Віктор Федорович Янукович ( лютий 2010 - лютий 2014.)

На виборах 2010 р. В. Янукович переміг у другому турі Ю. Тимошенко і став четвертим президентом України.

Свою каденцію В.Янукович розпочав з повернення собі повноваженьочільника виконавчої гілки влади, яких був позбавлений попередній президент у наслідок політичної реформи 2004 р. У вересні 2010 р. Конституційний суд України скасував зміни до Конституції, внесені у 2004 р., а отже Україна знову стала президентсько-парламентською республікою. Лідер опозиції, екс-прем'єр України Юлія Тимошенко розцінила рішення Конституційного суду як ««узурпацію державної влади…командою Януковича»

Уже в перші два місяці президентства В. Януковича в Україні посилився тиск на ЗМІ, а також розпочалося згортання свободи слова. Почалося кримінальне переслідування колишніх високопоставлених чиновників: Президента України (1994-2005) Леоніда Кучми, екс-прем'єра Юлії Тимошенко, екс-міністра МВС Юрія Луценка і ін.

Було здійснено ряд реформ, деякі з них були неоднозначно сприйняті громадськістю. Наприклад, прийняття Верховною Радою України проекту нового Податкового кодексу спричинило «Податковий майдан» - масові мітинги і протести в Україні, які тривали в листопаді-грудні 2010 року.

Особливої гостроти набула мовна проблема. Проект закону «Про мови України», зареєстрований у Верховній Раді України 7 вересня 2010 року, який фактично передбачав надання російській мові статусу другої державної, викликалв широкий резонанс серед україномовного населення, в результаті чого була розгорнута кампанія «Займіться ділом, а не язиком!». У підсумку, цей проект був знятий з розгляду, але слідом за цим з'явився інший законопроект Партії регіонів «Про засади державної мовної політики», що вводив в українське законодавче поле поняття регіональної мови. Він був ухвалений Верховною Радою і 8 серпня 2012 року підписаний В. Януковичем.. Кожен етап ухвалення супроводжувався акціями противників і прихильників законопроекту.

21 квітня 2010 року в Харкові Віктор Янукович провів переговори з президентом Росії Дмитром Медведєвим, за підсумками яких було підписано Харківські угоди про продовження базування російського Чорноморського флоту в Криму на 25 років. Знижка за газ для України враховувалась як частина орендної плати за перебування флоту Росії в Україні.

В Україні домовленості викликали обурення опозиції, екологів, місцевих рад та суспільства загалом. Більшість аналітиків розцінили їх як такі, що суперечать Конституції України. Сам В.Янукович в Зверненні до українського народу назвав Харківські угоди вирішенням головної проблеми, залишеної йому попередниками, - проблеми нормалізації відносин з Російською Федерацією та зміни «кабальних газових контрактів, що призвели державу на межу соціально-економічного колапсу».

15 липня2010 р. Янукович підписав закон про основнінапрямивнутрішньої і зовнішньоїполітикидержави, в якому остаточно відмовивсявід курсу на вступ до НАТО, заявивши про позаблоковий статус України.

Під час правління В. Януковича загострилося питання про напрям подальшого руху країни. Росія схиляла Україну до вступу до Митного союзу, до якого крім РФ входили Білорусь і Казахстан. Основною поступкою за це мало бути зниження ціни на російський газ для України майже наполовину. У той же час, на 28 листопада 2013 р. було заплановане підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною, підготовка до якого тривала з 2007 року.21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, щовикликалобурхливінегативніреакції Заходу та України, а такожмасовіакції протесту по всійкраїні.

Розпочалася затяжнаполітична криза. Масовамирнаакція протесту в центріКиєва, а також в іншихмістахУкраїни, отримала в соціальних мережах та ЗМІ назву «євромайдан», за аналогією з подіями 2004 р. Після силового розгону демонстрації 30 листопада 2013 р.,«євромайдан» набув різкорадикальногоантипрезидентського та антиурядового характеру.

18-20 лютого 2014 р. сталося поновлення силового протистояння між силовиками та мітингувальниками. У результаті сутичок загинуло близько ста повстанців, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею».

21 лютого 2014 року Янукович пішов на поступки і підписав з опозицією угоду про врегулювання кризи на Україні, яка передбачала, зокрема, негайне (протягом 2 діб) повернення до Конституції в редакції 2004 року, конституційну реформу і проведення дострокових президентських виборів не пізніше грудня 2014 року. У той же день Янукович раптово виїхав до Харкова, а згодом залишив країну, фактично самоусунвшись від виконання обов'язків Президента України.

Парламент ухвалив рішення про перехід до парламентсько-президентської форми правління, створив нову більшість, обрав Головою Верховної Ради О. Турчинова, прем'єр-міністром А. Яценюка та призначив дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 р.

Росія, скориставшись важкою ситуацією в Україні, в березні 2014 р анексувала Крим, розв'язала неоголошену війну в Донбасі, почала дестабілізувати обстановку на південному-сході України.

13 квітня 1914 в Донецькій області почалася антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів і сепаратистів.

Порошенко Петро Олексійович (на посаді з червня 2014)

На президентських виборах 2014 року Петро Порошенко здобув перемогу у І турі, отримавши більше ніж половину (54,7 %) голосів виборців.Інавгурація нового Президента відбулася 7 червня 2014 року. Того ж дня він взяв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.

Президент підтвердив незмінність курсу України на євроінтеграцію і 27 червня 2014 р. в Брюсселі підписав економічну частину Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Питання про надання Україні Європейським Союзом безвізового режиму, на жаль, на сьогоднішній день залишається не вирішеним.

П. Порошенко прийшов до влади у найдраматичніший момент в історії Незалежної України. Головне завдання, яке постало перед Президентом - завершення військового конфлікту на Донбасі. П. Порошенку вдалося своєю дипломатичною діяльністю об'єднати навколо України провідні країни ЄС, донести їм, що йде не громадянська війна, а агресія Росії проти України, яка відбувається з порушенням всіх правових норм, і таким чином було введено санкції проти РФ, а МВФ - надав Україні кредитну допомогу. Також вдалося заручитися рішучою підтримкою президента Франції Ф. Олланда та канцлера Німеччини А. Меркель.

П. Порошенко висловив переконання, що конфлікт на Донбасі не має військового вирішення і намагається втілити в життя свій мирний план, який оприлюднив у червні 2014 року під час поїздки на Донбас. План передбачає децентралізацію й дострокові вибори на Донбасі, але після припинення військових дій. Мінські угоди 5 вересня 2014 р. та 12 лютого 2015 р., хоча й не припинили військові дії, проте зменшили їх інтенсивність.

Проведення реформ в країні є важливою передумовою просування України по шляху євроінтеграції. 12 січня 2015 року Петро Порошенко підписав Указ «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», яка включає у себе 62 реформи. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя

Ще в жовтні 2014 р. Президент підписав закон "Про очищення влади", прийнятий Верховною Радою 16 вересня. Закон визначає правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Втім, деякі чиновники свої звільнення успішно оскаржили в судах.

Навесні 2015 р. було розпочато реформу МВС. Ця реформа стала можливою завдяки спеціалістам з Грузії Вперше за 25 років незалежності, до українського уряду було запрошено іноземних спеціалістів - О.Квіташвілі, Е.Згуладзе, К.Бенукідзе, Д.Сакварелідзе, Х.Деканоідзе, а також литовського підприємця А.Абрамовичуса та ін.

Активізувався процес декомунізації. Дуже важливими є чотири закони, підписані П.Порошенком 15 травня 2015 року, за якими комуністичний режим було порівняно з націонал-соціалістичним, заборонялася радянська символіка та відкривалися архіви радянських спецслужб. А через три місяці Міністерством юстиції було заборонено Комуністичній партії приймати участь в усіх виборах та позбавлено її статусу політичної партії.

Розпочато децентралізацію, здійснення якої є однією із вимог керівництва Євросоюзу. Але голосування за цю реформу в першому читанні, яке відбулось 1 вересня фактично стало початком розпаду коаліції «Європейська Україна» та кроком до великої парламентської кризи. Хоча друге голосування за конституційну реформу так і не відбулось, процес децентралізації триває у вигляді збільшення виділення фінансових коштів на місця, а також проведення виборів старост по селах.

Значна увага приділяється Збройним силам України. У 2015 р. збільшено їх чисельність до 250 тисяч, зросло фінансування Збройних сил з бюджету, переглянуто грошове забезпечення військових.

Верховна Рада України 12 лютого 2015 р. прийняла закон "Про забезпечення права на справедливий суд", який став першим законом, який реформує судову систему. Також було ухвалено інші документи, проте саму реформу ще не завершено.

Складними залишаються стосунки з Росією. Позитивним є зменшення газової залежності України. Так у 2014 р. наша країна скоротила імпорт російського газу порівняно з 2013 р. на 44% - до 14,5 млрд кубометрів. Станом на кінець травня 2015 р. Україна здійснює реверс газу із Західної Європи.