2018-02-13
962
1) Лібералізація;
2) протекціонізм;
3) обидві відповіді вірні;
4) немає вірної відповіді.
4. Демпінг – це:
1) плата за товар, який перетинає митний кордон;
2) державна політика захисту внутрішнього ринку за допомогою використання тарифних інструментів;
3) експорт товарів за цінами нижчими від собівартості цих товарів.
4) імпорт товарів за цінами нижчими від собівартості цих товарів.
5. Протекціонізм — це:
1) продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від витрат виробництва (собівартості цих товарів) для отримання конкурентних переваг в експорті на тому чи іншому ринку;
2) державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики;
3) плата за товар, який перетинає митний кордон;
4) державна політика, що спрямована на підтримку вітчизняного виробництва та споживання.
6. Автаркія — це політика, мета якої полягає:
1) у зведенні до мінімуму залежності економіки країни від
інших країн;
2) у скасуванні тарифних і нетарифних бар'єрів у міжнародній
торгівлі;
3) у запровадженні єдиної валюти у межах міжнародного еко
номічного об'єднання;
4) у поглибленні міжнародної економічної інтеграції.
7. Ембарго — це:
1) урядова заборона на торгівлю з певною країною або гру
пою країн;
2) добровільна відмова окремих приватних підприємців від
підтримання ділової діяльності з підприємцями інших країн;
3) групова змова підприємців певної країни щодо непідтримання контактів з іншими підприємцями всередині країни;
4) групова змова підприємців певної країни щодо непідтримання ділової діяльності з підприємцями інших країн.
8. Найпоширеніший метод сучасної торгової політики для розвинутих країн світу — це:
1) демпінг;
2) митне оподаткування;
3) приховані форми торговельного протекціонізму;
4) зниження валютного курсу для полегшення експорту;
9. До прихованих форм торговельного протекціонізму можна віднести:
1) субсидіювання імпорту;
2) кредитування експорту;
3) пільгове оподаткування експортерів;
4) все перелічене;
10 До кількісних методів торговельної політики належать:
1) квотування, ліцензування, «добровільні» обмеження експорту;
2) експортне кредитування, демпінг;
3) правові режими;
4) внутрішні податки та субсидії;
11. До тарифних інструментів торгової політики належать:
1) внутрішні податки та субсидії;
2) імпортні та експортні квоти;
3) мито; митні квоти;
4) митні збори.
12. До прихованих методів торгової політики належать:
1) торгові угоди, технічні бар’єри, правові режими;
2) демпінг;
3) технічні бар’єри, податки і збори, державні закупки, вимоги про вміст місцевих компонентів;
4) субсидії, експортне кредитування.
13. До фінансових методів торгової політики належать:
1) демпінг, експортне кредитування, субсидії;
2) субсидії, кредитування, ліцензування;
3) субсидії, валютно-фінансові угоди, митні пільги;
4) внутрішні податки та субсидії;
14 За правилами СОТ експортні субсидії:
1) дозволені
2) не дозволені;
3) дозволені, якщо торговий партнер використовує імпортний тариф;
4) заборонені, але можуть використовуватися за згодою з торговим партнером.
15. Який з видів державного регулювання міжнародної торгівлі призводить до виникнення політичної напруженості, торговельних війн, захисних дій у відповідь?
1) двобічне регулювання;
2) однобічне регулювання;
3) багатобічне регулювання;
4) будь-яке регулювання.
16. Тарифна квота передбачає, що:
1) визначена кількість імпортного товару оподатковується за меншою ставкою мита, а з її перевищенням – за більш високою ставкою;
2) визначена кількість імпортного товару оподатковується за більшою ставкою мита, а з її перевищенням – за меншою ставкою;
3) визначена кількість імпортного товару не оподатковується, але не дозволяється її перевищення.
4) обмежується імпорт визначеної кількості імпортного товару.
17. Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі здебільшого регулюють експорт?
1) нетарифні (кількісні);
2) нетарифні (приховані);
3) тарифні;
4) нетарифні (фінансові).
Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі регулюють як експорт, так і імпорт?
1) нетарифні (фінансові);
2) нетарифні (кількісні);
3) нетарифні (приховані);
4) тарифні.
Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі не належить до тарифних методів регулювання?
1) мито;
2) митні збори;
3) митні квоти;
4) всі зазначені інструменти торговельної політики.
20. Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі належать до прихованих нетарифних методів регулювання?
1) внутрішні податки та збори;
2) субсидії;
3) ліцензування;
4) квотування.
Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі не належать до фінансових методів регулювання?
1) державні закупівлі;
2) демпінг;
3) кредитування;
4) субсидії.
Які інструменти регулювання міжнародної торгівлі не належать до кількісних методів регулювання?
1) квотування;
2) тарифна квота;
3) ліцензування;
4) "добровільні обмеження".
До яких методів регулювання міжнародної торгівлі належать технічні бар’єри?
1) нетарифних (кількісних);
2) нетарифних (фінансових);
3) тарифних;
4) нетарифних (прихованих).
Які функції виконує експортне мито?
1) фіскальну та протекціоністську;
2) рівноваги та протекціоністську;
3) фіскальну та рівноваги;
4) всі перераховані.
Які функції виконує імпортне мито?
1) фіскальну та рівноваги;
2) протекціоністську та рівноваги;
3) протекціоністську та фіскальну;
4) всі перераховані
26 За засобом нарахування мито є:
1) специфічним та адвалерним;
2) сезонним та спеціальним;
3) номінальним та реальним;
4) специфічним та сезонним.
27.За об’єктом оподаткування мито є:
1) адвалерним і специфічним;
2) експортним та імпортним;
3) антидемпінговим та спеціальним;
4) адвалерним та антидемпінговим.
28. За характером оподаткування мито є:
1) змішаним;
2) комбінованим;
3) компенсаційним;
4) транзитним.
29.За походженням мито є:
1) транзитним;
2) сезонним;
3) змішаним;
4) преференційним
30. За способом розрахунку мито є:
1) номінальним;
2) адвалерним;
3) змінним;
4) оптимальнім.
31. Мито, яке встановлюють на імпорт та експорт тих товарів, під час виробництва яких використовувались субсидії, є:
1) компенсаційним;
2) антидемпінговим;
3) спеціальним;
4) автономним.
