Проста інвестиційна функція. Автономні та ініційовані інвестиції

У макроекономічному моделюванні використовується проста інвестиційна функція, в якій базовою змінною попиту на інвестиції є лише процентна ставка. Це пояснюється двома обставинами: по-перше, процентна ставка є спільним чинником всіх компонентів інвестиційного попиту; по-друге, процента ставка є тим чинником, на який може впливати кон’юнктура на ринку позичкового капіталу і монетарна політика. Вплив інших чинників на інвестиційний попит ураховується в автономній складовій простої інвестиційної функції. Крива, яка відображує обернену залежність між інвестиціями і процентною ставкою, має від’ємний нахил. Вплив інших чинників на інвестиційний попит викликає зміщення цієї кривої відповідний бік. До складу інших чинників інвестиційного попиту відносяться технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на прибуток підприємств, ділові очікування.Проста інвестиційна функція

I= -b*r

I- попит на інвестиції

- автономні інвестиції(не від % ставки)

b-чутливість інвестицій до зміни рівня % ставки

Автономні інвестиції — це інвестиції, які не залежать від рівня доходу. Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд:

I = е -dR, де I - автономні інвестиційні витрати, е - автономні інвестиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R - реальна відсоткова ставка, d - емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.

Індуційовані інвестиції — це інвестиції, які залежать від рівня доходу.

58. Соціально-економічні наслідки інфляції:

· зниження реальних доходів населення;

· знецінення фінансових активів з фіксованим доходом;

· знецінення кредитів і дебіторської заборгованості при по-верненні;

· перерозподіл доходів між верствами населення;

· зниження мотивації до довгострокового інвестування;

· прискорення матеріалізації грошей;

· зниження стимулів до праці;

· скорочення обсягів виробництва і банкрутство підпри-ємств;

· порушення процесу управління економікою в цілому.

Класична та кейнсіанська теорії попиту на гроші.