Особливості організації обліку цінних паперів

Цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право власності (володіння) або відносини позики та визначають взаємо­відносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником, від­повідають вимогам, установленим законодавством про цінні папе­ри. Цінні папери передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів. Об'єктом організації обліку цін­них паперів є емітент власної/невласної емісії; назва цінного папе­ру (акції тощо), номінал цінного паперу та інші характеристики.

Основу організації обліку цінних паперів визначає їхня кла­сифікація за різними ознаками (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Класифікація цінних паперів

На рис. 9.6 подано класифікацію цінних паперів за типами операцій, що з ними проводяться.

Рис. 9.6. Типи операцій, які здійснюються з цінними паперами

Організація обліку цінних паперів невласної емісії

Об'єктами організації є: номенклатура, носії номенклатур, рух носіїв номенклатури на трьох етапах облікового процесу.

Первинний облік характеризує надходження (купівлю), вибут­тя (продаж), обмін та інші операції, що можуть мати місце в обох випадках.

Переважна кількість вимог до номенклатури первинного облі­ку цінних паперів невласної емісії визначена в законодавчих та нормативних документах.

Номенклатура значною мірою має бути пов'язана з рухом цінних паперів, формою придбання або про­дажу.

Організація носіїв номенклатури первинного обліку пов'язана з напрямами та характером руху цінних паперів невласної емісії, надходженням і вибуттям.

Значна кількість носіїв визначена Комітетом із цінних паперів та фондового ринку, фондовими та валютними біржами, тому ор­ганізація починається з відбору затверджених форм. У разі по­треби окремі форми дороблюються, або розробляються індиві­дуальні для підприємства форми та затверджуються за встанов­леним порядком.

Відібрані та розроблені форми формуються в альбоми за роз­ділами.

Основу організації поточного обліку цінних паперів невлас­ної емісії визначають аналітичний і синтетичний облік.

На організацію поточного обліку впливає потреба формувати різні дані для прийняття управлінських рішень і майбутнє фор­мування підсумкових даних.

Для організації номенклатур поточного обліку складають таб­лицю для кожного носія індивідуально.

Основними носіями поточного обліку є картки (відомості) аналітичного обліку цінних паперів за назвами й емітентами та картки (відомості) синтетичного обліку за визначеною на підпри­ємстві й планом рахунків класифікацією синтетичних показників (першого, другого та іншого порядку). Крім того, формуються рі­зні розроблювальні відомості.

На кожний носій складається фрагмент ескізу.

Завершальним етапом організації носіїв поточного обліку є формування альбомів. Доцільно альбоми формувати за такими ознаками: надходження; вибуття; інші носії.

У разі використання носіїв первинного обліку на етапі поточ­ного обліку складається спеціальний графік їхнього руху спосо­бом додавання операцій поточного обліку до складеного графіка носія номенклатур первинного обліку.

Основу організації різних звітних форм: внутрішньогосподар­ської, фінансової, статистичної та податкової — формують дані балансу періоду.

Організація номенклатур узагальнюючого обліку формується на підприємстві залежно від характеру операцій.

Особливу увагу під час формування номенклатур потрібно звернути на підсумкові показники різних форм звітності та при­міток до них.

Першим носієм узагальнюючого (підсумкового) обліку є ба­ланс періоду. Він складається за загальновизначеною формою. Іншими носіями узагальнюючого обліку цінних паперів невлас­ної емісії є різні накопичувальні відомості, розроблювані таблиці. Формування цих таблиць залежить від характеру діяльності під­приємства.

Організація узагальнення документообігу та документопото-ків відбувається за загальноприйнятими правилами.