) економіка – економія – заощадження;

в) збірка – збірник – зібрання.

4. Слова є синонімами у рядку:

а) хронічний – затяжний – тривалий;

б) завдання – задача – завдаток;

в) кваліфікація – декваліфікація – дискваліфікація.

5. Слова є паронімами у рядку:

а) виплата – оплата – плата;

б) старанність – ретельність – завзяття;

в) здобуток – досягнення – завоювання.

6. Слова є паронімами у рядку:

а) стислий – короткий – лаконічний;

б) адрес – адреса – адресат;

в) витрати – втрати –затрати.

7. Слова є паронімами у рядку:

а) галузь – сфера – ділянка;

б) писемний – письменний – письмовий;

в) витрати – витрати – видаток.

8. Слова є паронімами у рядку:

а) чисельний –численний - числовий;

б) кримінальний –карний – криміналізований;

в) зміст – смисл – умисел.

9. Власне українською є лексика у рядку:

а) громада, галузь, держава;

б) закон, механізм, прокурор;

в) лексика, олімпіада, бланк.

10. Власне українською є лексика у рядку:

а) адвокат, бухгалтер, кожух;

б) іспит, освіта, кисень;

в) дебати, власність, читати.

11.Корінною є лексика у рядку:

а) аферист, штраф, долоня;

б) філолог, пошана, симптом;

в) мати, пам'ять, свідок.

12. Корінною є лексика у рядку:

а) піраміда, адаптація, розумний;

б) митник, короткий, підручник;

в) фонд, майно, компенсація.

13. Запозиченою є лексика у рядку:

а) адаптація, професор, проїхати;

б) поштовх, справжній, лімітувати;

в) аванс, бюджет, протокол.

14. Запозиченою є лексика у рядку:

а) лекція, газета, часопис;

б) аргумент, ваучер, інцидент;

в) конференція, свідоцтво, перевага.

15. Правильно поєднано слова у рядку:

а) на протязі години, через необережність;

б) згідно до наказу, залежно від умов;

в) у черговий раз, для годиться.

16. Правильно поєднано слова у рядку:

а) крупні недоліки, працює на таможні;

б) приймати участь, протягом тижня;

в) приймати замовлення, ділові папери.

17. Правильно поєднано слова у рядку:

а) думки співпадають, старший по посаді;

б)  збори відбулися, ухвалити рішення;

в) перевести на українську мову, автобус слідує в парк.

18. Правильно поєднано слова у рядку:

а) для видимості, працювати на таможні;

б) встановити відносини, залагодити справу;

в) говорити українською, зайти у тупік.

19. Тавтологію допущено у рядку:

а) скористатися допомогою, завершити дослідження;

б) надіслати повідомлення, опублікувати тези;

в) демобілізуватися з армії, спільно співпрацювати.

20. Тавтологію допущено у рядку:

а) ринкові реформи, успішна презентація;

б) у березні місяці, моя автобіографія;

в) посадова інструкція, витяг з протоколу.

21. Мовна надмірність присутня у  словосполученнях рядка:

а) уникнути небезпеки, порушити питання;

б) виголосити промову, спровокувати конфлікт;

в) ухвалити рішення одностайно і однодушно, виявляти неповагу і непошану.

22. Мовна надмірність присутня у  словосполученнях рядка:

а) порушити дисципліну, завершити будівництво;

б) неослабно і пильно контролювати, почерк чіткий і каліграфічний;

в) відновити справедливість, дійти згоди.

23. Мовна недостатність присутня у  реченні рядка:

а) При опорному пункті створено загін по хуліганству і випивках;

б) Після лекції доповідачеві поставили запитання;

в) Ревізор провів аудит підприємства.

24. Мовна недостатність присутня у  реченні рядка:

а) На підприємстві є вакантні місця;

б) Надсилаємо протокол загальних зборів. Доповідачі прикладаються;

в) Порушено кримінальну справу.

25. Мовними кліше є слова у рядку:

а) прикре непорозуміння, діловий лист;

б) професійна лексика, згадати правило;

в) реалізація завдань, відповідно до чинного законодавства.

26. Мовними кліше є слова у рядку:

 а) культурне середовище, вказувати професію;

б) зважаючи на обставини, здійснювати контроль;

в) мовленнєвий етикет, висловити подяку.

27. Мовними штампами є слова у рядку:

а) зміст висловлювання, чимала відстань;

б) докласти чимало зусиль, державне мислення;

в) уважно вивчити, прочитати лекцію.

28. Мовними штампами є слова у рядку:

а) культура мовлення, корисна робота;

б) загальні збори, рахунок у банку;

в) кредит довіри, вирішальний фактор.

29.Неправильно вжиті іншомовні слова у рядку:

а) придбано в декрет, правила аморальної поведінки;

б) матеріальні цінності, розпочате будівництво;

в) заробітна плата, фінансові втрати.

30. Неправильно вжиті іншомовні слова у рядку:

а) гарантійний лист, професійний рівень;

б) чисельна перевага, виборна посада;

в) негігієнічна чистота, автобус ходить факультативно.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттю одиниця лексики.

2. Дайте визначення поняттю лексичне значення слова.

3. Поясніть, в чому полягає відмінність між багатозначними словами та омонімами.

4. Поясніть, в чому полягає відмінність між корінною та запозиченою лексикою.

5. Поясніть, що таке калька.

6. Вкажіть, які слова називаються синонімами.

7. Вкажіть, на які групи діляться синоніми.

8. Поясніть, з якою метою вживаються в мові евфемізми.

9. Дайте визначення поняттю пароніми.

10.  Поясніть, в чому полягає різниця між мовними кліше та мовними штампами.

11.  Наведіть приклади таких мовних вад, як мовна надмірність та мовна недостатність.

Література: [1.3; 1.8; 1.14; 1.15; 2.9].

 

ТЕМА 5. Українська термінологія у професійному спілкуванні

 

План практичного заняття №1

1. Терміни питомі та запозичені.

2. Твірні та похідні термінологічні одиниці.

3. Словотвірна структура і морфемна будова термінів.

 

План практичного заняття №2

1. Однозначні та багатозначні терміни.

2. Термінологічні одиниці: терміни-слова, термінологічні словосполучення.

3. Професіоналізми у фаховому мовленні.

План практичного заняття № 3

1. Нормативність як основа професійної культури.

2. Дублетність, синонімія та варіювання термінів.

3. Паронімія та омонімія термінів.

4. Складні випадки терміновживання.

 

Основні поняття: термін, термінологія, термінознавство, терміносистема, професіоналізм, номенклатурна назва, терміни питомі, запозичені, однозначні, багатозначні, нормативність термінів

         Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством. Виникла вона у 30-і роки ХХ століття.  Багато українських вчених працювало над  виробленням української фахової термінології з різних  галузей знань, прагнучи зробити її всеукраїнською, поєднати елементи власне національні з міжнародними. Серед них І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші.

У сучасному термінознавстві виокремлюються такі напрями:

1. Лексикографічний (створення різного роду термінологічних словників: словники-довідники, словники-тезауруси, перекладні, словники рекомендованих термінів тощо).

2. Уніфікація та стандартизація термінів.

    Уніфікація – це упорядкування термінологій різних галузей науки, техніки тощо і всередині терміносистеми відповідно до понять, ними позначуваних, і на міжгалузевому рівні.

    Стандартизація – це вироблення терміна-еталону, який би відповідав усім лінгвістичним та логічним вимогам, що висувалися до терміна і використовувалися у межах певної терміносистеми та міжгалузевому рівні.

3. Створення картотек і баз даних.

Головними поняттями цієї науки є термін, термінологія та терміносистема .

Сьогодні в термінології існує понад 20 визначень поняття «термін» (від латинського terminus – рубіж, межа). Під терміном розуміють слово чи сполучення слів, що вживаються для точного визначення спеціальних понять.

    Термін має такі ознаки:

– системність (належить до певної терміносистеми, що відрізняє його від звичайного слова);

– наявність дефініції (визначення);

– однозначність (в межах своєї терміносистеми повинен називати тільки одне поняття: наприклад, термін корінь у граматиці означає головну частину слова, у біології – частину рослини, що знаходиться в землі);

– точність;

– мотивованість(така мовна форма терміна, яка дає змогу зрозуміти значення терміна без допомоги тлумачного словника);

– відсутність синонімів та омонімів в межах певної терміносистеми (хоча ця вимога є швидше бажаною, ніж реальною, в юридичній сфері, наприклад, в межах однієї терміносистеми функціонують терміни-синоніми адвокат –захисник, прокурор – обвинувач тощо);

– стилістична нейтральність.

Вживаються терміни переважно в науковому й офіційно-діловому, рідше в публіцистичному та художньому стилях, подекуди – у розмовній мові.

 З а структурою терміни бувають однослівні (дебет, юриспруденція, податок), терміни-словосполучення (позовна заява, податок на додану вартість, бухгалтерський облік) та терміни-речення (кроком руш!).

За походженням терміни бувають питомі (створені засобами власної мови) та запозичені. Запозичення можуть бути прямими (безпосередньо з мови, де виник цей термін) та непрямими (через посередництво інших мов). Багато запозичених термінів греко-латинського походження, оскільки ці мови протягом тривалого часу були мовами науки: лексика, граматика – з грецької; календар, інфінітив – з латинської. Грецька та латинська мови й сьогодні залишаються джерелом творення нових слів, в тому числі й термінів: ксерокс, психологія тощо.

Крім того, терміни поділяють на загальнонаукові (аналіз, синтез, аргумент) та вузькоспеціальні (кожна галузь науки, техніки тощо має свою термінологію).

Система термінів називається   термінологією. Це поняття багатозначне.Термінологія – сукупність термінів, що склалася у певній галузі наукового знання. Вперше це поняття було вжито професором Ц. Шютцем (Німеччина) у 1786р., у 1801р. воно з'являється у французькій та англійській мовах у дуже вузькому значенні «опис». Сьогодні під термінологією розуміють:

– науку про терміни;

– частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику;

– систему позначень наукових і професійних понять будь-якої однієї галузі знань.

Термінології формуються протягом тривалого часу. У період формування типовим для термінології певної галузі є запозичення термінів. Коли достатня кількість фактів нагромаджена, розпочинається творення питомої термінології. Термінології служать джерелом для формування терміносистем.

Терміносистема – структурне утворення, де терміни знаходяться між собою у певних зв’язках. Їх специфіка полягає в тому, що ці системи відкриті, динамічні і за характером природно-штучні.

Терміносистеми поєднують у собі два види системності: логічну, що визначається системою понять, і лінгвістичну, що визначається системою термінів.

Необхідною умовою формування терміносистеми є створення наукової теорії, позначення об’єктів та зв’язків між ними. Типові ознаки терміносистеми такі:

цілісність;

певна сталість, яка відбиває систему поглядів у певній сфері наукового знання на певному етапі;

структурований характер: лінійна (однорівнева) чи ієрархічна (має підсистеми, які відбивають різні види відношень всередині терміносистеми).

За семантичним значенням розрізняють власне терміни (які створюються на основі наукового або технічного поняття) та терміноїди (вживаються у вузькому професійному середовищі). До них належать професіоналізми, номенклатурні назви.

П рофесіоналізми (від латинського professio – фах, заняття) – це слова та вирази, властиві мовленню певної професійної групи людей, які називають конкретні явища або об’єкти. Це в основному назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різних ґатунків сировини, спеціальні професійні вислови.       

Виділяють науково-технічні, професійно-технічні, просторічно-жаргонні професіоналізми. Частина професіоналізмів є неофіційними замінниками термінів. Наприклад, у мові водіїв кермо – бублик, у журналістів помилка – ляп, у викладачів, вчителів вільний час між парами, уроками – вікно, у мові юристівможна почути вирази ліпитисправу тощо.

    Деякі з професіоналізмів з часом можуть перейти у нормативне слововживання, напр.: двірник – пристрій для очищення вітрового скла.

    Найчастіше, як зазначають вчені-мовознавці, професіоналізми виникають в тому середовищі, де термінологія не розвинена або складна. Наприклад: у мові моряків кухар – кок, вони морем не плавають, а ходять, медичному терміну трансплантація, відповідає професіоналізм пересадка  тощо.

Термін «номенклатура», утворений від латинського (nomenklatura – розпис імен)  вперше з'явився у  французькій мові у ХУІ столітті.  Починаючи з ХУІІІст., поширюється в деяких європейських мовах. Поштовхом для цього  стала створена відомим шведським ботаніком К. Ліннеєм класифікація рослин. Тому слово містило в собі зміст «система назв, що мають зовнішню схожість», тобто виступають синонімом до слова «номінація».

    У 80-х роках ХУІІІст. після упорядкування хімічної номенклатури значення слова розширюється, воно починає позначати на лише систему назв, а й систему понять, унаслідок чого перетворюється на фактичний дублет «термінології».

    У середині ХІХ ст. англієць В. Ревель, філософ і логік, визначив номенклатуру як сукупність назв, видів чи елементів. Із цим же значенням вживав це слово І. Верхратський, диференціюючи тим самим поняття термінології й номенклатури. Види рослин, тварин у нього іменуються номенклатурою, а всі інші спеціальні назви – термінами.

    Сьогодні під номенклатурою розуміють:

– систему назв, вживаних у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва;

– перелік найменувань продукції, що виробляється;

– перелік рахунків, що їх відкриває бухгалтерія;

– перелік посад, які затверджують вищі органи.

Від термінів номенклатурні назви відрізняються тим, що в основі терміна лежить загальне поняття, а в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатури входять серійні назви машин, верстатів, приладів, підприємств, організацій, географічні назви. Напр.: острів, півострів – терміни, Сицилія, Крим – номенклатурні назви.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: