Мультиплікатор інвестицій

Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.

Автономні інвестиції - це інвестиції, які не залежать від рівня доходу. Індуційовані інвестиції - це інвестиції, які залежать від рівня доходу. Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд: 1=е- dR, де I - автономні інвестиційні витрати, e — автономні інвес­тиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R — реальна відсоткова ставка, d — емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.

Мультиплікатор інвестицій, т_! — це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід ΔYза умови збільшення автономних інвестицій на ΔІ

Зв'язок між мультиплікатором та граничними схильностями ви­ражається таким чином:

Методи монетарної політики.

Роль монетарної політики визначається тим, що вона є не просто однією зі складових регулятивної системи держави, а її ключовим елементом з огляду на результативність впливу на економіку. Держава може регулювати основні економічні процеси й немонетарними заходами (адміністративними, фіскальними тощо) і досягати прийнятних результатів, особливо на короткострокових проміжках часу.

Ідеться насамперед про неспроможність ринкового механізму забезпечити рівномірне економічне зростання, стабілізацію зайнятості і цін. Тільки у разі проведення відповідної монетарної політики (рестрикції чи експансії) вдається достатньо згладити циклічні коливання, щоб стабілізувати на прийнятому рівні темпи економічного зростання, рівень цін та інфляцію. Така стабілізація є необхідною передумовою успішного функціонування всього ринкового механізму.

Методи і інструменти: 1.Визначення процентних ставок по чинених операціях. 2.Установлення резервних вимог для депонування коштів кредитних установ.3.Проведення операцій на відкритому ринку. 4.Рефінансування банків і надання кредитів. 5.Здійснення валютних інвестицій. 6.Установлення цінових орієнтирів. 7.Уведення кредитних обмежень.