Основні ознаки моделі:
1. За основу зростання в моделі Солоу береться зростання продуктивності праці Y = V/L, а не збільшення продукту V;
2. Модель враховує вплив трьох чинників: капіталоозброєності К = К/L, технологічного прогресу (ТП) та праці.
3. За моделлю Солоу існує стійкий рівень капіталоозброєності К*, який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності можна визначити за формулою:
де S – норма заощаджень;
s – норма амортизації;
К* – стійкий рівень капіталоозброєності;
f (К*) – продуктивність праці за стійкого рівня капіталоозброєності.
Джерелами економічного зростання за Солоу є:
1. Зростання капіталоозброєності К, яке залежить від підвищення норми заощаджень S.
Проте підвищення норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження S обмежують споживання С.
Р.Солоу сформулював “золоте правило”, яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації) s:
МРК = s.
“Золоте правило”: при визначені норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація добробуту суспільства, тобто якнайбільше споживання С;
|
|
2. Збільшення населення (tL – темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капіталоозброєності:
де І/L – інвестиції на одного працюючого;
s – норма амортизації;
tL – темп зростання населення;
К – капіталоозброєність.
3. Технологічний прогрес, який за моделлю на відміну від попередніх чинників є джерелом постійного зростання як продуктивності праці Y, так і загального продукту V.
Якщо ефективність виробництва Е під впливом технологічного прогресу змінюється з темпом ^, то продуктивність праці змінюється з таким самим темпом, а загальний обсяг виробництва зростає з темпом tL + q:
де Y 0 – базова продуктивність праці.
За розробку цієї моделі Р. Солоу було нагороджено Нобелівською премією у 1987 р.