Протокол лікування гострого бронхіту у дітей

Кількість навчальних годин: 2

Курс:ІІІ

1.Науково-методичне обґрунтування теми:

Захворювання дихальних шляхів посідають друге місце після шлунково-кишкових хвороб в патології дитячого віку. 20-25% всіх дитячих хвороб становлять хвороби дихальних шляхів. За смертністю хвороби дихання стоять на третьому місці.

Актуальність вивчення гострої пневмонії в дітей раннього віку велика і зумовлена:

1. Значним розповсюдженням цієї патології в дітей І-го року життя (хворіє 2%).

 2. Тяжкістю перебігу, хронізацією процесу в бронхолегеневій системі.

3. Високою летальністю, яка вказує на те, що пневмонія — основна причина дитячої смертності (у світі протягом року помирає приблизно 5 млн. дітей до п'ятирічного віку, кожні 7 секунд від пневмонії помирає одна дитина).

Бронхіальна астма є однією з актуальних проблем медицини, вона погіршує якість життя 95% хворих. Поширенісгь бронхіальної астми коливається від 1 до 8 % залежно від віку і географічних умов.

2. Навчальні цілі лекції:

Гострий бронхіт. Етіологія, патогенез, клінічні прояви. Особливості перебігу захворювань у дітей грудного віку. Діагностика, лікування, догляд за хворими, профілактика захворювань.

Гостра пневмонія. Характеристика захворювання. Зв’язок частоти пневмонії у дітей раннього віку з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання. Значення захворювань матері під час вагітності, тяжких пологів, пологових травм, недоношеності для виникнення пневмонії у новонароджених.

Етіологія, патогенез гострої пневмонії. Класифікація, форми, тяжкість перебігу в недоношених, новонароджених дітей. Діагностика. Лікування. Профілактика. Диспансеризація.

Бронхіальна астма. Характеристика захворювання. Роль спадкової схильності до алергійних захворювань у виникненні бронхіальної астми. Етіологія хвороби, патогенез. Різноманітність шляхів проникнення алергенів в організм дитини. Класифікація бронхіальної астми, форми, тип, тяжкість, перебіг. Клінічні прояви бронхіальної астми.

Ускладнення хвороби. Лікування на першому та другому етапах, залежно від ступеня тяжкості нападів, у післянападовий та міжнападовий періоди. Диспансерний нагляд. Особливості імунізації. Профілактика. Роль фельдшера в проведенні санітарно-освітньої роботи серед населення і особливо серед сімей з обтяженою спадковістю.

Охарактеризувати захворювання печінки та жовчних шляхів. (β-І)

Етіологія, патогенез, особливості клінічних проявів у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. (β-І)

Лікування дітей, диспансерний нагляд. Профілактика захворювання. (β-ІІ)

Охарактеризувати захворювання підшлункової залози. (β-І)

Етіологія, патогенез, особливості клінічних проявів у дітей. (β-І)

Діагностика хвороби, диференційна діагностика. (β-І)

Лікування дітей, особливості дієтотерапії. (β-ІІ)

Диспансерний нагляд. (β-І)

Профілактика захворювання. (β-І)

Стоматити. (β-І)

Етіологія, клінічна картина стоматитів. (β-І)

Лікування, догляд за хворими, профілактика захворювання. (β-ІІ)

Охарактеризувати гельмінтози. Поширення гельмінтозів серед дітей та їх вплив на організм дитини. (β-ІІ)

 

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця:

Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вмітидотримуватись правил поведінкибіляліжка хворого, принципівмедичноїдеонтології. Оволодітивміннямвстановлюватипсихологічний контакт з хворою дитиною та її родиною. Виробити відчуттявідповідальності за своєчасність та правильністьпрофесійнихдій.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

Анатомія, фізіологія, мікробіологія, загальний догляд, соціальна медицина, терапія.

 

5. План і організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття	Цілі на рівнях абстракції	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів	Розподіл часу
1	Підготовчий етап:   Визначення навчально-виховних цілей. Актуальність та мотивація освітнього процесу. Актуалізація опорних знань студентів.		Див. п.1 і 2	10 хв.
2	Основний етап: План. Гострий бронхіт Пневмонія Бронхіальна астма	ІІ ІІ ІІ	Тематична лекція   Таблиці, малюнки, проблемні ситуації, презентація.	60 хв
3	Заключний етап: Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання студентів. Домашнє завдання: «Захворювання печінки, жовчних шляхів.»			10 хв.

6. Зміст лекційного матеріалу:

Гострий бронхіт – запальний процес слизової оболонки бронхів за відсутності ознак ураження легеневої тканини. Бронхіт є однією з найпоширеніших патологій дитячого віку.

Трахеобронхіт рідко зустрічається як самостійне захворювання, частіше як ускладнення при ГРВІ.

Етіологія

Головними чинниками є віруси грипу, парагрипу, RS – віруси, аденовіруси. До вірусів може приєднуватися бактеріальна мікрофлора – стрептокок, гемофільна паличка інфлюенци, стафілокок, пневмокок.

Чинники, що сприяють виникненню гострого бронхіту:

• кліматичні умови,
• переохолодження,
• зниження імунітету,
• вплив токсичних, термічних чинників,
• пил, алергени,
• забруднення атмосфери,
• паління батьків.

Класифікація

За характером ураження:

1.Катаральний

2.Фібринозний

3.Гнійний

4.Геморагічний

5.Некротичний

6.Гнильний

За локалізацією процесу:

1.Ендобронхіт – ураження слизової оболонки бронхів

2.Панбронхіт – ураження і підслизового, і м’язового шарів бронхів

Клініка

Клінічні прояви характеризуються тріадою симптомів:

1) кашель,

2) виділення харкотиння,

3) порушення бронхіальної прохідності, але без ознак обструкції.

Під час обстеження дитини спостерігаються ознаки інтоксикації, яка залежить від виду збудника і віку дитини (що менша дитина, то частіше спостерігають ознаки інтоксикації).

У дітей, хворих на гострий бронхіт, виражений катаральний синдром. При цьому кашель сухий, нападоподібний, посилюється вночі – напади кашлю призводять до порушення сну і виснажують дитину. Тільки з 2 – го тижня кашель стає вологим, але він може тривати 3 – 4 тижні.

За наказом № 18 від 13.01.2005 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія»

Протокол лікування гострого бронхіту у дітей

Діагностичні крітерії:

1. Кашель, який на початку захворювання має сухий, нав`язливий характер. На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає.
2. При огляді дітей, хворих на гострий бронхіт не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомім інтоксикації.
3. При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.
4. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох. Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.
5. Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів.
6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка.

Лікування:

Госпіталізація при підозрі на ускладнення.

Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл №5. Симптоматичне лікування включає:

• Відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження(проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожніка, каліяйодід, та ін.) Препарати застосовуються ентерально та в інгаляціях.
• Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю.Застосовують (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін).
• Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами.
• Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначають в дозах, що перевищують фізіологічні потреби.
• При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).

Вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі

В умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадінамічні та сінусоідальні моделювальні токи, різноманітні варінти електрофорезу.(КІ, СаСL_2, МgSO₄ ).

Етіологічна терапія призначається з урахуванням, що в 90-92% випадків причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків.

Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, ДНК-ази та ін.

Згідно рекомендацій В.К.Таточенко та співавторів, показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути:

1. Діти перших 6-ти місяців життя;
2. Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.);
3. Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.);
4. Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.);
5. Підозра на нашарування бактеріальної інфекції:

Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування.

Застосовують препарати:

1. цефалоспоринового ряду (цефалексін; цефадріксіл; цефазолін; цефаклор; цефотаксім; цефтріаксон);
2. захищені пеніциліни (аугментін; амоксіклав)
3. макроліди (азітроміцин)

На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія (мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аір, термлпсіс, чабрець та ін.).