Форми і функції кредиту

Глава 18. КРЕДИТНА СИСТЕМА

Кредитори мають кращу пам’ять, ніж боржники.

Бенджамін Франклін

Питання на екзамен:

1.Розкрийтезміст і структуру пасивнихі активнихбанківськихоперацій.

2.Якийвплив на національнуекономікумаютьміжнароднікредитніінститути? Назвітьголовні з них та функції, які вони виконують?

 

Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту

Позичковийкапітал — це грошовий капітал, який надається його власниками або розпорядниками як позика з метою отриман­ня доходу в формі позичкового відсотка (процента).

Кредит — це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка.

1. Джерелом кредитних ресурсів є грошовий капітал, що вивільняється в процесі кругообороту промислового та торго­вельного капіталу. Таке вивільнення зумовлене:

— характером обороту основного капіталу;

— характером обороту оборотногокапіталу;

— акумуляцією частини прибутку на розвиток та моди­фікацію виробництва, вирішення певних соціальних завдань.

2. Наступним джерелом кредитних ресурсів є рух бюджетних засобів, цільових фондів та резервів.

3. Третім джерелом тимчасово вільних грошових засобів є грошові доходи і заощадження приватних осіб.

Принципифункціонування кредиту

Обов’язковість повернення кредиту.

Платність.

Строковість.

 

Форми і функції кредиту

За суб’єктамикредитнихвідносин, об’єктом позик, сферою поширення та розміром позичкового відсотка розрізняють:

1. Комерційний кредит — надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу. Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал.

Інструментомкомерційного кредиту є вексель. Останній може набувати форм простого (видається позичальником на ім’я кредитора із зазначенням місця та часу видачі векселя, розміру суми, місця й часу платежу) і переказного векселя, або трат­ти (письмовий наказ кредитора позичальникові про сплату пев­ної суми третій особі або пред’явнику). Особа, що видає пере-казний вексель, називається трассантом, а особа, на користь якої виписана тратта, —ремітентом.

Мета комерційного кредиту — прискорення реалізації то­варів та втіленого в них прибутку.

Величина позичкового відсотка за комерційний кредит нижча від банківського; входить у ціну товару та суму векселя.

2. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал.

Кредитором є банк, а позичальником — домогосподарства, підприємницький і державний сектор.

Мета банківського кредиту — отримання прибутку з позик.

Банківський кредит не має цільового обмеження.

Банківський кредит — це форма кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання частину влас­ного або залученого грошового капіталу на умовах повер­нення та платності у вигляді банківського відсотка.

Банківський кредит, у свою чергу, класифікується за таки­ми ознаками:

— залежно від забезпечення — незабезпечений (бланковий) та забезпечений (векселем, майном чи цінними паперами);

— за строками погашення — онкольний (погашається на першу вимогу банку); короткостроковий (до 1 року); середньо- строковий (від 1 до 3 років); довгостроковий (понад 3 роки);

— за ступенем ризику — стандартний і з підвищеним ризиком;

— за способом погашення кредиту — кредит, що пога­шається в розстрочку (поступово, частинами), на. одноразово­го погашення;

— за методом стягнення банківського процента — про­цент стягується в момент отримання кредиту, під час його по­вного повернення або однаковими частинами впродовж терміну кредиту.

— за методом надання — кредит, що надається на підставі індивідуальної угоди між позичальником і банком, та кредит, що надається у межах попередньо встановленого банком ліміту кредитування для певного позичальника (згідно з відкритою кредитною лінією).

Споживчий кредит — надається банком приватним особам для придбання предметів особистого споживання довгостроко­вого користування (холодильників, пральних машин, телерадіо- апаратури, меблів, автомобілів тощо).

Споживчий кредит існує у двох формах: комерційного (ку­півля товарів у розстрочку) та банківського (грошова позика в банку для купівлі товарів довгострокового використання). По­зичковий процент за цією формою кредиту досить високий.

Іпотечний кредит — довгострокова позика під заставу не­рухомого майна (землі, житла, виробничих будівель). Його на­дають переважно спеціалізовані іпотечні банки під заставу не­рухомого майна. У випадку несвоєчасного повернення кредиту позичальник втрачає заставлене нерухоме майно, і воно пере­ходить у власність банку.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна і супроводжуються укла­данням лізингової угоди, в якій лізинговою компанією є банк, що на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду.

Ломбардний кредит — короткостроковий кредит під за­ставу рухомого майна, яке можна швидко реалізувати. Застава забезпечує повернення кредиту. Вартісна оцінка застави повин­на перевищувати суму кредиту. Якщо кредит повертається своє­часно зі сплатою відсотка, позичальник залишається власником заставленого майна. Якщо кредит не повертається в строк, пра­во власності на заставлене майно переходить до кредитора, який, реалізуючи майно, утримує суму боргу та відсоток.

Державний кредит — система економічних відносин між державою в особі їїорганіввладичиуправління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами — з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант.

Особливостідержавного кредиту

Позика, яку отримує держава, забезпечується всім майном, що є власністю держави.

На рівні центрального уряду державні позики зазвичай не мають цільового спрямування, тоді як для нижчих рівнів дер­жавної влади цільове використання їх чітко визначене.

Держава як позичальник залучає грошові засоби на певний термін.

Доходи від позик стали другим (після податків) джерелом фінансування державних витрат.

Міжнародний кредит — це рух міжнародного капіталу, наданого державою, банком, іншою юридичною чи фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній чи фізич­ній особі іншої країни на певний строк на умовах повернення та платності.

Кредиторами і позичальниками можуть також бути міжна­родні організації (МВФ, МБРР та ін.), регіональні об’єднання держав (ЄБРР), асоціації виробників та експортерів товарів.

Кредит «стенд-бай» — надається країнам — членам МВФ для визначених МВФ цілей на підставі угод «стенд-бай» термі­ном до 12 місяців, а в окремих випадках до ЗО років. За цією уго­дою країна — член МВФ має право придбати в МВФ іноземну ва­люту в обмін на національну в межах попередньо обумовленої суми на визначений угодою термін.

У практиці міжнародних кредитних відносин подекуди за­стосовується безпроцентний кредит. Він надається із цільових грошових фондів, створених економічно розвиненими країна­ми з метою надання допомоги країнам, що розвиваються.

Функції кредиту

Перерозподільча — кредит забезпечуєакумуляцію тимчасо­во вільних грошових ресурсів домогосподарств, підприємниць­кого та державного сектору, перетворюючи їх у позичковий капі­тал, який завдяки використанню численних форм кредиту пере­розподіляється на користь тих суб’єктів, які мають тимчасову по­требу використання запозичених грошових засобів.

Емісійна функція виявляється у створенні нових платіжних засобів кредитними установами.

Економія витрат обігу завдяки тому, що кредит суттєво прискорює швидкість обороту грошових ресурсів і здешевлює обслуговування грошового обігу.