Відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі важливу роль в організації допрофільного та профільного навчання відіграє психологічний супровід цього процесу.
У Концепції введено новий термін – «профільна орієнтація», що трактується як надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
Акцент на актуальності та необхідності профільної орієнтації обумовлений рядом психологічних проблем, що спостерігаються в учнів у період допрофільної підготовки та профільного навчання.
Готуючи вчителя до роботи у профільній школі, психологічна служба загострює увагу на основних психологічних проблемах особистості учнів (див. таблицю 1):
Таблиця 1
Проблема | Імовірні причини | Імовірні наслідки | ||
Невміння правильно оцінити власні можливості | Дисбаланс рівня самооцінки та рівня домагань | - Неусвідомлений або вимушений вибір профілю (часто вибір профілю замістьдитини здійснюють батьки);
- Відсутність мотивації до навчання; - Зниження інтересу до власної особистості, розмитість самосвідомості. | ||
Невиважене ставлення учнів до професійного вибору | - Недостатній рівень поінформованості про професії; - Особистісна незрілість. | |||
Нерівномірність інтелектуального та особистісного розвитку учнів у процесі профільного навчання | Обумовлено вибірковим навантаженням на окремі сторони психіки дитини | Обмеження світогляду й самосвідомості старшокласника, пов'язане з вузькоутилітарним ставленням до освіти |
Враховуючи ці проблеми, та з метою психологічного супроводу профільного навчання, створення умов для проектування індивідуальної траєкторії навчальної діяльності учнів, психологічною службою району реалізуються наступні завдання:
- вивчення індивідуальних особливостей учнів, що впливають на вибір їх подальшого життєвого шляху;
- надання допомоги учням у самопізнанні й проектуванні життєвого шляху;
- надання методичної і консультативної допомоги педагогам і батькам з питань адаптації учнів до профільного навчання;
- просвіта педагогів і батьків у питаннях розвитку і самовдосконалення учня;
- моніторинг впливу освітнього середовища навчального закладу на формування світогляду та самосвідомості старшокласника;
- моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів.
Виконання зазначених завдань повинна забезпечити система психологічного супроводу профільного навчання, яка спрямована на співпрацю з усіма учасниками навчально-виховного процесу.
|
|
Забезпечення супроводу самовизначення школяра щодо профілю навчання здійснюється за трьома взаємопов'язаними та взаємодоповнюючими напрямками: педагогічним, гуманітарно-соціальним, психологічним.
Педагогічний напрямок спрямований на:
- розвиток схильностей та задатків;
- інформаційне та технологічне забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій;
- реалізація індивідуальних освітніх запитів.
Гуманітарно-соціальний напрямок забезпечує:
- використання і доповнення потенціалу родини;
- волонтерство та прийнятні трудові об'єднання школярів;
- змістовний відпочинок та дозвілля;
- правове та профорієнтаційне консультування з боку інших установ та організацій.
Психологічний напрямок забезпечує:
- психодіагностику особистісного розвитку;
- корекційно-розвивальну роботу та психологічне консультування;
- участь у моніторингах та експертизах освітнього середовища.
Психологічний супровід навчально–виховної роботи здійснюється на діагностичній основі, охоплює усі категорії учасників навчально – виховного процесу та характеризується спрямованістю, передусім, на учня, як суб'єкта навчального процесу. Ключовим фактором, що забезпечує ефективність психологічного супроводу – є взаємодія учасників навчально – виховного процесу.
Безпосередній опис системи психологічного супроводу здійснено за наступною умовною схемою:
напрямок роботи --›› основний зміст роботи --›› методичне забезпечення (див. таблицю 2).
Таблиця 2
Напрямок роботи | Основний зміст роботи | Методичне забезпечення |
Діагностичний | Вивчення індивідуальних особливостей учнів за основними параметрами готовності допрофільного навчання: - психофізіологічна готовність; - інтелектуальна готовність; - едукаційна готовність; - рефлексивна готовність; - характерологічна готовність; - мотиваційна готовність; - комунікаційна готовність. | Впровадження комплексної програми психодіагностики готовності учнів до профільного навчання. |
Моніторинг впливу освітнього середовища навчального закладу на світогляд та самосвідомість старшокласника. Напрямки дослідження: - особливості освітнього середовища закладу; - психологічний клімат педагогічного колективу; - спрямованість особистості педагога; - соціальний авторитет навчального закладу серед учнів та батьків. | Впровадження програми соціально-психологічної експертизи діяльності педагогічного колективу та діяльності окремого педагога | |
Корекційно-розвивальний | Здійснення психолого-педагогічного впливу на особистісний розвиток учнів: - «Я – концепція» та самоідентифікація; - рівень самооцінки; - ділові й вольові якості особистості; - комунікабельність та емпатія; - конструктивні взаємостосунки та психологічний комфорт; - стресостійкість психіки. | 1) Впровадження корекційно-розвивальних програм особистісного розвитку учнів. 2) Впровадження корекційно-розвивальної програми «Тренінг креативності». 3) Впровадження програми по наданню психологічної допомоги учням під час підготовки до іспитів та участі у предметних олімпіадах. |
Просвітницько-консультативний | З учнями: - підвищення психологічної грамотності учнів в аспектах самопізнання, рефлексії, самореалізації. З педагогами: - психологічна оцінка результатів моніторингів та діагностичних обстежень; - психологічна експертиза уроків та позакласних заходів в аспекті психологічних закономірностей розвитку та особливостей учнів; - проведення просвітницьких занять з конкретних психолого-педагогічних проблем; - сприяння особистісномусамоудосконаленню педагогів. З батьками: - підвищення психологічної грамотності; - вироблення індивідуальних підходів у сімейному вихованні. | 1) Впровадження схем проведення психолого-педагогічного консиліуму. 2) Використання карток психологічної експертизи уроку та експертизи позакласного заходу. 3) Впровадження програми соціально-психологічного тренінгу для педагогів |
|
|