Щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Голови Державного департаменту ветеринарної медицини 7

Листопада 2002 р. № 61

ІНСТРУКЦІЯ

щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби

1. Загальні положення

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (далі - ГЕ ВРХ), -трансмісивна спонгіформна енцефалопатія або спонгіформна енцефалопатія - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) враженнями центральної нервової системи, поступовим розвитком порушення координації рухів, поведінки і чутливості та 100 %-ою летальністю. ГЕ ВРХ передається іншим видам тварин (вівці, кози, кошачі, норки) і людям (новий варіант Крейцтфельдта-Якоба хвороби).

Збудником ГЕ ВРХ, як і інших трансмісивних губчастоподібних і енцефалопатії, є патологічний пріон, який являє собою специфічний сіалоглікопротеїн та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

ГЕ ВРХ виникає після згодовування великій рогатій худобі кормів, до яких уходить тваринне борошно (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.), уражене патологічним пріоном. Відома лише оральна передача інфекції. Клінічні ознаки хвороби з'являються після інкубаційного періоду, який продовжується від 20 місяців до 10 років і довше. Тривалість клінічного перебігу хвороби від трьох тижнів до шести місяців.

2. Діагностика губчастоподібної енцефалопатії

Діагностику ГЕ ВРХ проводять комплексно на підставі

клініко-епізоотологічних показників та лабораторних методів -гістологічних, імуногістохімічних, пріон-тестів (, ІФА та ін.), електронно-мікроскопічних. Лабораторно досліджують стовбурове відділення головного мозку, переважно довгастий мозок, що дає змогу встановити губчастоподібні дистрофічні зміни, патологічний пріон-протеїн (РгРІ) або скрейпі асоційовані фібрили.

3. Вимоги щодо запобігання занесення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби

3.1.   Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи або за його дорученням відповідні державні установи ветеринарної медицини здійснюють безперервний епізоотологічний моніторинг ГЕ ВРХ, який є умовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності України з іншими країнами у відповідності з чинними ветеринарними вимогами щодо імпорту в Україну   вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, а саме:

кормів, кормових добавок, сировини, продуктів тваринного походження, які містять білки жуйних тварин;

імунобіологічних засобів та сировини тваринного походження, особливо призначених для проведення ветеринарних обробок ВРХ, овець, кіз, диких парнокопитних тварин, норок, котів;

великої та дрібної рогатої худоби і диких парнокопитих тварин.

3.2.   З країн неблагополучних або благополучних, але які були неблагополучними з ГЕ ВРХ менше ніж 7 років тому, категорично забороняється ввозити в Україну:

* племінну велику рогату худобу, овець та кіз;

* ембріони та яйцеклітини великої рогатої худоби;

* забійну велику рогату худобу, овець і кіз;

* норок;

* диких, зоопаркових та циркових жуйних тварин (велика рогата худоба, зубри, буйволи, яки, антилопи, бізони, олені та ін.);

* м'ясо і м'ясопродукти від великої рогатої худоби, овець і кіз;

* консерви, ковбаси та інші види готових м'ясних виробів, які виготовлені з яловичини, баранини, козлятини;

* м'ясо диких жуйних тварин;

* кормові добавки і корми тваринного походження;

* корми, для виробництва яких використовувалася яловичина, баранина, козлятина або субпродукти від великої та дрібної рогатої худоби;

* тваринне (м'ясне, м'ясо-кісткове, кісткове) борошно, отримане з трупів чи залишків забою великої рогатої худоби, овець і кіз;

* корми для собак і котів, у яких є білки жуйних тварин;

* іншу продукцію, що містить компоненти нервових тканин чи м'ясо-кісткове борошно жуйних тварин.

4. Профілактика губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби

4.1.   Обов'язкова ідентифікація (нумерація) всієї великої рогатої худоби незалежно від віку і виду господарств (приватні, державні, колективні).

4.2.   Заборона виготовлення тваринного борошна з трупів жуйних тварин.

4.3.   Заборона згодовування тваринного борошна (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.) усім видам сільськогосподарських тварин, крім птиці та риби.

Для чого: комбікорми, до складу яких входить тваринне борошно, для птиці та риби виготовляється на окремому комбікормовому заводі;

транспортування кормів, до складу яких входить тваринне борошно, здійснюється окремим транспортом,

державні лабораторії ветеринарної медицини, за дорученням Державного департаменту ветеринарної медицини, періодично досліджують корми, комбікорми та кормові добавки для тварин (крім птиці та риби) на відсутність у них білків жуйних тварин.

4.4.   Заборона згодовування телятам замінника молока, у якому міститься тваринний жир з тканин жуйних тварин.

4.5.   Заборона згодовування дорослій великій рогатій худобі тваринного жиру з тканин жуйних тварин.

4.6.   Заходи профілактики на м'ясокомбінатах і забійних пунктах:

4.6.1. Заборона забою здорової великої рогатої худоби та з групи ризику на одних забійних пунктах.

4.6.2. Заборона забою великої рогатої худоби шляхом руйнування мозку (стилетом  через верхній потилично-атлантичний отвір). Оглушення тварин здійснюють електричним струмом або пневматичним пристроєм.

4.6.3. Заборона використання як харчового продукту для людей тканин ризику від великої рогатої худоби (головний та спинний мозок, очі, мигдалики).

5. Протиепізоотичні вимоги при підозрі на і губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби.

5.1. При появі у- великої рогатої худоби клінічних чи патоморфологічних ознак захворювання на ГЕ ВРХ лікар ветеринарної медицини та фахівець з лабораторної діагностики повинні повідомити державного інспектора ветеринарної медицини. Для розслідування надзвичайної епізоотичної ситуації Державний департамент ветеринарної медицини формує

спеціальну комісію.

5.2.   Спеціальна комісія затверджується Головою Державного департаменту ветеринарної медицини чи його заступником, складається з ветеринарних інспекторів, лікарів-фахівців та науковців, а також представників ветеринарної міліції та регіональних органів влади.

5.3.   Тварин, підозрюваних у захворюванні, до приїзду спеціальної комісії відокремлюють територіально від клінічно здорових тварин. Забороняється їх забивати, продавати, переводити в інші місцевості. Лікування таких тварин категорично  забороняється.  Від  них  забороняється використовувати будь-яку продукцію (молоко, сперму, ембріони, яйцеклітини та ін.)

5.4.   Спеціальна комісія досліджує клінічно весь гурт, де виявлені підозрілі на ГЕ тварини, і проводить епізоотологічний аналіз з метою визначення джерела  інфекції. Підозрілих у захворюванні тварин присипляють (евтаназують), голови (цілі) направляють в регіональний центр для лабораторного підтвердження діагнозу. Решту частини тіла і залишки від тварини спалюють.

6.  Вимоги  щодо  ліквідації губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби

6.1. Після підтвердження діагнозу і введення карантину на оголошене неблагополучним господарство категорично забороняється будь-яке перегрупування поголів'я жуйних тварин на всіх відділеннях без дозволу державного інспектора ветеринарної медицини.

6.2. Проведення спеціальною комісією розслідування причин виникнення ГЕ ВРХ у господарстві та визначення заходів з ліквідації хвороби.

6.3. Знищення (спалювання) всього приплоду, який народився від хворих корів. Направлення на лабораторне дослідження голів туш забитих тварин з цього приплоду, старших за 24 місяці.

6.4. Знищення (спалювання) всіх тварин з неблагополучної ферми. Направлення на лабораторне дослідження голів туш забитих тварин, старших за 24 місяці.

6.5. Знищення (спалювання) яйцеклітин й ембріонів, отриманих від корів, хворих на ГЕ.

6.6. Знищення (спалювання) сперми, отриманої від бугаїв, хворих на ГЕ. Віднесення до ризикованих корів, яких осіменяли спермою бугаїв, а також потомство, отримане від цього бугая.

6.7. Зняття карантину після знищення повністю стада і завезення здорових тварин із благополучних господарств. Завезені тварини є ризикованими (7.1.-7.5).

6.8. Використання спеціального транспорту для транспортування хворих тварин або підозрілих на захворювання, трупів та ризикованого матеріалу.

6.9. Забій (евтаназія) хворих та підозрілих у захворюванні тварин безкровним методом на спеціальних бойнях.