У ринковій економіці оплата праці персоналу підприємства виступає ціною робочої сили, що визначається кон'юнктурою ринку робочої сили. Разом з тим заробітна плата має мінімальний рівень, який регулюється державою.
Мінімальна заробітна плата - це встановлений державою розмір оплати праці, який визначається на рівні прожиткового мінімуму, нижче якого не повинна оплачуватися фактично виконана робота найманого працівника у межах установленої норми праці на місяць (день, годину). У мінімальну заробітну плату не включаються доплати, надбавки і компенсаційні виплати.
Основою організації оплати праці в туристичній сфері, як і в інших галузях діяльності, є тарифна система, що включає тарифні сітки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні довідники та характеристики.
Тарифна сітка передбачає співвідношення в оплаті працівників різної кваліфікації. Вона являє собою сукупність тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. Віднесення виконаних робіт до певних тарифних розрядів здійснюється власником підприємства або уповноваженим ним органом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника при узгодженні із профспілковим або іншим представником трудового колективу.
Тарифно-кваліфікаційна характеристика використовується для розподілу робіт і працівників за розрядами тарифної сітки і є основою формування й диференціації заробітної плати.
Загальний заробіток працівника складається з основної і додаткової заробітної плати та інших виплат. Основна заробітна плата являє собою винагороду за виконану роботу відповідно до норм праці, тарифних ставок і посадових окладів.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад установлені норми (завдання), за трудові успіхи, стаж роботи і кінцеві результати діяльності.
До інших виплат відноситься винагорода за підсумками річної роботи, матеріальна допомога, одноразові заохочення, оплата вимушених простоїв.
В умовах ринкової економіки підприємства, засновані на різних формах власності, самостійно, крім державних, запроваджують власну організацію оплати праці в межах законодавчого поля України. Установлені на підприємстві тарифні ставки і посадові оклади, коефіцієнти і розряди узгоджуються з чинними в економіці формами і системами оплати праці.
На тарифній системі ґрунтуються дві форми оплати праці в сфері туризму: погодинна і відрядна. Кожна з них має ряд систем, які застосовуються в різних організаційно-технічних умовах діяльності (рис. 8.1).
Застосування зазначених на рис. 8.1 форм і систем оплати праці на туристичних підприємствах здійснюється загальними для всієї економіки України методами.
Погодинна форма оплата праці працівників здійснюється на основі погодинних (денних) тарифних ставок і нормованих завдань на відповідний період часу або місячних окладів. Погодинна оплата праці у сфері туризму здійснюється на основі посадових окладів з урахуванням відпрацьованого часу. При простій погодинній системі оплаті тарифний заробіток працівника за місяць (ЗПт) розраховується за формулою
ОК
ЗПт = ------- х Дф, (8.14.)
Дн
де ОК- місячна сума посадового окладу;
Дн - номінальна кількість робочих днів (годин) у місяці;
Дф - фактично відпрацьована кількість днів (годин) за місяць.
При погодинно-преміальній системі оплати праці, крім тарифного заробітку (ЗПт), виплачується премія (ПР) за виконання кількісних та якісних показників:
ЗПгп = ЗПт+ПР, (8.15)
де ЗПгп - заробітна плата, нарахована за погодинно-преміальною системою.
Відрядна форма оплата праці здійснюється на основі норми виробітку і розцінки за одиницю виконаної роботи.
При простій відрядній системі оплати праці заробіток (ЗПвп) розраховується за формулою
ЗПвп = Nтп х Р, (8.16)
де Nmn - кількість одиниць створеного (реалізованого) турпродукту (послуг);
Р - розцінка за одиницю турпродукту (послуг).
При непрямій відрядній системі оплати праці заробіток обслуговуючого персоналу залежить від результатів праці тих працівників, яких він обслуговує. До працівників з непрямою відрядною оплатою праці в туристичних підприємствах відносяться маркетологи і менеджери по забезпеченню туроператорів необхідними туристичними послугами. Заробіток при такій системі (ЗПвн) розраховується за формулою
ЗПвн = ТСгод х t х Кн, (8.17)
де ТСгод - тарифна ставка за годину роботи основного працівника;
t - фактично відпрацьована кількість годин основним працівником;
Кн - коефіцієнт виконання норм основним працівником, що обслуговується допоміжним працівником.
При відрядно-преміальній системі оплати праці заробіток працівника (ЗПвпр) включає відрядний прямий заробіток (ЗПвп) і премію (ПР) за досягнення кількісних та якісних показників, які преміюються:
ЗПвпр = ЗПвп + ПР., (8.18)
При відрядно-прогресивній системі оплати праці заробіток працівника (ЗПвпрг) включає, крім відрядного прямого заробітку, ще й премію, яка визначається за зростаючою шкалою. Ступінь зростання премії залежить від рівня перевиконання нормованого завдання. Розрахунок заробітку при цій системі здійснюється за формулою
ЗПвпрг = ЗПвп х Іпрг (8.19)
де Іпрг - індекс прогресивно зростаючої премії.
При акордній системі оплати праці застосовуються дві підсистеми: проста акордна та акордно-преміальна. Проста акордна оплата здійснюється за весь комплекс виконаних робіт. Показники оплати й обсяг робіт передбачаються в договорі.
При акордно-преміальній системі оплати праці виплачується ще й премія за якість і достроковість виконання робіт, передбачених договором.
Досить розповсюдженою системою оплати праці в туристичних агентствах є участь працівників у доходах підприємства, яка передбачає збільшення частки агентської винагороди при перевищенні домовленостей по реалізації турпродукту. Для розрахунків можна використовувати формулу
ЗПаг = АВд х Ізп + ΔАВ х Ізбзп (8.20)
де ЗПаг - заробітна плата агентів-реалізаторів турпродукту;
АВд - агентська винагорода за договірний обсяг реалізації турпродукту;
Ізп - частка (індекс) заробітної плати в агентському доході за договірний обсяг реалізації турпродукту;
ΔАВ - перевищення договірних обсягів агентського збору за реалізацію тур продукту;
Ізбзп - збільшений індекс заробітної плати за понаддоговірну реалізацію тур продукту.